Структура угруповань планорбід (Mollusca: Planorbinae) у типових водних екосистемах м. Житомир

Секция: биологические науки

Подсекция: 7. Зоология

К. б. н. Уваєва О. І.

Бартовська М. П.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Структура угруповань планорбід (Mollusca: Planorbinae) у типових водних екосистемах м. Житомир

На сьогодні великого значення набуває використання різноманітних тварин і рослин в якості біоіндикаторів, оскільки лише спостереження над живими організмами можуть дати відповідь чи впливають ті чи інші фактори на живу природу і наскільки шкідливими вони можуть бути для людини. Для водного середовища дуже зручними об’єктами як біоіндикатори забруднення водойм радіонуклідами, важкими металами, пестицидами є молюски (Стадниченко, 1990), зокрема одна із найпоширеніших у прісноводних водоймах група – молюски підродини Planorbinae. Котушкові – звичайні, а нерідко і домінуючі компоненти гідрофауни України. Входячи до складу різноманітних трофічних ланцюгів, котушкові беруть активну участь у коло обігу речовини та у біогеоценозах. Планорбіди охоче споживаються бентосоїдними рибами та водоплавними птахами. Споживаючи відмерлі рештки рослинних і тваринних організмів, перифітонові угрупування водоростей, підтримуючи рівновагу екосистем водойм. Водночас котушкові є облігатними проміжними хазяями низки видів трематоди. Отже ця група прісноводних молюсків відіграє велику роль у прісноводних екосистемах.

Екосистема – це відкрита система, множина біотичних складових якої пов’язані між собою і абіотичним середовищем спрямованими енергетичними та матеріальними (речовинними) потоками. З позицій англо-американської школи екосистема є безранговою одиницею – від краплини води, калюжі – до озера, морського басейну і океану, елементи якої поєднані функціональними зв’язками, кругообігом. Тому основу дослідження становлять ті властивості, які забезпечують її функціонування і відтворення, тобто відношення біотичної складової до абіотичних факторів. Кожна екосистема характеризується певним набором екологічних ніш і екологічних спектрів. У свою чергу кожен вид має власні вимоги до екологічної ніші та власний екологічний спектр. Таким чином види поширюються лише в тих екосистемах, де створені сприятливі для них умови.

На сьогодні дані стосовно структури планорбідних угруповань по м. Житомиру відсутні, тому метою нашої роботи було встановлення видового складу котушкових у основних типах водних екосистем м. Житомира. Матеріал зібраний авторами на території м. Житомира у 2002-2008 р. в різноманітних типах водойм (річки і їх заплави, водосховища, ставки, болота, озера, струмки, джерела, меліоративні канали, канави, калюжі) за загальноприйнятими методиками (Жадин, 1952). Визначення екосистем проводилось за діагностичними видами фітоценозів (Якушенко, 2005), на яких було знайдено молюсків. Визначення видової належності молюсків проводили, керуючись працею А. П. Стадниченко (Стадниченко, 1990) з урахуванням таксономічних ревізій, проведених останнім часом (Уваєва, 2007).

За результатами проведених досліджень у водоймах м. Житомир зареєстровано 16 видів планорбід. Згідно прийнятої в Україні класифікації водних екосистем котушкові у водоймах м. Житомира входять до складу 7 класів, 9 порядків, 12 союзів, 16 асоціацій і 3 угруповань з невизначеним статусом (з автотрофним блоком у вигляді водоростей, частухи подорожникової (Alisma plantago-aquatica L.), сусака зонтичного (Butomus umbellatus L.)) (таблиця).

До групи домінантних видів належать P. planorbis, A. spirorbis, A. contortus, A. vortex, A. leucostoma, A. septemgyratus, S. nitida, до субдомінантних − H. complanatus, A. albus, A. acronicus, L. rossmaessleri, A. laevis, A. crista, L. riparius, A. vorticulus, до рідкісних − A. perezi.

Таблиця

Положення котушкових у водних екосистемах м. Житомир на основі автотрофного блоку

Автотрофний блок екосистем

Види підродини Planorbinae

Загальна

кількість

видів

Еврибіонтні види

Стенобіонтні види

Асоціація

Види рослин*

Planorbis planorbis (L.)

Anisus vortex (L.)

A. contortus (L.)

A. spirorbis (L.)

A. leucostoma (Mill.)

A. septemgyratus (Cless.)

A. albus (Müll.)

A. acronicus (Fér.)

Armiger crista (L.)

Segmentina nitida (Müll.)

Hippeutis complanatus (L.)

A. vorticulus (Trosch.)

A. perezi (Graells in Dup.)

A. laevis (Ald.)

Lamorbis rossmaessleri (Auersw.)

L. riparius (West.)

Caltho laetae-Alnetum

Lemnetum minoris

Lemnetum tricsulca

Hydrocharitetum morsus-ranae

Myriophyletum spicatum

Acopetum calami

Sagitario-Sparganietum emersi

Phragmitetum australis

Typhetum latifoliae

Equisetum fluviatilis

Phragmiti-Magnocaricetea**

Potametum crispi

Elodeetum canadensis

Ceratophylletum demersi

Nympharo lutei-Nymphaetum albae

Rumicion fluitans***

Caricetum lasiocarpae

Sparganietum minimi

Com. Ulotrichale sp., com. Cladophora sp., com. Chara sp.

Загальна кількість угруповань

Примітка. * – види рослин позначені цифрами: 1 - калюжниця болотна; 2 - ряска мала; 3 - ряска трьохборозенчаста; 4 - тілоріз звичайний; 5 - водопериця колосова; 6 – аїр звичайний; 7 - стрілолист звичайний; 8 - очерет звичайний; 9 - рогіз широколистий; 10 – хвощ річковий; 11 - частуха подорожникова; 12 - рдесник кучерявий; 13 - елодея канадська; 14 - кушир занурений; 15 - глечики жовті; 16 - латаття біле; 17 - сусак зонтичний; 18 - осока мохнатоплода; 19 - їжача голівка проста; 20 - Ulotrichale sp., Cladophora sp., Chara sp.; ** – діагностичний вид на рівні класу; *** - діагностичний вид на рівні союзу.