Экономические науки/2.
Внешнеэкономическая деятельность
Савченко Д., науковий
керівник Шеремет Т.Г.
Донецький національний
університет економіки та торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Характеристика
світового ринку лісоматеріалів
На галузі лісової
промисловості припадає
приблизно десята частина усього промислового виробництва в країнах з розвиненою
ринковою економікою. У цей комплекс входять вельми різноманітні і несхожі один
на одного виробництва, які об'єднує використання єдиної унікальної за своєю природою сировини, яким є деревина.
Незважаючи на активну
конкуренцію нових матеріалів і технологій, її частка практично не знижується.
По цьому показнику лісова промисловість приблизно рівна хімічній індустрії,
дещо перевершує харчову і майже вдвічі більш значна, ніж легка промисловість
або металургія.
Продукція лісопромислового комплексу займає важливе місце в міжнародній
торгівлі всіма товарами приблизно 3,5 %, а якщо врахувати вироби з деревини і
паперу, а також меблі, біля 4%. При цьому економічна необхідність промисловості продовжує зростати. Оборот світової торгівлі продукцією їз деревини перевищує 140 000 мільйонів
американських доларів (табл. 1).
Таблиця 1 - Світова торгівля лісопродуктами в 2000-2007 рр., [3]
|
Рік |
Світовий
імпорт (тис. дол.) |
Світовий
експорт (тис. дол.) |
|
2000 |
95 307 600 |
89 084 130 |
|
2001 |
105 695 300 |
95 857 370 |
|
2002 |
111 955 100 |
100 429 500 |
|
2003 |
107 302 300 |
98 547 250 |
|
2004 |
111 927 300 |
104 420 000 |
Продовження таблиці 1
|
2005 |
107 243 700 |
100 257 500 |
|
2006 |
123 202 800 |
114 313 100 |
|
2007 |
145 977 000 |
140 964 900 |
Аналізуючи таблицю 1, можна
стверджувати, що на протязі восьми років торгівля лісоматеріалами в основному
збільшується. Незначний спад торгівлі спостерігаються у 2003та 2005 році в
експорті, у 2003 році- в імпорті. У 2007 році світовий імпорт лісопродуктів
становив 145 977 млн. дол., а експорт – 140 964,9 млн. дол.
Світовий лісовий ринок
ділиться на декілька регіональних секцій. Вони розрізнюються по рівню
лісозабезпеченості, вимогам до якості і асортименту,
по практиці в торгівлі, а також по рівню цін. Особливо виражена ця
відособленість регіональних ринків по сировині і пиломатеріалам. Чим вища міра
обробки, тим менша різниця в специфічних вимогах цих секцій ринків, тим ближче
за ціну на різних регіональних ринках.
Основними регіональними секціями є
північноамериканська, тихоокеанська і європейська [1].
Торгівля всередині північноамериканської секції
представлена майже виключно міжнародним обміном між фірмами США і Канади [2].
На неї припадає до 20% всієї місткості світового лісового ринку.
Повну протилежність
північноамериканської представляє тихоокеанська секція, на яку припадає трохи
більше за 20 % кількості світового лісового ринку. Ця секція лісодефіцитна бо заготівлі лісу тут обмежені жорсткими
лісогосподарськими нормами. Основний покупець Японія, другий по кількості
Китай. Багато лісової продукції купують Південна Корея, Тайвань, Сингапур,
Гонконг, Таїланд. Ще порівняно недавно цей ринок пред'являв попит майже
виключно на деревну сировину і виступав великим споживачем круглого лісу і
технологічної тріски з районів, розташованих на периферії Тихого і Індійського
океанів.
На європейську секцію припадає приблизно половина
вартості світового лісового імпорту [1]. Ринок цей характеризується середньою
лісозабезпеченістю. На Європу припадає зараз біля 40 % світового ринку по деревній сировині,
пиломатеріалам і фанері, більше за 70 % по деревних плитах, більше за 50 % по
целюлозі, паперу і картону. Однак зростаюча частина цих потреб задовольняється
за рахунок випереджального розвитку торгівлі між власне європейськими країнами. Середній рівень цін тут досить
високий, хоч і звичайно трохи нижчий, ніж в тихоокеанській секції. Однак на ці
ціни може розраховувати тільки постачальник якісної продукції, що відвантажує
її в достатньому асортименті. Європейський ринок низько монополізований, тарифні
і інші бар'єри по лісових товарах порівняно легко переборні в тому випадку,
якщо експортер не впливає на інтереси місцевих виробників. Самі європейські країни вивозять
за межі регіону в основному дорогі високоякісні напівфабрикати і вироби.
Таким чином, можна зробити
висновок, що ці три секції охоплюють приблизно 90 % світового
лісового ринку. З тих, що залишилися, найбільший інтерес представляє близькосхідна
секція. Частка практично малозабезпечених лісом країн Північної Африки,
Ближнього і Середнього Сходу в цьому світовому лісопромисловому імпорті складає
біля 3 %, але по окремих товарах вона помітно вище: по пиломатеріалах більше за
5%, по фанері 10%. Близькосхідний ринок порівняно дорогий, вимоги до якості тут
не такі високі, як в Європі. Але діяти на ньому експортеру непросто через
специфічні умови, поширене втручання державної влади, політичної і економічної
нестабільності.
Література:
1. Белова И.Н. Мировые товарные рынки: учебное пособие. -
М.: Изд. РУДН, 2006. – 235 с.
2. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100
лет/Под ред. И.С.Королева. М.: Экономист, 2006.-
95 с.