Економічні науки/3. Фінансові відносини.

студентка IV курсу Плахотнік О.С.

Кременчуцький державний політехнічний університет

ім. Михайла Остроградського, Україна

РОЗВИТОК ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

У 1991 році Україна розпочала перехід до розбудови пенсійної системи, було створено Пенсійний фонд як систему збору і розподілу страхових внесків роботодавцям та громадянам на пенсійні виплати.

У подальшому цей процес розвивався в ході впровадження пенсійної реформи, основою якої стали прийняті Верховною Радою України у 2003 році закони "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавне пенсійне забезпечення".[1]

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є: страхові внески; кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на: фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Фонду; функціонування та розвиток системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування; утримання центрального апарату та головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах, розвиток їх матеріально-технічної бази; проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Фонду.

Кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства.

Наприклад, за оперативними даними, до бюджету Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування у січні-листопаді 2008 року надійшло 123 483,5 млн. грн., що в порівнянні з відповідним періодом минулого року більше на 33 470,3 млн. грн., або на 37,2 відсотків. Власні надходження склали 91 789,5 млн. грн., що становить 102,4 відсотків планових призначень. Власні доходи в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшились на 24 802,7 млн. грн., або на 37,0 відсотка. В загальному обсязі надходжень власні доходи складають 74,3 відсотка.[2]

Міністерство праці та соціальної політики України оприлюднило проект Концепції подальшого проведення пенсійної реформи в Україні. Метою документа є реформування пенсійної системи, реалізація ефективної та зрозумілої пенсійної політики, спрямованої на забезпечення гідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, на створення дієвих механізмів захисту їх прав та інтересів, забезпечення прозорості пенсійної системи.

Пенсійна система України працює в умовах максимального фінансового напруження, не забезпечуючи при цьому достатнього задоволення потреб пенсіонерів, які з виходом на пенсію втрачають половину свого заробітку.

В процесі подальшого проведення пенсійної реформи необхідно вирішити такі завдання: забезпечити виплату мінімальних пенсій на рівні не менше прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб; створити умови для формування населенням достатніх пенсійних накопичень як шляхом обов’язкових платежів, так і шляхом розвитку системи добровільних пенсійних накопичень за рахунок коштів громадян та їх роботодавців; забезпечити повне виконання зобов’язань держави перед пенсіонерами, включаючи запровадження ефективного та справедливого механізму індексації пенсійних виплат.

Концепцію подальшого проведення пенсійної реформи в Україні реалізовуватиме Кабінет Міністрів України у декілька етапів: у короткостроковій перспективі у 2008-2009 роках передбачається врегулювати проблеми пенсійної системи; у 2009-2011 роках планується забезпечити розвиток недержавного пенсійного забезпечення, а у 2010-2011 роках - запровадити обов’язкову накопичувальну систему пенсійного страхування.

Реалізація Концепції подальшого проведення пенсійної реформи в Україні надасть можливість запровадити дієвий механізм зростання пенсій з урахуванням подорожчання продовольчих товарів і послуг та зростання показника середньомісячної заробітної плати.[3]

Література:

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 "Про затвердження Положення про пенсійний фонд України"

2. http:// www.Pfu.gov.ua

3. Пенсійна реформа: // Цінні папери України. - №36. - 2008.