Колєно І.В.,старший викладач

кафедри фінансів,

Мурашкіна О.В.

Донецького національного університету економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Умови інвестиційної активності на фондовому ринку

На сьогодні актуальною є тема накопичення та інвестування. Розглянемо сучасне тлумачення категорії «інвестиції». Це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виробництва. Інвестиції – це економічна категорія розширеного відтворення, яка є основним інструментом формування мікро- та макроекономічних пропорцій і визначає темпи економічного росту.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об’єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, будь-які суб’єкти підприємницької і фінансової діяльності – банківські, страхові і посередницькі установи. Також суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), а також держави та міжнародні організації. Крім того, суб’єкти інвестиційної діяльності можуть поєднувати функції двох і більше суб’єктів. Відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності здійснюються на підставі договорів. Інвестор є основним суб’єктом інвестиційної діяльності.

Основні чинники зниження інвестиційної активності в Україні протягом останніх років:

- демонетизація ВВП, дефіцит оборотних коштів і ліквідних ресурсів підприємств, що веде до платіжної кризи та втрати інвестиційного потенціалу підприємств;

- надмірне податкове навантаження, в тому числі - оподаткування частки прибутку, яка спрямовується на виробничі інвестиції;

- надмірна активність держави на позичковому ринку, зокрема - випуск облігацій внутрішньої державної позики для поповнення державного бюджету, що веде до підвищення процентних ставок, яке, в свою чергу, сприяє концентрації капіталів навколо спекулятивних видів діяльності;

- недовикористання значної частки виробничого потенціалу економіки через його низьку конкурентоспроможність, високий рівень фізичного та морального зношення та надмірне знецінення основного капіталу в матеріальному виробництві, внаслідок чого занижені норми амортизації не дають змоги не лише купувати нові машини і технології, але й повноцінно здійснювати капітальний ремонт;

- втрата науково-технічного та виробничого заділів в інвестиційному секторі економіки, випереджаючий спад виробництв на підприємствах з високими технологіями;

- недосконалість законодавства, його нестабільність, значний рівень корупції, непослідовність економічної політики, загроза соціальної та політичної нестабільності, що не дають інвестору можливість належним чином спланувати і організувати свої дії.

Фахівці називають такі несприятливі риси національної економіки, які підлягають першочерговій зміні для того щоб підвищити інвестиційну активність:

* недосконалість національного інвестиційного менеджменту;

* фіскальний характер вітчизняної податкової системи;

* відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій;

* нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфраструктури;

* відсутність достатньої кількості вільних економічних зон;

* неготовність до інвестицій більшості керівників українських підприємств;

* відсутність у нашій країні офіційного міжнародного інвестиційного індексу.

Слід також звернути увагу на виправлення ситуації щодо ефективного функціонування національного фондового ринку, який повинен відповідати таким вимогам:

* захищати інтереси інвесторів;

* гарантувати прозорість операцій з цінними паперами та регулювання з боку держави;

* створювати легкий та безпечний перехід та засвідчення прав власності на цінні папери;

* застосовувати зручний механізм взаєморозрахунків (клірингу) по операціях з цінними паперами;

* надавати можливість отримувати прибуток від вкладень коштів у цінні папери.

Отже, для вирішення проблеми покращення інвестиційної активності необхідно вирішити певну кількість проблем пов’язаних з загальною зміною законодавчої бази в області інвестицій.

Список літератури:

1. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо залучення
іноземних інвестицій в економіку України» від 7 липня 2003р.

2. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991р.
№1560-ХІІ

3. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня
1996р.№9

4.В.Г. Федоренко „Інвестознавство” Київ – 2007 рік