Секція 7 «Облік і аудит»
УДК 657 Вигівська
І.М., аспірант
Житомирський державний технологічний університет
Соціальна спрямованість інформації про
підприємницькі ризики у бухгалтерській звітності
Сучасні умови господарювання та кризові процеси, які відбуваються у світі,
характеризуються високим ступенем невизначеності, тому діяльність кожного
суб’єкта господарювання піддається впливу великої кількості різноманітних
ризиків (як зовнішніх, так і внутрішніх). Ризик виникають в результаті
здійснення підприємницької діяльності та за природою виникнення поділяються
відповідно до видів діяльності на операційні, фінансові, інвестиційні. Сьогодні
розкриття інформації про ризики, які спіткають діяльність підприємств, є
добровільною та не регулюється на законодавчому рівні. Дуже рідко за рішенням
керівництва така інформація наводиться у Пояснювальній записці до річних
звітів.
Для відображення у звітності найбільш актуальною є інформація про наступні
види ризиків: ризик основної діяльності, ризик ліквідності, ризик репутації,
ризик зміни грошових потоків, ризик достатності капіталу, а також ринковий,
валютний, кредитний, відсотковий, стратегічний, юридичний, податковий,
товарний, фондовий та фінансовий ризики. Для суб’єкта господарювання кожен з
вищеперерахованих підприємницьких ризиків може призвести до наслідків, які
наведено у таблиці 1. Ще одним недоліком є те, що інформація про
професійні бухгалтерські ризики, реалізація яких спричиняє негативні наслідки
(особливо, для вкладників будь-якого виду капіталу), не знаходять відповідного
відображення у звітності підприємств.
Таблиця 1. Наслідки підприємницьких ризиків
Вид підприємниць-кого ризику |
Наслідки для суб’єкта господарювання |
1 |
2 |
Юридичний ризик |
Втрати у зв’язку з неможливістю забезпечення примусового виконання угод
та зобов’язань контрагентами, що призводить до знецінення активів чи
збільшення зобов’язань підприємства |
1 |
2 |
Ризик репутації |
Виникнення суттєвих негативних змін у громадській
думці (клієнтів, контрагентів, засновників або контролюючих органів) про
підприємство (переважно – фінансові установи), що впливає на можливість
встановлювати нові або підтримувати вже існуючі відносини з контрагентами,
надавати нові послуги. Призводить до критичних втрат доходів та вилучення
капіталу інвесторами чи кредиторами |
Ризик ліквідності |
Втрати, викликані неспроможністю купити чи реалізувати активи у
необхідній кількості за досить короткий час, виникнення збитків у зв’язку з
неможливістю погасити свої зобов’язання у повному обсязі |
Ризик основної
діяльності |
Викликаний незлагодженістю бізнес-процесів,
неефективністю систем планування, прийняття управлінських рішень та
внутрішнього контролю, несанкціонованих дій персоналу, технологічних збоїв,
зовнішнього впливу. Це може призвести до зниження обсягів діяльності, відсутності
коштів для проведення розрахунків, формування питомої частки позикового
капіталу та спричинення банкротства підприємства |
Товарний ризик |
Виникнення збитків у зв’язку з
коливаннями вартості позицій за контрактами на товари |
Ризик достатності капіталу |
Викликає неспроможність підприємства поглинати
збитки, які виникають в процесі його діяльності, та протистояти кризовим
ситуація. Призводить до неможливості у майбутньому здійснювати діяльність |
Стратегічний ризик |
Здійснює негативний вплив на прибуток або капітал, який викликаний
невірними та необґрунтованими рішеннями або відсутністю реакції на зміну
зовнішніх факторів ринку |
Ринковий ризик |
Викликає зміни величини чистого прибутку (збитку) та капіталу підприємств
при зміні певного ринкового параметру (курсу валюти, відсоткової ставки, цін
тощо) |
Податковий ризик |
Втрати від донарахування податків, застосування
штрафних санкцій та пені, появи нових видів податків і зборів, зміни строків
та умов здійснення окремих платежів, відміни діючих податкових пільг, що, в
свою чергу, розбалансовує грошові потоки підприємства |
Фінансові ризики |
Втрат із-за невиконання підприємством своїх
фінансових зобов’язань, неефективності функціонування грошово-фінансової
системи, що викликає зменшення доходів (зростання збитків) у зв’язку з
погіршенням його фінансово стану підприємства |
Валютний ризик |
Виникнення втрат, які зумовлені змінами вартості активів у результаті
коливань курсу іноземної, що відповідно призводить до зниження доходів або
отримання збитків |
Фондовий ризик |
Викликає збитки із-за негативних наслідків від змін ринкових цін на
фондові цінності: зміни цін на акції та інші цінні папери, зміни розміру
виплат дивідендів тощо |
Ризик зміни
грошових потоків |
Пов’язаний зі здійсненням діяльності в умовах інфляції: при зростанні
інфляції очікувані грошові доходи знецінюються з точки зору реальної
купівельної спроможності швидше, ніж зростають |
Відсотковий
ризик |
Втрати від зміни вартості активів у результаті коливань ринкової
відсоткової ставки |
Кредитний ризик |
Виникнення збитків від неспроможності контрагента виконувати свої
зобов’язання під дією різних факторів |
Як видно з
табл. 1, більшість наслідків підприємницького ризику викликає
неплатоспроможність підприємства перед кредиторами, інвесторами та іншими
контрагентами, отримання збитків чи недоотримання доходів, що послідовно
призводить до банкрутства. Тому постає різка необхідність розкриття інформації
про наявність та наслідки підприємницьких ризиків, а також зазначення тих
заходів, які буде здійснювати підприємство для уникнення критичного рівня
ризику. Вирішення цієї проблеми може забезпечити система бухгалтерського
обліку, вихідним елементом якої є бухгалтерська звітність.
У ринкових
умовах господарювання професійний бухгалтер є і звичайним обліковцем, і
аналітиком, і управлінцем (в межах тієї інформації, якою він володіє, а також
за рахунок прийомів і правил ведення бухгалтерського обліку). Таким чином,
бухгалтер повинен оперативно аналізувати господарську операцію, якій характерна
невизначеність, приймати відповідне рішення щодо зменшення впливу відповідного
ризику на діяльність підприємства (керуватися необхідними методиками обліку,
створювати відповідні резерви) й адекватно реагувати на результати такої
операції. На нашу думку, керівництво підприємства у річних звітах повинне
зазначати наступну інформацію щодо ризиків: вид підприємницького ризику, чим
він спричинений, ступінь ризику (ймовірність реалізації), наслідки ризику та їх
вплив на роботу підприємства.
Користувачами
такої інформації є декілька суспільних груп (рис. 1). Незахищеною від
впливу ризиків категорією осіб є працівники підприємства, які у повній мірі
залежать від можливості діяльності підприємства у майбутньому, так як від цього
залежить їх зайнятість та рівень забезпеченості (доходу). Тому основним користувачем
інформації про підприємницькі ризики суб’єктів господарювання є держава, яка
представлена органами виконавчої влади, та повинна захищати інтереси свого
населення. Відповідні органи мають реагувати на критичний стан підприємства чи
групи підприємств та здійснювати розробку пропозицій (із забезпечення
зайнятості працівників, створення особливих сприятливих умов господарювання,
передбачення дотацій, фінансування діяльності суб’єкта господарювання) до
КабМінУ та Законодавчої гілки влади щодо усунення негативних наслідків ризику.
Наступною групою користувачів інформації про підприємницькі ризики є
вкладники капіталу, які зацікавлені у примноженні та поверненні свого капіталу.
Звідси, можна стверджувати, що для цієї категорії суб’єктів господарювання є необхідною
дана інформація, так як вона характеризує майбутній стан підприємства та
можливі несприятливі невизначені події у діяльності. Але з іншої сторони, не
потрібно забувати, що відсутність контрольованості дій таких контрагентів з
боку держави, може призвести до масового безробіття тощо.
Рис. 1. Зв’язки між користувачами інформації про
підприємницькі ризики у звітності суб’єкта господарювання
Отже, на основі проведеного дослідження приведено
приклади наслідків реалізації підприємницьких ризиків для роботи підприємства,
встановлено основні групи користувачів інформації про підприємницькі ризики,
визначено роль держави у соціальному захисті населення за допомогою
бухгалтерської звітності. Тому вважаємо за необхідність прийняти на
законодавчому рівні пропозицій щодо розкриття інформації про підприємницькі
ризики у звітності підприємств (потрібно врахувати розмір підприємства, обсяги
та масштаби його діяльності), що забезпечить захист капіталу контрагентів
суб’єкта господарювання та зайнятого населення країни.