Я.П. Якімлюк

Аспірант кафедри менеджменту

банківської діяльності

Київського національного економічного університету

імені В. Гетьмана

Економіст першої категорії

Відділу зовнішнього фондування

Управління по роботі на зовнішніх фінансових ринках

Департаменту міжнародного бізнесу

ВАТ КБ «Хрещатик»

 

Фінансові ресурси банку: підходи до їх аналізу

 

Банківська система як складова фінансової системи будь-якої країни відіграє вирішальну роль у її еко­номічному розвитку. Головні функції банків полягають у мобілізації тимчасо­во вільних грошових коштів і їх роз­міщенні від свого імені й за свій раху­нок на умовах зворотності, терміно­вості і платності у формі кредитування держави, юридичних і фізичних осіб, у проведенні фінансових розрахунків і формуванні платіжної системи держа­ви, здійсненні грошової емісії в бан­ківській та депозитній формах тощо.

Як свідчить практика, ефективний шлях виявлення ризиків і тенденцій розвитку банківського сектору — це якісний і своєчасно проведений аналіз діяльності банків, зокрема аналіз їх фінансових ресурсів.

На сьогоднішній день в економічній літературі дуже часто чітко не розмежовують поняття «банківські ресурси банку» та «фінансові ресурси банку», а також далеко не всі економісти приділяють чільну увагу ролі та місця аналізу фінансових ресурсів в загальному процесі управління банком, що є проблематичним, адже для будь-якого банкіра середньої або вищої ланки є необхідним розуміння того, що конкретно аналізується, для чого проводиться даний аналіз та яким чином можна використати результати такого аналізу в подальшій роботі банку.

         Фінансові ресурси банку – це залучені та запозичені банком кошти від суб’єктів економічної діяльності та фізичних осіб, а також власні банківські кошти(власний капітал), які перебувають у розпорядженні банку і використовуються ним для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій, а також для надання послуг(гарантійних, посередницьких, консультаційних, інформаційних, трастових тощо) з метою отримання достатнього прибутку. Більшість економістів дуже вузько трактують поняття «банківські ресурси», ототожнюючи його з поняттям «фінансові ресурси банку», що, на нашу думку, є помилковим. як бачимо фінансові ресурси банку є складовою його загальних ресурсів, що чітко видно з рисунку 1.

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис.1 Загальні ресурси банку

 

Слід зауважити, що всі ресурси банку перебувають у тісному взаємозв’язку: фінансові ресурси використовуються для того, щоб купувати та утримувати трудові, матеріальні, нематеріальні ресурси та інші ресурси; в свою чергу трудові, матеріальні та нематеріальні ресурси використовуються для мобілізації фінансових ресурсів. Також зазначимо, що інші ресурси включають кредитні та інвестиційні ресурси банку, які, на нашу думку, є похідними від його фінансових ресурсів, що в економічній літературі часто-густо плутають, відносячи їх всіх до фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси банку відіграють важливу роль у його функціонуванні і досягненні банком своїх стратегічних завдань та цілей. Тому їх аналіз є вкрай необхідним в першу чергу для прийняття виважених управлінських рішень для досягнення цих цілей. Безумовно, управлінські рішення не базуються тільки на результатах аналізу фінансових ресурсів банку, вони також опираються на результати загального аналізу банку, складовою якого є аналіз його фінансових ресурсів, а також на результати аналізу навколишнього економічного середовища, переваг конкурентів та особливостей і поточної ситуації на тому сегменті ринку банківських послуг, в якому працює банк. Проте загальний банківський аналіз є одним із ключових елементів в процесі управління діяльністю банку.

Як ми вже зазначили, аналіз фінансових ресурсів комерційних банків є однією із важливих складових загального банківського аналізу (див. рис.2). Останній, а отже й перший, є елементом системи управління банком і підпорядкований загальній меті діяльності банку – максимізації його вартості. Без аналізу фінансових ресурсів неможливо розрахувати показники ліквідності, гепу, спреду, валютної позиції та інших важливих показників. До того ж аналіз фінансових ресурсів банку є елементом системи комплексного аналізу фінансової стійкості сучасного комерційного банку.

1. Аналіз фінансових ресурсів банку        1. Аналіз кон’юнктури ринку                 1. Оцінка структури банку

2. Аналіз рівня прибутковості                   2. Аналіз змін законодавчої бази           2. Оцінка управлінських рішень

3. Аналіз кредитного та фондового          3. Аналіз політики ЦБ                         3. Оцінка тактики і стратегії банку

портфелів                                                    4. Аналіз соціальних факторів 

4. Аналіз стану позичальників                  5. Аналіз зовнішньоекономічних

                                                                      факторів

5. Аналіз конкурентного середовища      6. Аналіз ризиків

 

Рис.2 Структура і зміст загального банківського аналізу

 

Загальні методи та підходи, які використовуються при загальному банківському аналізі, можна використовувати й при аналізі фінансових ресурсів банку. Але перед тим, як їх розглянути, необхідно визначитися із сутністю банківського аналізу та із сутністю аналізу фінансових ресурсів банку.

Більшість вітчизняних економістів, у тому числі А.М. Герасимович, М Д. Алексеєнко,  С.М. Савлук А.М. Мороз, А.А. Мещеряков, О.Й. Шевцова, В.М. Кочетков,  зходяться у тому, що сам по собі аналіз можна визначити, як спосіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові та вивченні їх у всьому розмаїтті зв’язків і залежностей, а також в тому, що загальний банківський аналіз являє собою сукупність методологічних положень, методичних прийомів, процедур і способів пізнання діяльності комерційного банку, заснованих на принципах системності, різносторонності, багатофакторності дослідження, ієрархії показників, багатокритеріальності оцінки, узгодженості і направлених на виявлення резервів підвищення ефективності діяльності банку, розробку економічно обґрунтованих рекомендацій щодо їх використання для досягнення стратегічної мети[]. Отже, аналіз фінансових ресурсів банку – це сукупність підходів, прийомів та методів визначення структури фінансових ресурсів, поточних та минулих значень окремих їх складових, динаміки зростання цих складових та фінансових ресурсів загалом для визначення ключових показників стану фінансових ресурсів та динаміки їх зростання протягом аналізованого періоду, а також для підвищення ефективності діяльності банку в сфері мобілізації та використання його фінансових ресурсів. Зрозуміло, що такий аналіз проводиться, враховуючи загальні принципи банківського аналізу. Сукупність підходів, прийомів та методів аналізу фінансових ресурсів можна об’єднати таким інтегруючим поняттям, як інструментарій такого аналізу.

Інструментарій банківського аналізу, який можна використати для аналізу фінансових ресурсів банку, включає наступні методи та види аналізу:

·        Метод порівняння: передбачає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу визначаються загальне і специфічне в економічних явищах, вивчаються зміни досліджуваних об'єктів, тенденціїі закономірності їх розвитку. В аналізі фінансової стійкості порівняння (як основний або допоміжний метод) використовують для вирішення всіх його завдань. При аналізі фінансових ресурсів банку даний метод використовується для зіставлення фактичних показників із нормативними, що дає змогу проконтролювати дотримання банком різних нормативів,     установлених НБУ, а також для порівняння фактичних показників із   показниками минулих років (звітних періодів) для визначення тенденцій розвитку як банку, так і економічних процесів, що впливають на його діяльність;

·        Метод приведення показників до порівнянного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі видані банком кредити, необхідно привести їх суми до порівнянного вигляду (оскільки банк залучає фінансові ресурси як у національній, так і в іноземній валюті); для цього суми залучених фінансових ресурсів в іноземній валюті трансформуються в гривневий еквівалент множенням на відповідний валютно-обмінний курс, і тільки після цього підсумовуються усі залучені банком фінансові ресурси. Цей метод використовується також у разі порівняння фактичних показників із показниками попередніх періодів. Наприклад, в умовах інфляції складно проаналізувати динаміку показників без приведення їх до порівнянного вигляду.

·        Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри залучених коштів, капіталу банку, а відносні відбивають співвідношення певних абсолютних показників. Відносні показники виражаються у формі коефіцієнтів (за базу взято 1) або відсотків (за базу взято 100). До них відносять показники виконання плану, динаміки, структури (питома вага), ефективності та ін. Цей метод є одним із ключових в аналізі банківської стійкості.

·        Метод групувань: дає змогу через систематизацію даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів. Під час аналізу банківської діяльності застосовуються різні угруповання рахунків балансу, а саме: власних і залучених коштів, довго- короткострокових кредитів, термінів активно-пасивних операцій (для розрахунку показників ліквідності), видів доходів, витрат і прибутків. Статті можуть бути згруповані також за ступенем ліквідності, економічної сутності банківських операцій, рівнем прибутковості (за активом) і вартості (за пасивом). В межах цього методу аналізу виділяють структурний аналіз, який проводиться за видами фінансових ресурсів банку і дає змогу визначити склад і питому вагу економічних контрагентів за різними видами фінансових ресурсів банку, а також питому вагу кожного виду фінансового ресурсу банку в загальній сумі фінансових ресурсів.

·        Графічний метод. Графіки є масштабним зображенням показників за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовних художніх фігур і мають велике ілюстративне значення. Завдяки їм досліджуваний матеріал стає зрозумілішим;

·        Метод табличного відображення аналітичних даних: результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна для сприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця є системою суджень, виражених мовою цифр. Вона набагато виразніша і наочніша, ніж словесний текст. Показники в ній розташовуються у більш логічній і послідовній формі порівняно з текстовим викладом, займають менше місця, і пізнавальний ефект досягається набагато швидше. Табличний матеріал дає змогу охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему. За допомогою таблиць легшее простежуються зв'язки між досліджуваними показниками.

·        Операційно-вартісний аналіз: завдяки цьому аналізу розширюється уявлення про ефективність залучення того чи іншого виду фінансових ресурсів. Його застосування допомагає визначити, які види ресурсів потрібно зменшити в обсязі або в умовах його залучення, а які збільшити в обсязі.

Аналіз фінансових ресурсів повинен відповідати наступним головним принципам банківського аналізу: об'єктивність, оперативність, систематичність.

Дослідивши погляди таких вітчизняних та зарубіжних економістів та вчених, як А.М. Мороз, А.М. Герасимович, І.М. Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостка, Л.Майборода, Дж.Сінкі та У.Шарп стосовно аналізу банківської діяльності, можна виділити наступні типи та моделі аналізу фінансових ресурсів банку:

Типи аналізу фінансових ресурсів банку: комплексний аналіз: аналізуються повністю всі елементи (складові) фінансових ресурсів банку; вибірковий аналіз: аналізуються один або декілька (але не всі) елементів фінансових ресурсів банку.

Моделі аналізу фінансових ресурсів банку:

-         Дескриптивні моделі: моделі, які носять описовий характер і засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності; до них відносять складання форм звітності стосовно фінансових ресурсів банку, надання звітності щодо них в різних аналітичних розрізах, їх вертикальний та горизонтальний аналіз, а також аналіз із використанням аналітичних коефіцієнтів (наприклад, питома вага міжбанківських кредитів у загальних зобов’язаннях банку або питома вага довгострокових депозитів у строкових депозитах банку).

-         Нормативні моделі: моделі, які встановлюють нормативи показників фінансових ресурсів банку та аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів.

         Враховуючи все вище викладене, ми вважаємо, що до аналізу фінансових ресурсів банку потрібно підходити перш за все комплексно, враховуючи основні принципи такого аналізу, а також особливості того чи іншого виду фінансового ресурсу банку (рис.3).

 

 Рис.3. Комплексна оцінка фінансових ресурсів банку

Отже, поняття «банківські ресурси» та «фінансові ресурси банку» не є тотожними, до того ж фінансові ресурси є однією із головних складових банківських ресурсів банку; окрім фінансових ресурсів, банківські ресурси включають в себе матеріальні, нематеріальні, трудові, кредитні та інвестиційні ресурси; всі види банківських ресурсів знаходяться в тісному взаємозв’язку; інструментарій аналізу фінансових ресурсів банку оснащений значною кількістю прийомів та методів такого аналізу, проте, на нашу думку, бракує єдиного інтегрованого підходу, за допомогою якого можна було б дати єдину оцінку (інтегрований показник) поточного загального стану фінансових ресурсів банку, якості управління ними. Тому в подальшому необхідно працювати над розробкою такого інтегрованого показника.