Экономика
/ 10.Экономика предприятия
Копилова А. В., Федченко
Т. В.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановского
Для кращого
сприйняття й зрозуміння закономірностей явищ і процесів у економічному аналізі
широко застосовуються графічні способи зображення інформації.
Наявність
потужних і зручних програм для аналізу статистичних даних на персональних
комп’ютерах, і зокрема, формування електронних таблиць Microsoft Excel для Windows розширює коло споживачів
методів графічного зображення статистичної інформації, що визначає актуальність
дослідження.
Мета статті –
розкрити основні елементи графічного методу.
Статистичний
графік являє собою систему подання інформації про соціально-економічні явища за
допомогою наочного зображення статистичних числовий величин та їх співвідношень
з використанням знакових систем: крапок; знаків ліній; геометричних фігур,
малюнків з метою їх узагальнення й подальшого аналізу [2, с. 68]. Графіки мають
ту перевагу перед текстовим викладом і статистичними таблицями, що дають наочні
результати статистичного зведення і обробки основного матеріалу. За допомогою
графіків легко виявити і наочно подати закономірності, які важко вловити в
складних статистичних таблицях.
Суть та роль
графічного методу в економічному аналізі, види графіків та їх характеристики, а
також застосування графічного методу на практиці вивчали багато науковців
економічної теорії та статистики, в тому числі в Україні: Акімова О. В., Дубинська
О. С. [1], Бек В. Л. [2], Мних Є. В.
[4], Кіндрацька Г. Г. [3], Тарасенко О. І. [5] та інші.
В
економічному аналізі використовують усі види графіків, які класифікують за
такими ознаками [4, с. 85]:
1. загальним
призначенням;
2. способом
побудови;
3. графічним
образом.
Види графіків
та взаємозв’язок між ними зображено на рис.
1.
Рисунок
1. Види графіків
Аналітичні графіки –
графіки групувань взаємозв’язку і рядів розподілу. Ілюстративні графіки показують зростання ознаки, динаміку
розвитку і структуру явища. Лінійні – статистичні криві, що відображають зміни
явища в часі. Застосовуються для характеристики зв’язків між явищами.
Cтовпчикова – відображає статистичну величину в формі подовжених прямокутників
(стовпчиків). Стовпчикова діаграма – діаграма одномірного виміру, тому всі
стовпчики за широтою повинні бути однакові, оскільки величина показника
характеризується висотою стовпчику. Знак Варзара – діаграма, названа на честь
російського статистика В. Є. Варзара. Вона дозволяє наглядно охарактеризувати
явище, за трьома прикметами за допомогою прямокутників з різними
співвідношеннями між основою та висотою. Значення однієї прикмети зображується
в формі основи прямокутника, а другої – в формі його висоти. Тоді розмір третьої
прикмети, що дорівнюється множенню перших двох, буде площею прямокутника.
Застосування: можна зображувати, наприклад, чисельність робітників, середню
продуктивність праці та розмір продукції. Зображення прямокутників різних
розмірів дає можливість порівняти окремі явища за трьома прикметами. Секторні
або групові діаграми застосовуються в основному для відображення показників
структури явища, що вивчається. Секторна діаграма – круг, сектори якого
поділяються радіусами на окремі частини від усього (цілого) кола й наносяться
пропорційно об’єму всі частки. В таких діаграмах більш наглядно відображається
структура явища, оскільки у кругових діаграмах графічний образ не проявляється,
тому не впливає на сприяття.
На особливу увагу
заслуговує класифікація статистичних
графіків за видом їх поля, згідно з якою розрізняють дві групи: діаграми
і статистичні карти або картограми.
Діаграми – це такий вид графіків, у якому цифрові дані зображені за допомогою геометричних фігур або знаків [2, с. 70]. Картограма – статистична карта, на якій розподіл прикмети, що вивчається, по території відображається умовними знаками (крапками, штриховкою та ін.) , які відповідають певним інтервалам значень величини цієї прикмети. картодіаграма – сукупність діаграми з географічною картою. Вони дають можливість відобразити більш складні статистико-географічні побудови й відобразити їх більш точно. Карта-хороплет – розповсюдження гістограми в область просторових організацій, оскільки сукупність згрупованих даних розміщується за допомогою карти по ареолам. Сутність точених карт: символом графічного зображення статистичних даних є крапки (точки), які розміщуються в межах певної територіальної границі. Хорохматичні карти- картограми, які відносяться до найбільш легко сприйнятливих. Вони показують, де розподіляється те чи інше явище або об’єкт та на якій площі, а також не містить інших кількісних значень.
Також істотне значення
мають види графіків за типом розв’язання задач (таблиця 1).
Таблиця 1
Види графіків за типом
розв’язання задач
Вид графіка |
Характеристика |
Графіки порівняння |
Використовуються для графічного порівняння величин показника, які
характеризують його зміну в просторі.
Діаграми порівняння показують співвідношення різних об’єктів за якимось одним показником. Види:
|
Структурні графіки |
Призначені для подання складу показників і частки їх у загальній
величині. Види:
|
Графіки динаміки |
Дають можливість проілюструвати зміну явищ за відповідні проміжки часу.
Види:
|
Графіки зв’язку |
Застосовуються для визначення залежності між показниками. На осі абсцис
відкладаються значення показника (х), який є причиною зміни іншого, а на осі
ординат – значення результативного показника (у) у відповідному масштабі |
Графіки контролю |
Дають наочне уявлення про хід виконання плану. В цьому випадку на графіку
зображаються дві лінії: плановий і фактичний рівні показників за певний
звітний період. |
Таким чином,
графіки здавна і широко застосовуються у найрізноманітніших сферах людської
діяльності. Вони органічно ввійшли до набору засобів усіх галузей наук та
практики. Графіки є незамінним інструментом для статистики й економічного
аналізу – наук, пов’язаних з обробкою та аналізом особливого роду інформації
про масові соціально-економічні явища та процеси, в тому числі й в економіці
підприємства. Відповідний графік, якщо він правильно побудований, являє собою
особливий образ, який активізує процес аналітично-статистичного мислення. На
допомогу логічним асоціаціям приходять органи зору, які серед усіх органів
чуття мають найбільшу здатність засвоювати інформацію.
1.
О. В. Акімова, О. С. Дубинська. Статистика: Навчальний посібник. – К.:
Центр учбової літератури, 2007. – 168 с.
2.
Бек В. Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ,
2003. – 288 с.
3.
Кіндрацька Г. Г., Білик М. С., Загародній А. Г. Економічний аналіз: теорія
і практика: Підручник/ За ред. проф. А. Г. Загороднього. – Вид. 2-ге, перероб.
і доп. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 440 с.
4.
Мних Є. В. Економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп.. –
К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.
5.
Тарасенко О. І. Статистика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2006. – 34 с.
6.
Череп А. В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. –
160 с.