Колєно І.В.,старший викладач

                                                                           кафедри фінансів,

                                                                           Звягінцева Г.О.

                   Донецький національний університет економіки і торгівлі

                                  імені Михайла Туган-Барановського

 

                       Аналіз майнового стану підприємства

          В умовах переходу до ринкової економіки, коли підприємства зацікавлені у зростанні обсягів виробництва, реалізації товарної продукції і забезпеченні конкурентної переваги на ринку товарів і послуг значно підвищується роль економічного аналізу майнового стану підприємства.      Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними виробничими фондами та їх використання. 

         Завдання аналізу стану та ефективності використання основних виробничих фондів можна визначити так:

а) виявлення забезпеченості підприємства  основними фондами;

б) визначення рівня використання основних фондів і факторів, які впливають на нього;

в) установлення належної комплектності наявного парку обладнання;

г) з'ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

д) розрахунок впливу використання основних фондів на обсяг продукції;

е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів.

      Основні фонди — це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємствами у виробничій і невиробничій сферах діяльності тривалий час (більше року).

      У процесі функціонування основні фонди піддаються фізичному (матеріальному) і моральному (економічному) зносу.

         Фізичний знос основних фондівце втрата ними первісної спо­живчої вартості; внаслідок цього вони поступово знецінюються та потребують заміни новими засобами праці того ж роду.

      Моральний знос виявляється у тому, що випущені раніше основні фонди за своєю конструкцією, продуктивністю, економічністю знач­но поступаються новим зразкам. Відновлення зношуваних основних фондів і їх відтворення вико­нується за рахунок амортизаційних відрахувань, що формуються при амортизації цих фондів.

      Амортизація — поступове перенесення по частинах (у міру фізич­ного зносу) вартості основних фондів на вироблений за їх допомогою продукт (послуги). Амортизація здійснюється з метою накопичення фінансових ресурсів для фінансування наступного відновлення і від­творення основних фондів.

      Показниками, що характеризують стан основних фондів та ефек­тивність їх використання, можуть бути такі:

         Фондоозброєність    показник, що характеризує рівень забезпече­ності основними виробничими фондами промислово-виробничого персоналу підприємства

         Фондомісткість    показник, який характеризує рівень середньо­річної вартості основних виробничих фондів на одиницю вартості виробленої валової продукції.

         Фондовіддача    показник, який ві­дображає обсяг валової продукції у вартісному виразі на одиницю (гривню) середньорічної вартості основних виробничих фондів, які беруть участь у виробництві необхідного обсягу продук­ції.

         Коефіцієнт оновлення — показник, який відображає частку знову введених цих фондів у звітному році у загальній їх вартості на кінець звітного року.

         Коефіцієнт вибуття — показник, що відображає частку вибулих у звітному році фондів у загальній їх вартості на початок цього ж року.

         Рентабельність основних виробничих фондів — це відносний показник, який характеризує рівень ефективності використання цих фондів.

         Однією з найбільш важливих задач розвитку підприємства  є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів.

     Головні шляхи покращення використання основних виробничих фондів:

         1. Екстенсивний шлях. Припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за певний проміжок часу, і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у складі всього устаткування, наявного на підприємстві.

         2. Інтенсивний шлях. Він веде до отримання на тому ж устаткуванні більшого об’єму продукції за одиницю часу за рахунок більш повного використання його потужностей.

         3. Технічне переозброєння та реконструкція підприємств і окремих технологічних установок, яке означає впровадження нової техніки, механізацію та автоматизацію виробничих процесів, модернізацію і заміну старого устаткування.

         4. Зменшення строків будівництва.

            5. Ліквідація зайвого устаткування.

         Завершальним етапом аналізу ефективності використання основних фондів є підготовка проектів рішень керівництва щодо збільшення випуску продукції і фондовіддачі.

 

                                      Список використаної літератури:

1. О.С.Філімоненков – Фінанси підприємств: Навч.посібник.-К.:Кондор,2005.-400с.

2. Фінанси підприємств: Підручник/ А.М.Поддєрьогін, М.Д.Білик, Л.Д.Буряк та ін.-К.:КНЕУ, 2006.-552с.

3. Слав’юк Р.А.- Фінанси підприємств: Навч.посібник.-Київ: ЦУЛ,2002.-460с.