Нечипуренко К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського

ІНТЕГРАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

З початком ринкових перетворень інтеграційні зв’язки в АПК зазнали руйнації і стали однією з основних причин поглиблення кризи в агропромисловому секторі народного господарства. Наслідком розладу зокрема інтеграційно-економічних зв’язків між основними ланками АПК стало різке зменшення виробництва продовольчих товарів, зниження рівня харчування населення, ослаблення продовольчої бази країни.

Тому метою статті є аналіз стану інтегрованого виробництва та дослідження його значення для розвитку виробництва аграрної і переробної ланок агропромислового комплексу.

Особливістю сучасного функціонування сільськогосподарських підприємств є низький рівень доходів товаровиробників, незадовільний фінансовий стан, відсутність внутрішніх накопичень і технічного оновлення, недостатня кількість кредитних ресурсів, новітніх технологічних засобів. Питома вага збиткових господарств нині становить більше 40% від загальної їх кількості.

Порушення стійкості інтеграційно – економічних зв’язків є однією з причин кризи в АПК, тому збереження таких зв’язків на основі взаємовигідних відносин між сировинною і переробними ланками АПК – важливий чинник стримування виробничо – продуктивної деградації.

Відсутність регульованих взаємовідносин між галузями АПК призвела до того, що скорочення надходжень сировини на переробні підприємства пов’язане не тільки з падінням виробництва продукції сільського господарства, але й суттєвими змінами в системі її реалізації, які пов’язані з порушенням договірних умов з боку замовника щодо оплати продукції.

У процесі формування ефективної інфраструктури продовольчого ринку визначальним є створення господарських формувань, які будуть життєздатними в нинішніх умовах і забезпечать ефективну взаємодію виробників сільськогосподарської продукції та агентів аграрного ринку. Як показує світовий досвід, для забезпечення продовольством внутрішнього і зовнішнього ринків та для успішної роботи аграріїв головною умовою є наявність збалансованого агропромислового комплексу, що дозволяє організувати ритмічну та високопродуктивну роботу трьох його сфер.

Успіх великих формувань полягає в чисельності і різноманітності асортименту продукції, її якості, низькій собівартості за рахунок масового виробництва.

Доцільність агропромислової інтеграції господарських формувань обумовлена низкою чинників, серед яких, перед усім, усунення розбалансованості між сільським господарством і промисловістю, а звідси – поєднання виробництва, зберігання, переробки і реалізації готової продукції; зменшення податку на додану вартість; підвищення ступеня переробки аграрної продукції та її якості; поглиблення спеціалізації господарств; зменшення ризику і невизначеності в умовах конкурентної боротьби.

Сьогодні можна стверджувати про те, що агропромислова інтеграція розвиватиметься у напрямі формування складних систем агро бізнесу. Потрібно усвідомлювати, що приватна власність має поєднуватися із можливостями отримання додаткового ефекту від масштабів виробництва. Якщо сьогодні ці системи агро бізнесу є ще стратегічним явищем, то в майбутньому, в міру їх поширення, створюватиметься єдине, суцільне економічне середовище з виготовлення продовольчих товарів для задоволення ринкових потреб, а також державних потреб щодо створення резервів.

Інтегровані системи агро бізнесу, які формуються з використанням переробними підприємствами оренди землі і майна у їх власників з метою виготовлення сільськогосподарської сировини, мають певні переваги, а саме:

- досягається органічне поєднання виробництва сільськогосподарської сировини і її переробку в єдину організаційно – виробничу структуру під єдиним управлінням;

- забезпечується цілісність технологічного ланцюга з виробництва кінцевих продуктів (готових продуктів харчування);

- зменшується залежність переробних підприємств від виробників сільськогосподарської сировини;

- збільшуються можливості для програмування кількісних і якісних показників виробництва сільськогосподарської сировини, які відповідають вимогам переробних підприємств.

Інтеграція переробних підприємств із приватними господарствами громадян дозволяє збільшувати об’єм виробництва, товарний асортимент та поставки на ринок продуктів харчування, здійснювати взаємну підтримку вітчизняних товаровиробників, вирішувати соціальні питання. Сучасні інтеграційні процеси в АПК, що відбуваються під впливом аграрної реформи, дають підстави стверджувати, що подальший розвиток продуктивних сил агропромислового комплексу як інтегрованої господарської системи великою мірою визначатиметься сукупністю відносин з приводу власності на землю і майна на селі, способів розпорядження такого власністю та використання її об’єктів.

Літературні джерела:

1. //Актуальні проблеми економіки №2 (80), 2008. с. 42-47.