Федоринова В.Ю.

студентка ІV курсу обліково – економічного факультету,

група 6.106-4,

науковий керівник: старший викладач КЕІ КНЕУ ім.В.Гетьмана Кучерова Т.П.

Підприємницький ризик

Одним із важливих завдань створення економіки ринкового типу є всебічний розвиток підприємницької діяльності. Сьогодні в Україні переважає торгово-посередницьке підприємництво. Однак подальше проведення економічних реформ повинне вивести на перший план промислово-виробниче підприємництво, яке має пріоритетне значення. Саме у виробничому середовищі створюється багатство суспільства.

Вся господарська діяльність фірми на ринку здійснюється в умовах невизначеності - розриву налагоджених зв’язків між республіками колишнього СРСР, політичної та економічної нестабільності, інфляції, недосконалих законодавства, методів і форм приватизації тощо. У зв’язку з цим усі дії підприємця в умовах ринкових відносин не можуть бути з повною визначеністю обмірковані і прораховані, тому вся підприємницька діяльність є ризикованою.

Актуальність теми: „Підприємницький ризик” обумовлюється об’єктивною необхідністю розробки теоретичних і практичних проблем кількісної оцінки ступеня підприємницького ризику для промислово-виробничих фірм.

На сьогодні чітко простежується тенденція до зростання турбулентності світової економіки. В цих умовах успіху на ринку досягають, насамперед, ті країни й окремі суб'єкти господарювання, які знайшли свої оригінальні підходи до включення у процес розвитку шляхом приведення у відповідність внутрішніх можливостей зовнішнім, які генеруються ринком. В цих умовах на одне з чільних місць виходить уміння своєчасно й об'єктивно визначити можливі ризики і фактори, що їх спричиняють, виконати оцінку ступеня їх впливу і можливих наслідків їх дії, розробити упереджуючи заходи, спрямовані на запобігання, зниження чи компенсацію ризику.

Відповідно до цього, менеджери і економісти підприємств і установ повинні володіти теорією і методологією аналізу і урахування ризику, мати практичні навички застосування відповідних методик.

Невизначеність і породжений нею ризик є невід'ємною частиною практично всіх прийнятих рішень в економіці та бізнесі. Вони існують об'єктивно, незалежно від того, приймають їх до уваги, чи ігнорують. І, як показує досвід, у наш час без урахування невизначеності та ризику вже не обійтися, їхнє ігнорування може стати гальмом розвитку конкретних суб'єктів господарської діяльності і всієї національної економіки.

Наслідком ризику є те, що прийняті рішення часто виявляються помилковими; вигоди - скромнішими, а витрати - більшими, ніж очікували. За помилки доводиться платити. Доводиться платити і за те, щоб застрахувати себе від помилок. Це є справедливим для всіх суб'єктів господарської діяльності споживачів і виробників, покупців і продавців, і стає серйозним бар'єром на шляху до ефективного ринку, призводить до значних витрат сил, засобів, часу й енергії, неоптимального розподілу наявних ресурсів.

Більшість господарських (підприємницьких) рішень, наслідки яких проявляться в майбутньому, мають невизначений результат. Особливо значний ризик властивий інноваційній діяльності. Наприклад, новий (модернізований) товар вже в ході виробництва може виявитися непотрібним, тоді як на момент рішення про його розробку і виробництво, що спиралося на результати аналізу кон'юнктури ринку, потреб і запитів споживачів, напрямків і темпів розвитку НТП тощо, уявлялося, що попит на нього буде стійким. Ризик може виявлятися й у тім, що на даному ринку або його ділянці новий товар може бути і не реалізований у тих обсягах, які були розраховані за результатами маркетингових досліджень. Приймаючи рішення про проведення великомасштабної рекламної кампанії нової продукції, як правило, не можна бути цілком упевненим у її ефективності. Так само, як і вибираючи варіанти цінової стратегії для проникнення на нові ринки, не можна з повною впевненістю стверджувати, що підприємство очікує успіх, оскільки конкуренти можуть відповісти адекватними діями. Як наслідок цих ситуацій можливість понесення збитків або недоодержання доходу.

Однак, ризик варто розглядати і як рушійну силу підприємництва, можливість досягнення успіху тими, хто здатний ризикнути. Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, більшість з успішно працюючих підприємств зобов'язані своїми успіхами розробці і виведенню на ринок нових товарів, упровадженню нових методів виробництва і збуту, проникненню на нові ринки, хоча це і пов'язано з ризиком. Бездіяльність же в сфері бізнесу пов'язана з ризиком невикористаних можливостей.

Найчастіше доводиться вибирати ступінь ризику. У яку галузі доцільніше направляти інвестиції? На які сегменти ринку слід, у першу чергу, орієнтуватися? Де краще працювати - на великому підприємстві, яке тривалий час працює на ринку де забезпеченість роботою надійна, але обмежені можливості просування по службі, чи на новому підприємстві, що дає меншу гарантію зайнятості, але великі можливості для росту? Щоб відповісти на подібні питання, необхідно спочатку кількісно визначити ризик, щоб порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів.

Проблема ризику займає важливе місце в обґрунтуванні варіантів господарських рішень, як пов'язаних з активною діяльністю, так і з пасивною поведінкою. Розумність поведінки при прийнятті тих чи інших господарських рішень полягає в тім, щоб не ігнорувати невизначеність і ризик, діючи за принципом фіктивного зниження невизначеності (чим більша невизначеність, тим більшою мірою формулюється однозначність висновку про наслідки рішення), а належним чином їх враховувати й обґрунтовано розробляти заходи, спрямовані на їхнє запобігання, зниження чи компенсацію. Тому виникає об'єктивна необхідність у кількісній оцінці величини ризику і пов'язаних з ним втрат, оцінці частки кожного з факторів ризику в загальній сумі втрат.

Таким чином, для управління ризиками слід як у керівників так і у майбутніх спеціалістів формувати систему знань і умінь щодо оптимізації управлінських рішень, що приймаються у нестабільних, нестаціонарних умовах середовища господарювання сучасної економіки, з урахуванням існуючих тенденцій її розвитку....

У науковій літературі вже накопичено достатній досвід у дослідженні ризику, представлено його класифікацію, причини виникнення, фактори, що впливають на ризик, а також проаналізовано втрати, які може понести фірма внаслідок прийняття ризикованих рішень. Переліченими проблемами займались учені-економісти В.В.Вітлинський, С.І.Наконечний, П.Г.Грабовий, М.Г.Лапуста, Л.Г.Шаршукова, І.Г.Балабанов, О.Л.Устенко, Б.А.Райзберг та ін. Однак багато питань визначення оцінки ступеня підприємницького ризику залишаються недослідженими.

Література:

1. Н. В. Попрозман. Методологія економічного ризику в умовах ринку // Економіка АПК. - 2003.- №5.- 81-85 с.

2. О. Г. Білоус. Глобалізація і безпека розвитку.-К.:КНЕУ, 2001.

3. Г. М. Плосконос. Економічні ризик-фактори діяльності підприємств // Актуальні проблеми економіки.- 2003.- №9.- 166- 171с.