Экономика
/ Государственное регулирование экономики
Фокіна М.О., Федченко
Т.В.
Донецький національний університет економіки та торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ БІДНОСТІ ТА ЗРОСТАННЯ ДОХОДІВ ЯК ЗАСІБ БОРОТЬБИ З НЕЮ
Перехідний період в
Україні негативно позначився на рівні життя населення, і як наслідок,
підвищився рівень бідності. Основними економічними показниками рівня життя
населення є обсяг його доходів. Ринкові перетворення в нашій державі на
початковому етапі супроводжувалися зниженням доходів громадян. Значна частина
населення опинилася за межею бідності. Загалом нижче рівня бідності проживає 41,9% населення планети.
Проблема має на лише національний, а й міжнародний характер [1].
Актуальність та важливість
вирішення проблеми бідності підтверджується тим, що вона стосується життя
мільйонів українців в умовах світової фінансової кризи та повального скорочення
робітників на підприємствах.
Дослідженню окресленої
проблеми присвячені праці багатьох вчених, таких як: Крот М.В., Ільчина Н.В.,
Краснікова Л.І., Куценко В.Н. та багато інших.
Метою статті є розгляд
теоретичних основ економічного аналізу бідності та пошук шляхів зростання
доходів населення як одного з найважливіших напрямків боротьби з бідністю.
Бідність є гальмом
прогресу як технічного, так і економічного та соціального: звуження торгівлі,
спад виробництва, низькі темпи зростання, низький життєвий рівень населення,
відсутність соціального благополуччя тощо.
Бідність визначається
взаємозв’язком між мінімальними потребами людей та їхніми можливостями
задовольняти ці потреби.
Згідно з Указом
Президента „Про Стратегію подолання бідності” від 15.08.2001 №637:
бідність – неможливість
унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному
суспільству в конкретний період часу;
рівень бідності – питома
вага сімей, у яких рівень споживання на одну особу є нижчим від зазначеної межі
бідності. [4]
Соціально-економічна
нерівність в Україні – не просто закономірне
явище, це результат стрімкого зламу і трансформації економіки, різкого
падіння рівня життя переважної частини населення, посиленої диференціації
прибутків і майнового розшарування, вимушеного безробіття і великих масштабів
міграції.
Основними причинами
виникнення та поширення бідності в Україні протягом періоду незалежності є:
зменшення рівня зайнятості населення, зростання рівня безробіття, низький
рівень оплати праці та пенсійного забезпечення, заборгованість із заробітної
плати і соціальних виплат, відсутність розвинутої системи страхування життєвих
ризиків та адресної соціальної допомоги. [3]
Основним джерелом
бідності в Україні, на відміну від інших країн, що розвиваються, є не багатодітність і малограмотність, а
невідповідність рівня заробітної плати реальній вартості робочої сили на ринку
праці.
Основними стратегічними
напрямками, на які спрямовані дії нашої держави щодо подолання бідності, є
такі: підвищення зайнятості населення та розвиток ринку праці; збільшення
доходів від трудової діяльності; соціальне страхування як спосіб захисту особи
від втрат доходу; запровадження консолідованої системи адресної соціальної
допомоги та соціальних послуг; соціальна підтримка осіб з обмеженими фізичними
можливостями, сімей з дітьми та дітей, позбавлених батьківського піклування;
поліпшення житлових умов соціально
вразливих верств населення.
Один з найважливіших
напрямків боротьби з бідністю є зростання доходів громадян.
Воно може відбуватися під
впливом різних джерел, проте основну роль у сукупному доході сім’ї відіграють
грошові доходи, що складаються із заробітної плати, пенсії, соціальної
допомоги, стипендії та інших соціальних виплат, доходів від власності, доходів
від продажу іноземної валюти тощо.
На сьогоднішній день
існують випадки нарахування заробітної плати нижче прожиткового мінімуму. Це
означає, що такий розмір заробітної плати не дозволяє забезпечити мінімальні
потреби громадян, оскільки виникає нестача доходу для того, щоб покрити
мінімальні витрати. Це, в свою чергу, є основною передумовою виникнення
бідності населення. [2]
З огляду на це провідною
складовою подальшого реформування системи оплати праці має стати зростання
реальної заробітної плати як складової реформування всього механізму господарювання.
Таким чином, для
вирішення проблеми бідності насамперед необхідно її ґрунтовно дослідити, а
саме: визначити обсяги бідності за відповідною (єдиною) методикою на основі
проведення статистичних спостережень домогосподарств.
Також, в умовах сучасного
соціально-економічного розвитку реальним завданням, яке слід послідовно реалізувати,
є забезпечення мінімального рівня доходів громадян.
1.
http://www.korespondent.net
2.
Куценко Н.В. Зміцнення соціальної бази реформ – шлях до подолання
бідності// Економіка України.- 2002.- №2.- с.27-34
3.
Подолання бідності – невід’ємна складова державної політики// Уряд.курє’р.-
2002.- с.1-2
4.
Указ Президента Укнаїни „Про Стратегію подолання бідності” від 15.08.2001
№637