Шиленко Д.Р.

Вищий Державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»

Концепція реорганізації методології навчання лікарів-стоматологів у вищих медичних навчальних закладах України

На даний момент однією з найбільш актуальних проблем у навчальному процесі профільних медичних вузів є проблема підготовки лікарів-стоматологів які б повною мірою усвідомлювали що на їхніх плечах лежить відповідальність, як за естетику, так і за функцію зубного ряду, тому що гарний настрій і самооцінка хворого це і є фундаментальний критерій для оцінки якості наданої стоматологічної допомоги. На даний момент накопичений 18 річний досвід роботи кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів ВДНЗУ «УМСА» дозволяє зробити безсторонній але точний висновок про повну відсутність знань у лікарів-інтернів у галузі функціональної анатомії зубного ряду. Так відповідно до сучасної навчальної програми підготовки лікарів-стоматологів на вивчення анатомії зубного ряду практично не відведено навчального часу. Для цього на першому курсі із циклу анатомії виділено на вивчення даного матеріалу 4 години. На третьому 6 годин, на четвертому й п'ятому курсах по 2 академічних години відповідно.

Таким чином, по закінченні вищого навчального закладу стоматологічного профілю молодий лікар-інтерн досконало знає принципи препарування зубів, особливості формування порожнин, методику їхньої  обробки, характеристики,  властивості й методику застосування стоматологічних матеріалів, однак він не знає,  що йому необхідно моделювати. Питання функціональної оклюзії й артикуляції не дивлячись на досить тривале вивчення їх на основному навчальному циклі не знаходять у середовищі студентів належного інтересу. На наш погляд це пов'язано з тим, що відсутній необхідний рівень мотивації студентів. Не на належному рівні проведений виклад матеріалу відносно наслідків неправильного формуванні оклюзійних поверхонь. Не викладені ті функціональні, нейрогуморальні наслідки до яких призводить порушення артикуляційних схем у пацієнтів.

Варто відмітити, що України не єдина країна з такою проблемою. Так на вивчення анатомії зубного ряду й принципів моделювання в закордонних країнах приділяється набагато більше часу в порівнянні із країнами пост радянського блоку.

Цей факт відкриває нову проблему на шляху створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Концепція реформи вищої освіти в Україні закладена в Програмі дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України  затверджена наказом МОЗ України від 23.01.2004 р. № 49 вимагає рішучих дій по реформуванню даної галузі утворення.

Слід зазначити, що навіть дуже гарна теоретична підготовка без відповідних мануальних навичок і розуміння функціональної анатомії зубного ряду це лише спроба нав'язати пацієнтові своє бачення питання не маючи на руках діючих інструментів допомоги. Так для формування необхідних маніпуляційних навичок лікареві хірургові необхідно затратити не один десяток років.

Однак і в нашій країні існує база для створення навчальної програми. Так студенти зуботехнічних училищ вивчають моделювання зубного ряду 64 академічних години.

Все більшою популярністю користується реставраційна стоматологія. Сучасні стоматологічні матеріали мають такі характеристики міцності що поява небажаних контактів разом з м'язовою силою що розвивається зубощелепною системою може призвести не тільки до втрати самої реставрації але й до ушкодження одного або пари антагонуючих зубів.

Так за даними закордонних авторів абфракція зустрічається в 87% пацієнтів [2], у нашій країні положення не набагато краще, якщо не гірше. На теперішній момент питання про взаємозв'язок «прихованих» суперконтактів і абфракції не підлягає обговоренню [3, 4]. До того ж на думку Dawson PE [1] причиною виникнення самого суперконтакту є на 89% сам лікар стоматолог. Не правильно змодельована оклюзійна поверхня ортопедичної конструкції або пломби приводить до важких наслідків. При цьому з погляду самого лікаря він не допустив жодної помилки.

Висновки:

У зв'язку з усім вище викладеним необхідна розробка навчальної програми, методичної літератури, для впровадження їх у систему навчання  й підготовки медичних кадрів стоматологічного профілю, що ставить на меті  формування нового світогляду в молодого лікаря-стоматолога. Так само ми вважаємо за необхідне розробку системи що дозволяє зробити поступовий перехід від навчання лікаря теоретика до лікаря практика. Для цього необхідно консолідувати зусилля профільних кафедр по впровадженню в навчальний процес питань функціональної анатомії зубного ряду на різних етапах навчання.

З педагогами вищих медичних навчальних закладів необхідно провести серію семінарів для досягнення необхідного для викладання рівня теоретичних знань. По даним раду авторів відсоток засвоєння навчального матеріалу у віковій групі 20-22 року залежить від способу викладення й становить від 14,3 до 21,6%  [5]. У такий спосіб для досягнення оптимального результату  необхідно розробка навчальної концепції що передбачає виклад матеріалу в декількох формах: у вигляді друкованого видання, у вигляді циклу лекцій, у вигляді семінарських занять і тощо.

При цьому необхідно пам'ятати, що зараз навчання проходять майбутні стоматологи 21 століття. І саме від них буде залежати здоров'я націй.

Література:

1.       Dawson PE. Evaluation, diagnosis, and treatment of occlusal problems. St. Louis: CV Mosby; 1989:1-91.

2.       Grippo JO. Abfraction: a new classification of hard tissue lesions of teeth. J Esth Dent. 1991;3:14-8.

3.       Lee WC, Eakle WS. Possible role of tensile stress in the etiology of cervical erosive lesions of teeth. J. Prosthet Dent. 1984;52:374-80.

4.       McCoy G. Examining the role of occlusion in the function and dysfunction of the human mastication system. Dental Focus (Korean J of Dent) 1995; 15:10-5.

5.       Акимова М.К., Козлова А.В. Индивидуальность учащегося  и  индивидуальный    подход. – М.: Знание, 1992 – 80 с.