Экономические науки/3. Финансовые отношения

Якубовська О.О., Турзаєва Ю.С., Стецура Л.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ

В УКРАЇНІ

Бюджет як одна з найважливіших фінансових категорій є невід’ємною складовою державних фінансів. Він являє собою співвідношення цілей розвитку суспільства та засобів їх досягнення, визначає вихідні параметри балансу соціальної та економічної політики держави. Через бюджет як головний інструмент державної політики та фінансовий план країни здійснюється реалізація бюджетної політики.

Важливим завданням бюджетної політики на сучасному етапі є вирішення проблеми удосконалення міжбюджетного регулювання з позиції досягнення узгодженості інтересів органів центральної влади та місцевого самоврядування в частині розподілу повноважень і закріплення фінансових ресурсів на здійснення державних повноважень. Місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування практично позбавлені стимулів до збільшення доходів та раціонального їх використання. Така ситуація обумовлена тим, що значна частина зібраних на певній території коштів надходить до Державного бюджету України, а обсяг коштів, що залишається на місцях, не дає можливості здійснювати перспективне прогнозування та планування розвитку територій. Як відомо, тривалий час окремі області України (наприклад, Донецька, Дніпропетровська, Полтавська, Запорізька, Харківська та інші) передають свої фінансові ресурси іншим областям, не отримуючи при цьому еквівалентних державних послуг.

Впродовж усього періоду становлення та розвитку України як незалежної держави стан її Державного бюджету найчастіше характеризувався як “бюджетний дефіцит”, що пов’язане з обмеженістю джерел бюджетних ресурсів. Тому проблема збалансування бюджету, тобто досягнення бюджетної рівноваги, також належить до ключових проблем сьогодення. Через причини об’єктивного та суб’єктивного характеру держава в процесі свого функціонування витрачає все більше коштів. Це, в свою чергу, викликає необхідність зростання дохідної частини бюджету за рахунок додаткових надходжень, зокрема податків. Але збільшення податкового тягаря призводить до зниження ефективності виробництва, скорочення робочих місць, зростання рівня безробіття. Як наслідок, з одного боку, скорочується дохідна частина бюджету (у зв’язку зі зниженням ділової активності), а з іншого боку, – зростає його видаткова частина (у зв’язку зі зростанням соціальних виплат). У такому разі утворюється зворотня ситуація: бажання уряду підвищити доходи бюджету за рахунок підвищення податкового тиску в середньо- та довгостроковій перспективі призводять до їх зменшення та зростання видатків. На нашу думку, вищезазначена проблема може бути вирішена за умов розширеного відтворення доходів бюджету, створення ефективної системи контролю за їх використанням, досягнення оптимальності у процесі надання суспільних благ та послуг за рахунок коштів бюджету.

Ще однією з вагомих для України проблем можна назвати проблему зростання державного боргу та витрат з його обслуговування. Державний борг виникає зазвичай у результаті фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок запозичень, здійснюваних на зовнішньому та внутрішньому фінансових ринках. Тут також спостерігається взаємовплив: бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує розмір бюджетного дефіциту поточного року. Як показують статистичні дані, темпи збільшення витрат з обслуговування та погашення державного боргу значно випереджають темпи зростання економіки країни. Така ситуація свідчить про системні прорахунки урядової фінансової політики щодо продовження фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок досить дорогих зовнішніх та внутрішніх джерел коштів. Особливо негативні наслідки може викликати загрозлива динаміка зовнішніх боргових платежів та їх значна питома вага, яка перебільшує частку платежів із внутрішніх боргових зобов’язань.

Бюджетним Кодексом України визначено, що величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного обсягу ВВП, проте деякі експерти вважають, що цей показник для України має становити 30-35% ВВП. Стан ВВП на січень-жовтень 2008 року – 799996 млн. грн., а розмір внутрішнього боргу на кінець жовтня 2008 року – 17665458,68 тис. грн. [2].

Загалом можна зазначити, що боргова криза в Україні обумовлена такими основними причинами:

- слабке законодавче та нормативне поле з питань регулювання бюджетних взаємовідносин, низька фінансова дисципліна, неоптимальна організаційна структура управління державним боргом;

- недосконалість фіскальної політики в частині регулювання бюджетного дефіциту та політики управління державним боргом;

- майже повна відсутність аналізу використання залучених зовнішніх джерел коштів.

Основною проблемою є відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин та механізму відповідальності за порушення бюджетного законодавства, що викликає цілий ряд негативних соціально-економічних наслідків, а саме:

- постійне недовиконання протягом останніх років дохідної частини бюджету та пов’язане з цим недофінансування або затримка у фінансуванні окремих видів видатків;

- недостатній рівень відповідальності за порушення бюджетного законодавства;

- неповне відображення в бюджеті доходів, які отримують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності й надання платних послуг, що призводить до неконтрольованості використання державних коштів та майна.

Такі значні проблеми потребують пошуку напрямів удосконалення бюджетної політики, яка відображала би конкретну спрямованість бюджетних відносин на розв’язання економічних і соціальних завдань. Вона повинна включати досить широке коло дієвих важелів, за допомогою яких держава ефективно здійснюватиме розподільчі й перерозподільні функції такі, як контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, вдосконалення фіскальної та монетарної політики держави тощо [1].

Таким чином, можна виділити наступні основні завдання бюджетної політики:

- забезпечення фінансової стабілізації. Для цього треба, насамперед, здійснити невідкладні заходи зі зміцнення грошового обігу, як підґрунтя для успішних економічних реформ. Лише за умов стійкого і добре організованого грошового обігу можна реалізувати взаємозв'язки між усіма учасниками та складовими господарського механізму;

- стимулювання інвестиційної активності, намагання збільшення частки фонду нагромадження в усьому обсязі національного доходу;

- зміцнення доходної частини бюджету за рахунок удосконалення системи оподаткування і зміцнення контролю за повнотою сплати податків.

Впровадження зазначених заходів дозволить підвищити ефективність реалізації бюджетної політики в Україні.

Література:

1. Януль І.Є. Бюджетна політика України: проблеми та перспективи // Фінанси України. – 1998. - № 2.- С.48-51.

2. Ресурсна база www.minfin.gov.ua