Экономика /3.Финансовые отношения

Александрова Г.М., Кравцова К.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського,Україна

Інституційна ефективність ринку цінних паперів в Україні

Теоретичне осмислення трансформаційних процесів сучасного світу потребує розуміння тенденцій розвитку фінансового ринку, незмінним елементом структури якого є ринок цінних паперів. Ефективність останнього залежить від ступеня та можливостей його інститутів.

Актуальність теми дослідження обумовлена ваговим значенням інститутів ринку цінних паперів у господарській системі та їх роллю в забезпеченні необхідними фінансовими ресурсами всіх суб’єктів економіки. Задля прискорення розвитку економіки України потрібно створити умови для її модернізації на основі адекватного використання можливостей інститутів ринку цінних паперів.

Дослідження проблем становлення ринку цінних паперів та його інститутів займалися багато вчених. Зокрема, К. Марксом, А. Маршалом, Дж. Кейнсом, А. Пігу – класиками економічної науки – було започатковано вивчення капіталу та його різноманітних форм, у тому числі і фінансового капіталу [1]. Продовжували дослідження в цій сфері зарубіжні фахівці М. Алексєєв, Б. Альохін, М. Берзон, Б. Рубцов, Дж. Тобін, В. Торкановський, Ю. Фама та ін. [2]. Значний внесок у дослідження означених проблем зробили такі вітчизняні вчені, як: А. Загородній, В. Загорський, В. Колесник, А. Кондрашихін, Ю. Кравченко, О. Мозговий, Б. Стеценко та інші.

Однак слід звернути увагу на те, що наукові публікації здебільшого були присвячені окремим аспектам і чинникам впливу на ефективність ринку цінних паперів. До того ж у більшості досліджень, що стосуються зазначеної проблеми, відсутня чітка структурно-логічно схема, що узгодила б між собою всі чинники такого впливу.

Метою даної публікації є – визначення рівня інституційної ефективності ринку цінних паперів в Україні та аналіз чинників, що впливають на нього.

Середовище діяльності на ринку цінних паперів формується за рахунок функціонування елементів, інвесторів, інфраструктурних учасників, а також потенціальних конкурентів серед зазначених суб’єктів ринку. Сукупний вплив цих учасників визначає потенціал граничного прибутку в даній сфері діяльності, який вимірюється в показниках довгострокової віддачі від інвестованого капіталу. Тому, доречно розглядати інституційну ефективність ринку цінних паперів як комплексний показник, що визначається на основі системи якісних і кількісних показників діяльності всіх суб’єктів ринку та відображає результативність інституційних чинників його функціонування.

Інституційна ефективність ринку цінних паперів – це комплексне відображення кінцевих результатів використання фінансових ресурсів інвесторів для задоволення потреб усіх учасників зазначеного ринку [3].

На рівень інституційної ефективності ринку цінних паперів, з урахуванням ступеня розвитку макроекономічного та інституційного середовища впливає: обрана модель формування ринку цінних паперів, на основі якої визначають найвпливовіші учасники; рівень конкуренції між суб’єктами ринку; ступінь його інформаційної прозорості. Ці чинники перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності.

Ринок цінних паперів України має специфічні риси, що визначають його національну модель. А саме: пріоритет первинного ринку, що обумовлено приватизацією як джерелом появи цінних паперів та бажанням їх продати за неможливості знайти покупця. Це спричиняє неефективність цінних паперів, головна функція яких зводиться до перерозподілу власності, а не до залучення інвестицій в економіку. Серед специфічних рис слід також відмітити значну частку акціонерного ринку та обмеженість інших видів фінансових інструментів; невеликі обсяги та пізню емісію державних і муніципальних боргових цінних паперів.

З огляду на всі особливості вітчизняного ринку цінних паперів, можна зробити висновок про те, що в Україні пріоритетною стає німецько-японська модель, яка передбачає формування інвестиційних ресурсів переважно за рахунок кредитів комерційних банків. Такий стан речей відповідає сучасним проблемам підприємств та можливостям фінансової системи, адже ресурси комерційних банків є наразі більшими, ніж ресурси ринку цінних паперів. Водночас варто зазначити, що перспективи стабільного розвитку економіки пов’язані з фінансуванням через механізми ринку цінних паперів. Одним з головних недоліків на сучасному етапі є неповне використання його інвестиційного потенціалу.

Другим ваговим чинником впливу на ефективність ринку цінних паперів є стан конкуренції між його учасниками. Конкурентне середовище на ринку цінних паперів формується за рахунок діяльності на ньому різноманітних учасників, сукупний вплив яких визначає потенціал граничного прибутку в цій сфері (потенціал прибутковості вимірюється в показниках довгострокової віддачі від інвестованого капіталу).

Відповідно до напрямків діяльності на ринку цінних паперів України доцільно виокремити такі види конкуренції між його учасниками:

- за обсяги здійснення інвестиційних операцій, за перерозподіл наявних та набуття нових функцій на зазначеному ринку;

- за залучення фінансових ресурсів потенціальних інвесторів;

- за сфери діяльності фінансових брокерів і дилерів, якими найчастіше виступають комерційні банки;

- за обсяги послуг з інтенсивного консультування; за здійснення функцій інфраструктурних учасників ринку цінних паперів [4].

Третім чинником, що визначає рівень ефективності ринку цінних паперів, є його інформаційна прозорість. Основна мета цієї установи – організація «зустрічі» власників капіталу та його споживачів. Український ринок цінних паперів є досить привабливим, але на сучасному етапі розвитку характеризується такими рисами, як спекулятивність, а також наявність цільових інвесторів, що мають за мету досягнення повного контролю над конкретним рентабельним підприємством за рахунок придбання контрольного пакета акцій. Традиційні ознаки розвитого ринку цінних паперів, зокрема присутність на ньому іноземних пенсійних фондів, пайових і венчурних фондів та інших інституційних інвесторів.

Поки що в Україні недостатньо розвинуто інформаційне поле, ринок цінних паперів залишається мало прозорим, або прозорим тільки на папері.

Проблеми в інформаційному просторі вітчизняного ринку цінних паперів зумовлюють необхідність розвитку інформаційної інфраструктури та усвідомлення важливості систематичного та комплексного оприлюднення інформації.

Для підвищення ефективності національної моделі зазначеного ринку слід скористуватися світовим досвідом інтеграції організації торгівлі як на національному, так і на міжнародному рівнях. Тому, стратегічним механізмом розвитку організаційного ринку цінних паперів в Україні повинна бути інтеграція фондових бірж в Єдину біржову фондову систему з подальшим входженням у відповідні міжнародні структури. Така форма вирішення проблеми є найбільш реальною для українського ринку цінних паперів, оскільки інший шлях – поглинання фондових бірж – є довгостроковим і малоефективним.

Література:

1. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. З англ. І.Дзюб. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – С.603.

2. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Антология экономической классики. – М.: ЭКОНОВ Ключ, 1993. – С. 137 – 432.

3. Берзон Н.И., Буянова Е.А., Кожевников М.А., Чаленко А.В. Фондовый рынок – М.: Вита – Пресс, 1999. – 400 с.

4. Рубцов Б. Мировые фондовые рынки // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №8. – С. 35 -46.