Економічні науки /5. Управління трудовими
ресурсами
Нітова М. А.
Донецький національний університет економіки та торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Особливості міграції населення України
Еміграційні
процеси – найпоширеніше явище для сучасної економіки України. В пошуках нових
робочих місць, вищого заробітку, кращого життя, люди вимушені переїзжати із сел
в міста, з України за кордон.
Саме тому в
межах сучасного напрямку зовнішньої політики України та її внутрішнього
положення дана тема стає актуальною. Бо надмірний, безконтрольний виїзд
українців за кордон може стати національної проблемою та значно вплинути на
більшість інтеграційних процесів, до яких прагне Україна.
Важливість
проблеми зумовила увагу до неї науковців і практиків, органів виконавчої влади
та законодавців. Дану проблему досліджували такі українські вчені, як Басик О. П., Москаль Г., Піскун О. І.; закордонні автори, такі, як Еренберг Р.
Дж.., Смит Р.С., Тодаро М. П., Аметов Р., Єрух
М., Мосьондз С., Кестлер С.., Міллер М., Мюнц Р., Геддес А., Вейнер M., Абу Салех Мухамед, Лоізіло А., Гарсон Жан-Пьєр та інші.
Теорія
міграції є необхідним елементом пізнання самої проблеми міграції, тому вивчення
її є необхідним підґрунтям для вирішення проблеми на практиці.
Представники українського МЗС стверджують, що близько 1,5-2 млн. чоловік щорічно емігрують з України. Під час самміту лідерів європейських держав у Севільї в липні 2005 р. також оперували цифрою 2 млн. Напередодні парламентських виборів 2006 року називалася цифра 3 млн. У той же час уповноважений з прав людини ВР України на підставі постійного моніторингу вважає, що, у залежності від сезону, це не менш 5 млн. [1].
Для імміграції в Україну характерні такі риси, як [2]:
· щорічне скорочення кількості іммігрантів (починаючи з 1994 року) та значна чисельною перевага серед іммігрантів осіб, які прибули з держав СНД і Балтії;
· щорічне скорочення загальної кількості українців, які іммігрують в Україну, суттєве щорічне скорочення починаючи з 1994 року кількості осіб, які були депортовані за національною ознакою і повертаються в Україну;
· досить високий освітній рівень іммігрантів, що має тенденцію до зростання, значне вичерпання імміграційного потенціалу з України в державах СНД;
· низька соціально-економічна привабливість України для іммігрантів, відсутність реальних можливостей для інтеграції іммігрантів, відсутність програм для інтеграції іммігрантів в українське суспільство, за винятком програм для осіб, депортованих за національною ознакою;
· відсутність науково-обгрунтованих розрахунків на перспективу потреби економіки України в іммігрантах певних спеціальностей і кваліфікації, незавершеність формування і недосконалістю законодавчої бази з питань імміграції.
Для еміграції з України характерні: значний обсяг
емігрантів, що має щорічну тенденцію до скорочення; високий освітній рівень
емігрантів, втрата висококваліфікованої робочої сили з високим рівнем освіти і
професійної підготовки, а також значного прошарку інтелігенції; наявність
законодавчої бази з цього питання, що потребує вдосконалення [3].
Внутрішня міграція України також має свої
особливості, серед яких [4]:
·
істотне зменшення
кількості мігруючого населення;
·
перевага переїздів
між регіонами у напрямку із заходу на схід; значні обсяги міграційного обміну
між сусідніми областями;
·
незначний обсяг
міграції на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи;
·
зменшення відпливу
сільського населення;
·
відсутність державних
програм, спрямованих на вирішення проблем, що мають місце у внутрішній міграції.
Трудова
міграція, як і безробіття, є природним процесом ринкових відносин. Однак
Україна сьогодні стала одним з основних трудових донорів для країн Західної
Європи, тоді як ринок праці рідної держави відчуває гостру потребу в фахівцях
практично у всіх галузях економіки .
Для аналізу
впливу міграції населення на економіку України необхідно визначитися з
позитивними та негативними сторонами.
До
позитивного впливу міграції на економіку країни відносяться:
-
сприяння інтеграції України до міжнародного ринку праці через міждержавний
обмін робочою силою;
-
послаблення тиску безробіття на національному ринку праці, зниження
соціальної напруги у суспільстві;
-
надання можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень
кваліфікації, познайомитись з світовим досвідом, покращити матеріальне становище,
як самих емігрантів, так і членів їх родин;
-
надходження в Україну додаткової іноземної валюти шляхом грошових переказів
трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних
підприємств з іноземними засновниками;
-
стимулювання до більш продуктивної діяльності українських працівників через
створення конкуренції з закордонними фахівцями;
-
підвищення світового рейтингу України, як демократичної, вільної та
відкритої держави.
До негативних
сторін впливу міграції на економіку країни відносяться [5]:
1)
втрата країною найконкурентоздатнішої частини власних трудових ресурсів;
2)
підвищення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними
громадянами конкуренції місцевій робочий силі;
3)
уповільнення темпів розвитку науково-технічного прогресу в зв’язку з
чисельною інтелектуальною еміграцією українських вчених за кордон;
4)
втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться емігрантами в якості
власних заощаджень;
5)
поширення випадків зловживань та ошукувань громадян приватними агентствами
з працевлаштування;
6)
виникнення політичних та економічних претензій до нашої країни в зв’язку із
збільшенням нелегальної трудової еміграції українців;
7)
використання наших громадян за
кордоном на низько кваліфікованих, важких роботах зі шкідливими умовами праці,
наявність випадків їх дискримінації та експлуатації з боку місцевих
роботодавців;
8)
тривала відірваність трудових емігрантів від родини, існування можливостей
потрапити у воєнні конфлікти і навіть загинути;
9)
підвищення злочинності та соціальної напруги у суспільстві через
міжнаціональні конфлікти, чисельні порушення правил оформлення документів на
перебування та проживання іноземцями.
Отже, на
даний момент в Україні спостерігаємо більше негативних тенденцій ніж позитивних,
оскільки першочерговою постає проблема втрати досвідчених кадрів, які, не
знайшовши належної роботи та заробітної плати вдома, починають шукати краще
місце за кордоном.
Також гостро постає проблема повільних темпів зростання
економіки, яка на даний час знаходиться у занепаді та потребує значної
фінансової та матеріальної підтримки, складовою якої є робоча сила, зацікавлена
в розвитку власного промисловця та рості ВВП.
Явище
внутрішньої міграції із сільської місцевості в міста скорочує кількість робочої
сили на селі та призводить до зменшення обсягів виробництва агропромислового
комплексу в цілому, що також негативно відображається на національній
економіці.
Серед проблем
мігрантів України можна також виділити недостатнє забезпечення законодавчою
базою та гарантіями мігрантів, що на законних засадах виїхали за кордон для
додаткового заробітку [6].
Серед шляхів вирішення проблем міграції можна запропонувати наступні:
1) привести законодавство у відповідність з Конституцією України,
міжнародними зобов’язаннями, пов’язаними із вступом України до Ради Європи,
приєднанням України до Конвенції про захист прав і основних свобод людини;
2) поетапно створити умови для приєднання до Конвенції ООН про статус
біженців 1951 року та Протоколу до неї 1967 року;
3) вивчити питання про приведення Закону України "Про громадянство
України" у відповідність до Європейської Конвенції про громадянство 1997
року;
4) провести експертизу законодавства України у сфері забезпечення
громадянських прав з метою виявлення розбіжностей у внутрішньому законодавстві
та застарілих норм;
5) завершити доопрацювання проектів Законів України про внесення змін до
Закону України “Про правовий статус іноземців", про порядок надання
притулку в Україні іноземцям та особам без громадянства, про імміграцію.
Ключовою
проблемою, що сьогодні активно пов’язується з міграційною політикою, є інтенсивний
відтік українських
громадян за кордон, який протягом тривалого часу створює велике позитивне
сальдо на користь еміграції. Однак, слід усвідомлювати той факт, що перевищення
кількості осіб, які виїжджають, над іммігрантами викликано передусім несприятливим
станом вітчизняної економіки та, відповідно, соціальної сфери. Про це яскраво
свідчить переважна частка саме трудової еміграції з території України.
Таким чином,
значна еміграція кваліфікованих кадрів та незначна імміграція некваліфікованих
погано впливає на й без того розхитаний механізм економіки України.
В майбутньому
значний виїзд населення України може призвести до кризи в промисловому,
аграрному та інших секторах економіки, що є стратегічно важливими для держави.
Дану тему
необхідно розвивати й надалі, щоб уникнути небажаних результатів розвитку
кризових процесів, які можуть виникнути вже в найближчому майбутньому.
Світовий
досвід свідчить про важливість міграційних процесів для економіки країни. Саме
тому необхідно створювати належні умови функціонування даного сектору, і можливо
в майбутньому отримаємо позитивний результат – держбюджет почне отримувати
додаткові кошти, які в майбутньому можуть бути використані на задоволення
соціальних потреб, що безумовно надасть, з одного боку, стабільності економіці,
а з іншого –впевненість в майбутньому громадянам України.
Список
використаної літератури
1.
http://demoscope.ru/weekly/2003/0121/biblio02.php
2.
Эренберг Р. Дж.., Смит Р. С. Современная экономика труда.
Теория и государственная политика. – М.: Изд-во МГУ. - 2004. – 800 с.