Лозовик Д.Б.

Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського

Вплив сучасних демографічних і міграційних процесів на трудовий потенціал Центрального Придніпров'я

За період незалежності України, незважаючи на позитивні зрушення у суспільній життєдіяльності, відбулися процеси катастрофічного руйнування трудового потенціалу, які виявляються в негативних змінах у демографічних процесах, деформації соціального середовища, накопичуванні економічних проблем. Такі глибокі кризові явища обумовлені насамперед невідповідністю соціально-економічної політики держави потребам розвитку трудового потенціалу, вимогам виробництва. Найбільше потерпають від цього промислово розвинені регіони. Тому визначення регіональних проблем є першочерговим кроком до коригування державної політики розвитку трудового потенціалу.

Трудовий потенціал являє собою інтегральну сукупність можливостей населення до економічної активності як суб'єктів трудової діяльності. Інтегральний показник кількісного і якісного рівня трудового потенціалу регіонів вимірюється реальною тривалістю трудового життя населення, станом здоров'я і освітнім рівнем населення.[3] За комплексом характеристик, що використовуються для виміру трудового потенціалу в кількісному і якісному аспектах, спостерігається гостра проблема втрати і руйнування трудового потенціалу у Центральному Придніпров'ї (таблиця 1). Низьким є рівень розвитку трудового потенціалу у Черкаській та Кіровоградській областях. Погіршують не тільки кількісні та якісні показники трудового потенціалу, а й призводять до його руйнівного стану негативні демографічні та міграційні процеси. За даними поточного обліку міграції сальдо міграції населення Центрального Придніпров'я у період 2002-2007 pp. мало від'ємне значення і дорівнювало - 43,8 тис. осіб. За 1989-2001 р. населення Центрального Придніпров'я зменшилось на 388,3 тис. осіб, а протягом після переписного періоду ще на 195,4 тис. осіб.

Таблиця 1

Інтегральний показник кількісного і якісного рівня трудового потенціалу за статистичними і соціологічними даними у 2003 та 2007 роках

Регіони	Комплексний показник кількісного стану трудового потенціалу		Комплексний показник стану здоров’я		Комплексний показник рівня освіченості		Інтегральний показник
	2003	2007	2003	2007	2003	2007	2003	2007
Дніпропетровська	0,658	0,632	0,816	0,801	0,752	0,743	1,045	1,032
Кіровоградська	0,652	0,646	0,865	0,854	0,475	0,469	0,935	0,911
Полтавська	0,723	0,705	0,796	0,786	0,533	0,528	0,963	0,942
Черкаська	0,794	0,781	0,716	0,709	0,429	0,423	0,910	0,903

Також відбувається зниження інтенсивності міграційної рухливості населення як Центрального Придніпров'я, так і України в цілому, про що свідчить зменшення частки населення у поселеннях постійного проживання менше двох років. Так, питома вага населення у поселеннях постійного проживання менше двох років згідно з даними переписів населення в аналізованому регіоні складала в 1989 р. - 5,1%, в 2001р.- 2,8%, в 2005 р. – 2,5%, в Україні в цілому - відповідно 5%, 2,5% і 2,2% (таблиця 2). [4]

На терені країни в системі сільського населення і розселення поширене таке негативне явище, як депопуляція, особливо в Чернігівській, Вінницькій, Сумській, Полтавській, Житомирській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях. Це зони, де смертність перевищує народжуваність, спостерігається природний регрес населення. Близько 3/4 померлих становлять особи у віці старшому за працездатний, 1/4 — у працездатному віці. Основними причинами смертності у 2007 р. були хвороби системи кровообігу (51,7%), новоутворення (10,2%). За останні сім років на Полтавщині за рік у середньому помирає 20 тис. осіб. Це кількість населення Диканського чи Котелевського районів або майже семи селищ Чорнухи, в якому 2697 жителів. Область займає 5 місце в Україні за смертністю. На кінець серпня з початку 2008 року природний приріст становить мінус 10 тис. 130 осіб.

Таблиця 2

Інтенсивність міграційної рухливості населення Центрального Придніпров'я у 1995 – 2007 рр, %

Регіони	1995	1997	1999	2000	2002	2005	2007
Україна	36,9	34,8	31,7	32,9	32,3	32,3	32,3
Полтавська	41,5	40,7	41,4	40,2	38,5	39,2	37,6
Кіровоградська обл.	42,3	39,1	36,6	36,8	33,6	29,5	27,8
Черкаська обл.	41,8	41,6	40,1	40,6	40,6	40,4	39,4
Дніпропетровська обл.	36,6	35,5	34,0	33,7	30,6	32,2	31,2

В результаті трудової міграції українців за кордон Україна та регіон втрачає висококваліфікованих громадян економічно продуктивного (20-40 років) віку, в першу чергу, наукових працівників вищої кваліфікації - кандидатів і докторів наук. Хоча за останні три роки в Україні спостерігається позитивний приріст у зовнішній міграції, але це відбувається за рахунок міграції іноземних громадян (таблиця 3). За неофіційними даними, в країні працюють від 1,5 до 2 млн. іноземних громадян, більшість з яких — нелегали. Така міграція впливає на збільшення пропозиції робочої сили та кількісного показника трудового потенціалу, але негативно впливає на якісний показник.

Таблиця 3

Абсолютні дані міграційного приросту зовнішньої міграції, осіб

Регіони	2002 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Україна	-33791	4583	14245	16838
Полтавська обл.	-1134	-77	148	70
Кіровоградська обл.	-593	-153	–76	1
Черкаська обл.	-464	210	253	206
Дніпропетровська обл.	-3405	-165	148	115

Отже, у Центральному Придніпров’ї накопичено значні проблеми, що обумовлюють демографічну кризу, спричинюють втрати трудового потенціалу. Демографічна криза в регіоні має певні особливості: тривають процеси старіння населення, що обумовлюють підвищення загальної смертності; граничними є коефіцієнти народжуваності, що не забезпечує навіть простого відтворення трудового потенціалу; міграційне скорочення населення є стійким, призводить до вибуття продуктивної частини населення.

Пріоритетами регіонального управлінського впливу на стан трудового потенціалу мають стати:

— здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності і зниження смертності, передусім, у працездатному віці;

— здійснення заходів активної державної міграційної політики для протидії відтоку за межі регіону економічно активного, висококваліфікованого трудового потенціалу;

— створення умов для збереження і поліпшення здоров'я населення, продовження тривалості життя;

— забезпечення розвитку трудового потенціалу в сільській місцевості, стимулювання економічного розвитку села.

Література.

1. Василенко Н.Ф. Особливості становлення соціально-орієнтованого ринку праці // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №11. С. 164-173.

2. Міграція населення: нова проблема державної політики. // Вісник центру. – 2004. - №225. С. 1-2.

3. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку. // Монографія. - Під керівництвом В.З. Степановича. – 2005.