Экономические науки / 10.Экономика предприятия

Ліхоносова Ганна Серіївна

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ГОМЕОСТАЗУ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЦІЛІСТНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

У сучасних кризових умовах господарювання суб’єктам підприємницької діяльності досить складно знайти такий набір якісних показників своєї діяльності, за рахунок яких підприємство мало можливість протидіяти виникаючим зовнішним факторам знищення. Відтак постає проблема пошуку та запровадження у діяльність підприємства певних принципів досягнення оптимального стану підприємства, який передбачає узгодженність усіх його якісних характеристик та показників діяльності.

Відомо, що неможливо знайти ідеальний стан існування для усіх підприємств з різною галузевою спеціфікою діяльності. Але, якщо розглядати кожне окреме підприємтсво як цілістну функціональну систему з притаманними їй властивостями, можна знайти визначити певний набір принципів та методів досягнення оптимуму його діяльності – стану рівноваги.

Незважаючи на досить грунтовні дослідження стану рівноваги, все ж таки вони мають досить вузьку направленність і стосуються, як правило, досягнення стану рівноваги на окремих ринках, тобто рівноваги зовнішних показників існування суб’єкта економічних відносин. Але, враховуючи несприятливу дію кризових факторів, слід звернути увагу на процеси нівелювання цих факторів та вирівнювання ситуації усередені суб’єкта господарювання – рівновагу підприємства.

Під рівновагою розуміють [1, с. 340] загальне понятття, яке можна застосувати до різних ситуацій, які характеризуються взаємодією різнонаправленних сил, вплив яких взаємно погашається, таким чином, що наявні властивості системи залишаються незмінними у часі.

Рівновага розглядається з двох позицій [2, с. 399]: як статична (досягнений стан існування системи) та дінамична (урівноважений процес розвитку). Це поняття може застосовуватися як для опису стану цілістної системи, її структури, окремих елементів або підсистем, так і дінамічно розвиваючихся процесів і відносин.

Виходячи з визначення терміну „система” [3, с. 850] – (від грец. systema – цілістне, складене з окремих частин) – безліч взаємодіючих елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним та складають цілісне утворення, можна стверджувати, що кожне окреме підприємство є цілістною системою зі своїм набором елементів та відповідними зв’язками між ними. Якщо система відкрита, а підприємство є саме відкритою системою, вона природньо має певні зв’язки з зовнішним середовищем та відчуває на собі негативну дію екзогенних факторів.

Вплив цих факторів на стан системи може бути як негативний , так і позитивний, але у будь-якому разі, дія цих факторів породжує постійну наявність усередині системи хаотичних процесів, бо хаос [3, с. 1073] – (від грец. chaoc – безладдя) – плутанина, несвідоме нагромаждення будь-чого, безнаправленність дій.

Заради запобігання розповсюдження безладу та хаосу в усіх напрямах своєї діяльності, система самостійно та постійно намагається знайти вихід з ситуації, впроваджуючи механізми нейтралізації негативного впливу чи пристосування до існуючих зовнішних або внутрішних факторів збурювання, тобто система самовдосконалюється.

У якості інструментів процесу самовдосконалення системи виступає дія механізмів самоорганізації, саморегулювання та самонастроювання системи. Під самоорганізуючою системою варто розуміти таку систему, у якій нагромадження накопичувального досвіду виражається в зміні структури системи.

За рахунок дії механізмів самоорганізації система сама виводить себе на якийсь новий якісний стан. Вариантів цього нового стану може бути декілька:

· якісний розвиток – перехід на наступний етап еволюції системи;

· гомеостаз системи, як найкращий результат взаємних дій наведених механізмів;

· неякісний розвиток – рух у напряму стагнації системи;

· предкризовий стан;

· стан депресії системи;

· самознищення системи.

Як бачимо, одним з вариантів запровадження механізмів самоорганізації та самонастроювання виступає стан гомеостазу. Гомеостаз [1, с. 51] – стан рівноваги між процесами, що протікають усередені системі і процесами, що протікають у навколишньому середовищі. Мова йде про досягнення рівноваги відкритою системою у процесі її безприривних дій та постійних зв’язків з зовнім середовищем. Тобто системою, яка має за мету існування постійний урівноважений процес розвитку. Знаходження у стані розвитку [2, с. 399] вважається станом дінамічної рівноваги. Відтак досягнення стану гомеостазу може ототожнюватися з досягненням стану динамічної рівноваги.

Відтак, хаос та безладдя, як органічні процеси усередині системи, яка розвивається, треба сприймати не як щось драматичне та невиправне, а як певний, досить цікавий, етап подальшого розвитку системи.

Література:

1. Лопатников Л.И. Краткий экономико-математический словарь. - М.: Изд-во “Наука”, 1979.- 359 с.

2. Конопліцький В.А., Філіна Г.І. Економічний словник. Тлумачно-термінологічний. – К.: КНТ, 2007. – 580 с.

3. Экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна – М.: Институт новой экономики, 2007. – 1152 с.