Мухіна Н.О.

асистет кафедри психології та педагогіки мистецької освіти Херсонського Державного Університету.

Актуальні питання складання шкільних профорієнтаційних програм

На сьогоднішній час в процесі переходу українського суспільства до ринкової економіки, відбувається неминуча трансформація значимих для людини цінностей, мотивів, професійних позицій та переконань – як можливий шлях конструктивної активізації професійної реалізації особистості.

Як відомо профорієнтаційна робота починається ще в дошкільних закладах. Це попереднє знайомство дитини зі світом професій. Це знайомство проходить через гру (сюжетно – рольове виконання).

В загальноосвітній школі профорієнтаційна робота зводиться до предметно – учбової орієнтації. Її здійснює вчитель – предметник, або класний керівник. Нажаль вони не можуть надати повноцінну допомогу, адже для вирішення психологічних потреб в професійному самовизначенні особистості не достатньо дати рекомендації про те, яка професія підходить.

Професійна реалізація особистості на її життєвому шляху передбачає, на нашу думку, такі основні етапи: професійне самовизначення, професійне становлення в обраній сфері діяльності, фахове зростання і розвиток компетенції.

Професійне самовизначення ґрунтується на адекватній самооцінкі особистості. Ця проблема стоїть дуже гостро. Цим питанням займалися такі вчені і психологі Г. Абрамова, А. Бондаренко, Н. Кучеровська, М. Молоканов, В. Макаров, В. Панок, М. Розін, Р. Мей, К. Роджерс, І. Ялом та ін. Є дані про вивчення уявлень про специфіку майбутньої професії у працях А. Бодальова, В. Зазикіна, Л. Деркач, Є. Климова, а також з проблематики професійної самооцінки і становлення особистості І. Манохи, Н. Самоукіної, В. Семиченко, Л. Собчик, О. Старовойтенко, Т. Титаренко, Н. Чепелєвої та ін. Роботи Л. Божович дають багато для розуміння психологічної природи самооцінки.

По-перше, вона показує, що потреба у оцінювання себе виникає на певному етапі життя – на межі старшого підліткового віку і ранньої юності, і обгрунтовує необхідність виникнення цієї потреби логікою особистісного і соціального розвитку підлітка.

По-друге, потреба у наданні самооцінки розглядається як потреба у формуванні певної смислової системи, в якій об’єднуються уявлення про світ і самого себе, формування цієї смислової системи передбачає пошук відповіді на одвічну проблему смислу свого особистого існування;

По-третє, самооцінка нерозривно пов’язане з такою важливою характеристикою старшого підліткового та раннього юнацького віку, як спрямування у майбутнє; вибір професії. [4. 123с.]

Професія – є органічно об’єднаний комплекс технічних операцій, дій та прийомів, що забезпечують створення певного матеріального або духовного суспільного продукту.[5. 345с.]

Вибір професії – це як правило, перший в житті зрілий цивільний крок, в якому проявляється і направленість, і моральні устої і характер особистості.

Вибрати професію – це не тільки облюбувати собі свою майбутню роботу, але і влитися у визначену спільність людей, прийняти їх відповідний спосіб мислення та спосіб життя.

Багаторічна практика переконливо показала, що починаючи з пізнього підліткового віку у системі освіти повинні бути створенні умови для реалізації інтересів дітей, що мають на меті навчитися розвивати свої здібності та реалізовувати подальші життєві плани

В нашій роботі ми розробили спецкурс «Професійні здібності учня» з профорієнтації для психологів в загальноосвітніх закладах для збільшення ефекту профорієнтаційної роботи. Робота психолога з визначенням професії повинна здійснюватися протягом двох років та направлена на три аспекти профконсультації:

1. Виявляють освітні запити учнів, що закінчують 8 клас.

- інформаційний

· Надання освітньої карти району, міста, області ( з визначеним попитом професій ).

· Хотілося б звернути увагу також на те, що людина, що стоїть на порозі професійного шляху, повинна мати всебічні знання про професії. Цієї меті служить професіограма, тобто опис всіх особливостей професії. У професіограмі наводяться дані про процес роботи, зведення про підготовку, що вимагається: гігієнічні і фізіологічні особливості, медичні протипоказання ( якщо вони маються), економічні особливості, інформація про перспективу росту. Професіограмми періодично обновляються з урахуванням змін у професіях, викликаних технічним прогресом. Уся ця інформація досить важлива при обранні професії, але коли розмова заходить про щирий, стійкий інтерес до роботи, про відповідність здібностей, на перший план виступають психологічні особливості, її психограма.

· Проведення інтерактивного навчання ( знайомства з професіями). Проведення екскурсій чи уявних екскурсій на підприємства, уроки – виставки з продукцією виробника. Бесіди з роботодавцями. Показ фільмів, які розповідають про роботу у різних галузях.

- діагностичний

· Опитувальник « Карта цікавості» А.Е. Голомштока.

· Проведення диференціиально – діагностичного опрісника ( методика Е.А. Климова; модифікація А.А.Азабель).

· Методика вивчення професійної направленості.

· Встановлення професійного типу особистості за тестом Голонда.

- консультативний

· Бесіда з учнями з урахуванням думки їх батьків, основних мотивів майбутнього вибору, інтересів і схильностей.

· Індивідуальна бесіда з батьками з компетентними висновками та наданням рекомендаці.

2. Освітні запити учнів 9 класів.

Післі визначеня типів особистості та однієї з п’яті сфер професійної діяльності людини клас поділяється на 3 групи. У зв’язку з різним підходом до особистості. Та психолог підбирає окремі для кожної групи методики з тим щоб впевнитися в особистісній профпридатності учнів та дослідити професійно важливі якості для професійних груп.

- інформаційний

«Людина – людина» надання інформації про професії цього типу. Більш детальне вивчення та інтерактивне навчання. Інформація о засобах оволодіння цими професіями. Соціально – економічні та психофізіологічні особливості різних професій цього типу їх специфіка. Характеристика рис особистості, які потребують ці професії. Значення професії в суспільстві, перелик видатних спеціалістів. Змога придбання професії, сроки навчання.

- діагностичний

І. людина – людина – навколишнє середовище.. Для прогнозування придатності особистості до данної сфери діяльності необхідно оцінити:

- емоційно – вольову сферу

· Опитувальник для виявлення і оцінювання невротичних станів К.К. Яхін, Д.М. Менделевич.;

· Опитувальник захисних механізмів Р. Плутчика.;

· Опитувальник мотивація успіху та страх невдачи А.А. Реана.;

- комунікативні та організаторські здібності

· Методика комуникативні та організаторські здібності (КОЗ).;

· Тест опису поведінки в конфліктній ситуації. К. Томаса.;

· Тест комунікативної толерантності В.В. Бойко.;

· Тест Т.Лірі.

· Виявлення та оцінка 16 – ти факторів особистості

- консультативний

Допомога учням в сознанні себе активними учасниками суспільно – трудової діяльності. Аналіз результатів, складання психологічної характеристики. Індивідуальна бесіда з батьками з компетентними висновками та наданням рекомендаці.

ІІ Людина – техніка - знакова система.

- інформаційний

- діагностичний

Для ефективної діяльності в цій системі важливо:

- Сенсорно – перцептивний компонент (сприйняття, увага).

· «Червона – чорна таблиця» Ф.Д.Горбова

· «Мюнстерберга методика»

· Сприйняття та увага: таблиці Щульте

- Інтелектуальний компонент

· Методика «Інтелектуальна лабільність »

· Методика дослідження швидкості мислення.

· Тест Амтхауера

· Діагностичний опитувальник «Людина – машина»

· Краткий орієнтований тест В.Н. Бузина, Е.Ф. Вандерлика.

- консультативний

ІІІ Людина – художні образи.

- інформаційний

- діагностичний

Для діяльності в цій сфері важливо:

- креативність, творче мислення, інтелектуальний розвиток.

· Діагностика особистісної креативності Е.Е. Туника

· Тест креативності Торранса

· Тест на визначення творчих здібностей.

· Тест Равена

- консультативний

Вибір професій для учнів гармонійне сочитання параметрів «Хочу», «Можу», і «Треба». Ми дорослі знаємо, що вдало обрана професія повишає самоповагу та позитивне уявлення про особистість. Наша мета допомогти нашим дітям прийняти вірне рішення.

Література:

1. Абрамова Г. С. Практикум по психологическому консультированию. – Екатеринбург: „Деловая книга”, Москва: Издательский центр „ACADEMIA”, 2005 – 128 с.

2. Андреева Г. М. К проблематике психологии социального познания. // Мир психологии. 1999. №3 (19). - С. 15 - 23.

3. Бадалова М. В. Профессиональная рефлексия практических психологов: опыт изучения. // Практическая психология и социальная работа, № 4, 2002. С. 28 – 30.

4. Божович Л. Основи професійної психодіагностики. – Л.: Медицина, 2007

5. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика. – Изд. 3-е, испр. и доп. - М.: Независимая фирма „Класс”, 2001. - 336 с.

6. Дмитриенко А. К. Мотивационные и мировоззренческие аспекты выбора профессии психолога. // Практическая психология и социальная работа, № 4, 2002. – С. 31 - 33.

7. Донцов А. М., Белокрылова Г. М. Профессиональные представления студентов-психологов. // Вопросы психологии. - 1999. - № 2. – С. 42 – 49.

8. Немов Р.С. Психологія. Учебн. Пособие. – К.,2006. – 301.

8. Основи практичної психології. Підручник для ВЗО. / В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва та ін. - К.: Либідь, - 1999. – 536 с.

9. Професиональная ориентация учащихся. (под..ред. Сазонова А.Д.). – М.: Просвещение, 1998. - 165

10. Тести з профорієнтації для учнів. А.А. Аркадьев. – Минск: Соврем.шк.,2008. – 272с.