Ангеліна І. А., к.е.н., доцент., Ющенко М. Г.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

 

 

 

Методи та прийоми дослідження, які використовуються під час аудиту цінних паперів

 

 

       У статті досліджуються сутність та значення загальнонаукових методів дослідження та спеціальних ме­тодів аудиту, які доцільно використовувати аудитору під час перевірки цінних паперів. Розглянуто прикла­ди застосування відповідних методів дослідження при аудиті фінансових інструментів.

          Результативність аудиторсь­кої перевірки залежить від різних факторів. Основним фактором є вірне обрання методів і прийомів для здійс­нення аудиту. Обрання методів та прийомів аудиту без­посередньо пов'язане з аудиторською професійною ква­ліфікацією та досвідом роботи аудитора, запланованими обсягом та терміном перевірки, процедурами аудиту.

Сутність методів і прийомів аудиту в цілому розкрили такі вчені, як Н.І. Дорош, О.А. Петрик, Б.Ф. Усач, Г.М. Давидов та інші. Ще не дослідженим лишається питання обрання методів і прийомів для аудиту цінних паперів. Саме тому є потреба в детальному вивченні методів та прийомів, які можливо застосувати під час проведення аудиту цінних паперів.

Метою статті є визначення сутності  та значення методів дослідження, які використовуються під час аудиту цінних паперів.

 Основними норма­тивними документами, які регулюють застосування ме­тодів та методичних прийомів аудиту, є Міжнародні стандарти аудиту 520 «Аналітичні процедури», 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» та 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури тес­тування».

Можуть застосовуватися як загальнонаукові методи дослідження, так і спеціальні методи аудиту.

Для загальнонаукових методів дослідження характер­ні чіткість або загальнозрозумілість; детермінованість підпорядкованість певній меті; результативність; надій­ність; здатність давати результат з найменшими витра­тами засобів і часу та інше.

Всезагальним методом, який використовується в аудиті цінних паперів, є діалектичний метод.

Для діалектичного методу характерні такі принципи:

·                    принцип розвитку, згідно з яким все у світі розвивається, причому має місце перехід від кількісних до якіс­них змін причиною розвитку, зокрема і якісних змін є «боротьба» протилежностей, напрям розвитку загалом має прогресивний характер [3, с. 270]. Так, наприклад під час аудиту цінних паперів аудитор досліджує і оцінює внутрішню систему контролю. Якщо на підприємстві система внутрішнього контролю часто здійснює інвентаризацію цінних паперів, аудитор під час перевірки може покластися на дані систем контролю підприємства щодо інвентаризації. Це значно скоротить час на прове­дення перевірки;

·                    принцип універсального зв'язку речей матеріального світу, тобто визнання зв'язку всього зі всім [3, с. 270]. Наприклад, під час аудиту цінних паперів сальдове зна­чення   рахунків,  на   яких  обліковуються  результати  за операціями з цінних паперів повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

·                    принцип детермінізму, який визнає поряд з іншими й причинні   зв'язки   і   надає   їм   суттєвого   значення   [3, с. 271 ]. Наприклад, аудитор під час перевірки цінних па­перів може обґрунтувати збільшення дивідендів за акціями    акціонерам   через   підвищення   прибутку   підприємства.

За допомогою цих принципів встановлюється якісна визначеність цінних паперів, їх кількісна характеристика, в межах якої цінні папери залишаються самі собою, вра­ховується діалектичний взаємозв'язок якості й кількос­ті, що проявляється.

Всебічне дослідження цінних паперів допомагає зро­зуміти сутність операцій з цінними паперами, з'ясувати причини викривлення порушень відображення даних про цінні папері у фінансовій звітності.

Основні принципи діалектичної методології конкрети­зуються в інших принципах пізнання, зокрема в принци­пам конкретно-істеричного підходу, всебічного дослід­ження, єдності теорії і практики тощо. Зокрема, при аудиті цінні папери досліджуються всебічно, з врахуван­ням всіх їх особливостей, тим самим реалізується прин­цип всебічного дослідження. Принцип єдності теорії і практики реалізується в аудиті шляхом допуску до перевірки фінансових інструментів аудиторів, які мають необхідний обсяг теоретичних знань і практичний досвід роботи. Принцип  конкретно історичного підходу реалізу­ються під час перевірки цінних паперів шляхом враху­вання аудиторами досвіду минулих років.

В аудиті як і в філософії, під нас дослідження цінних паперів використовується принцип об'єктивності підхо­ду, який враховує дійсний стан відображених в бухгалтерському обліку фінансових інструментів. Так, наданий аудиторський висновок має бути об'єктивним.

Перераховані принципи самі по собі ще не гарантують ефективності аудиту цінних паперів, проте ігнорування цих принципів негативно впливе на процес перевірки.

Широко використовують під час перевірки цінних паперів такі наукові методи емпіричного дослідження, як  опис,  спостереження та порівняння, які передбачають активне втручання в облікові процеси.

Загальнонауковими методами, які використовуються під час аудиту цінних паперів, є також аналіз і синтез, ін­дукція і дедукція, аналогія, абстрагування і конкретиза­ція, узагальнення, ідеалізація, системний аналіз тощо.

        Аудит цінних паперів неможливий без використання  спеціальних методів аудиту. Для зручності спеціальні прийоми аудиту поділяються на дві групи, а саме: прийоми фактичного та документального контролю. Основ­ними прийомами фактичного контролю є інспекція та ін­вентаризація, а документального — аналітичний огляд, запит, експертна оцінка, тестування, опитування, пере­рахунок, прийоми вибіркової перевірки та інші.

Під час аудиту фінансових інструментів здійснюється   перевірка фінансової звітності. Аудиторські процедури по суті мають складатися з таких аудиторських процедур пов'язаних з процесом перевірки фінансових звітів на кінець періоду:

-         узгодження фінансових звітів з первинними обліковими записами;

-         перевірка суттєвих журнальних проводок та інших коригувань,  зроблених  під  час складання  фінансової звітності [2,с.403].

Відповідно  де  Міжнародного  стандарту аудиту  330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» під час розробки аналітичних процедур по суті аудитор розглядає такі питання:

- доречність застосування аналітичних процедур до конкретного твердження;

- достовірність даних, внутрішніх чи зовнішніх, виходячи з яких розробляються очікування щодо відображених у звітності сум або показників;

   - чи є достатньо точним очікування для визначення суттєвого викривлення на потрібному рівні впевненості;

    - суму будь-яких відхилень у відображених у звітності сумах від очікуваних величин, яка буде прийнятною [1, с. 404].

        Отже, методичні прийоми взаємопов'язані між собою. Від поєднання та обрання загальнонаукових та спеці­альних методів дослідження залежить результат пере­вірки. Використання запропонованих методів та мето­дичних прийомів дозволить аудитору досить глибоко пе­ревірити правильність відображення цінних паперів на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звіт­ності підприємства. Це дасть змогу зібрати достатню кількість аудиторських доказів та надати аудиторський висновок. Можуть застосовуватися і інші методи пере­вірки цінних паперів, але рішення про доцільність їх за­стосування має прийняти безпосередньо аудитор.

 

Література:

1.     Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 402 с.

2.      Кадарінз Л.О. Основи аудиту: Навчальний посібник — К.: Видав­ничий дім "Слово", 2003. — 164 с.

3.      Кулаковскзя Л П., Пича Ю.В. Основы аудита: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений. — К.: Каравелла, 2004. — 496 с.

4. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Ви­дання 2004 року/ Пер. з англ. О.В. Селезньое. О.Л. Ольховікова, О.Б. Гик, Г.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куликов. — К.: ТОВ «СТАТУС», 2005. - 1088 с.

5. Причелій Є.М., Черній А.М., Чекаяь Л.А Філософія: Підручник
для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Академвидав,
2005. – с. 592.