Половінкіна Г.М.,Сергєєва О.В.
студентка гр.ОА-05-Г,
Донецький національний університет
економіки і торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського
КАДРОВА ПОЛІТИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ:
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Трансформація економіки України в напрямку міжнародної спільноти передбачає
формування ефективного механізму реалізації економічних можливостей людей у
межах системи суспільного виробництва. Багаторічний досвід ефективної роботи в
напрямку результативного господарювання свідчить про важливе місце в ній саме
трудового потенціалу. Це вимагає побудови розвинутої системи менеджменту
персоналу, що дасть змогу активувати кадрову політику, спрямовану на
задоволення потреб організації у кваліфікованій робочій силі.
У сучасній економічній літературі аналізу проблем формування, розвитку і
використання кадрового потенціалу приділяється багато уваги. Дослідження в цій
галузі вітчизняними фахівцями знайшли своє відображення в працях таких учених,
як В.В. Онікієнко , Д.П. Богиня , О.А. Грішнова, А.М. Колош [1], В.Кравчук та
інших. Однак, в умовах сучасних динамічних перетворень з'являються нові особливості
і напрямки розвитку механізму ефективного використання кадрового потенціалу,
які вимагають глибокого вивчення.
Метою статті є дослідження питань формування ефективної кадрової політики
шляхом встановлення взаємозв'язку між стратегіями розвитку навчальних закладів
і підприємств промислової та будівельної галузей.
Поза увагою часто залишається головна складова кожного виробничого процесу
- жива праця. Саме її ресурси визначають рівень економічного розвитку та
формують трудовий потенціал держави .
Дослідження генезису категорій дають уявлення про роль і місце людини в
економічному житті. Поняття і склад категорій виникали залежно від напрямку
соціально-економічного розвитку суспільства і продовжують формуватися,
відображаючи його реальний стан. На сучасні тенденції розвитку кадрового
потенціалу промислових і будівельних галузей впливають дві основні групи
чинників:
- зовнішні (тенденції в економіці
держави, демографії, технології, конкурентній боротьбі, політиці та
юриспруденції);
- внутрішні (планування потреби в
кадрах, набір потрібних кандидатів, якісна оцінка працівників, підготовка
кадрів, планування їхнього руху та винагородження).
Промисловість і будівництво — центральні, матеріальноутворюючі галузі, які
відіграють ключову роль у будь-якому суттєвому підйомі економіки України, що
неможливо без інвестицій в основні складові виробничого циклу. Це стосується як
матеріально-технічного, так і безпосередньо кадрового потенціалу. Основною
проблемою залишається складність у порядку формування професійного,
кваліфікованого кадрового ресурсу для забезпечення високоефективного розвитку
підприємств.
Сьогодення спонукає виробника до розуміння базових економічних механізмів
ринку. Тому планування вимагають не лише виробничі показники діяльності
підприємства, а й трудові, які є передумовою формування ефективної кадрової
політики.
Кадрова політика - це складний організаційно-економічний процес, який
включає низку важливих заходів і процедур з пошуку і формування кадрового
потенціалу; забезпечення умов його розвитку і вдосконалення; становлення
соціальної інфраструктури тощо. Кадрова політика в промисловості та будівництві
вимагає:
- планування та оптимізації
чисельності та структури кадрів;
- удосконалення підготовки
кадрів;
- управління трудовим
потенціалом;
- забезпечення умов становлення
та розвитку людського потенціалу в напрямку професійного росту [2].
У вимогах стандарту ІSО 9001:2000 у п. 6.2.2. зазначається, що організація повинна:
а) визначати необхідний рівень
компетентності для персоналу, залученого до робіт, що впливають на якість
продукції;
б) організувати підготовку або
вживати інших заходів для задоволення цієї потреби;
в) оцінювати ефективність вжитих
заходів;
г) забезпечувати мотивованість
працівників шляхом обізнаності персоналу у доцільності та важливості своєї
діяльності і щодо внеску в досягнення цілей у сфері якості;
д) реєструвати дані про освіту,
професійну підготовку, кваліфікацію та досвід роботи .
В промисловості та будівництві, як і в більшості інших галузей економіки
України, наслідком недосконалої системи відносин професійно-технічної освіти і
виробництва є відсутність кваліфікованих працівників, що призводить до низької
якості виконаних робіт.
Склалася парадоксальна ситуація: підприємства страждають від нестачі
кваліфікованих кадрів, а навчальні заклади - від нестачі замовлення на їх підготовку.
Ця проблема потребує термінового вирішення, оскільки вона впливає на
перспективи розвитку промислово-будівельного комплексу України.
Побутує думка, що виробництво відокремлене від професійного навчання. Ця
позиція є помилковою, оскільки будь-яка трудова активність має починатися з
концепції трудового виховання, яка включає такі основні положення:
- забезпечення професійно
орієнтованої підготовки майбутніх кадрів шляхом наближення професійного
навчання до виробничого процесу;
- залучення майбутніх
кваліфікованих працівників до засвоєння початкових суспільних норм і виконання
ними простих виробничих завдань;
- засвоєння елементарних
моральних норм поведінки у колективі та самостійної трудової діяльності .
Отже, виконанню зазначених положень сприятиме низка ефективних заходів у
галузі освіти, а саме:
- перегляд старих методів і
розробка нових підходів до виконання програми виробничої практики студентів
(особливо студентів профільних ВНЗ) у напрямку можливості подальшого
працевлаштування молодих спеціалістів;
- впровадження системи
«наставництва», що дасть можливість досвідченим працівникам навчати молоді
кадри, адаптуючи їх до виробничих умов;
- впровадження на законодавчому
рівні чітких гарантій відшкодування працівником підприємству коштів, витрачених
на його навчання, підвищуючи, таким чином, взаємну відповідальність
роботодавця і працівника;
- з метою вирішення проблеми кадрового забезпечення
необхідне укладення між відповідними регулюючими державними органами,
підприємствами промислової та будівельної галузей, а також спеціалізованими
профільними навчальними закладами міжгалузевої багатосторонньої угоди, що
надасть можливість самим підприємствам впливати на
напрямок і склад підготовки кадрів для своїх потреб.
Розглянуті
проблеми кадрової політики підприємств промисловості та будівництва в напрямку
формування кваліфікованого та якісного складу працівників не вичерпують увесь
спектр недоліків ефективного використання трудового потенціалу галузі. Але
вони є одними з ключових, без вирішення яких неможливе становлення та
реалізація кадрового механізму.
Список використаної літератури :
1. Колош А.М. Мотивація
персоналу: Підручник. — Вид. 2-ге, без змін. — К.: КНЕУ, 2006. -340 с.
2.В.П.Мица.Кадрова політика на
підприємстві:проблеми і перспективи//Науковий економічний журнал «Актуальні
проблеми економіки».- 2008.-№6(84).-С.165-168.