Данилова Г.В., Подолянська В.В., Ільчишин О.С.

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького.

БІХІМІЧНА СИСТЕМА, ЩО ВПЛИВАЄ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ЦИТОЛІЗУ ПРИ ХРОНІЧНИХ УРАЖЕННЯХ ПЕЧІНКИ З МІНІМАЛЬНОЮ ГІПЕРТРАНСФЕРАЗЕМІЄЮ

 

Особливістю хронічних гепатитів (ХГ) та цирозів печінки (ЦП) є частий латентний або малоактивний перебіг, що робить дискутабельним необхідність їх лікування. За даними багатьох авторів, порушення рівноваги між інтенсивністю ПОЛ і станом АОЗ призводить до порушення ме­таболізму, сповільнення процесів репарації і формування хронічного патологічного про­це­су в паренхімі печінки. Однак, у пацієнтів з мінімальною активністю перебігу ХГ та ЦП результати вивчення показників прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу є суперечливими. Проте, таке дослідження є необхідним для розширення існуючої уяви про ймовірні механізми хронізації хвороби, можли­востей ранньої діагностики і патогенетичного лікування.

Рандомізованим методом було відібрано 197 пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки, середній вік - 43,9±9,2 роки: 108 - з хронічним вірусним ураженням (HBV- HCV) і 89 – з АХП, що мали мінімальну активність перебігу. Контрольна група складалась з 22 практично здорових осіб (донори).

Обстеження включало вивчення анамнезу, огляд, клінічні аналізи крові та сечі, біохімічне обстеження крові - функціональні показники роботи печінки, серологічні маркери вірусних гепатитів. Проводились спеціальні біохімічні дослідження, що відображають стан ПОЛ і механізми його регуляції. Біологіч­ним матеріалом був гомогенат крові.

Статистична обробка матеріалів здійснювались на ПК Pentium з вико­рис­танням пакету аналізу табличного редактора “Excel 2000 for Windows”, мето­дом варіаційної статистики з використанням критерію достовірності Стьюден­та. Різниця вважалась достовірною при P<0,05. Частотні показники порівню­ва­лись за допомогою критерію χ2 за Pearson. Для виявлення і оцінки взаємозв’язків між показниками цитолізу та показниками системи ПОЛ-АОЗ був проведений кореляційний аналіз. Достовірними вважали кореляції з P<0,05. Беручи до уваги наявність корелятивних зв’язків, з метою виявлення складових системи ПОЛ-АОЗ, які мають самостійний достовірний зв’язок з рівнем трансаміназ, був використаний множинний дисперсійно-регресійний аналіз. Оцінка значимості окремих факторів ґрунтувалася на порівнянні t-значень коефіцієнтів регресії з відповідними табличними значеннями критеріїв Стью­дента, побудовані багатомірні математичні моделі поведінки індикативних показників для кожного захворювання, адекватність яких підтверджується розрахованими значеннями критеріїв Фішера-Снедекора.

У даному дослідженні предметом детального аналізу стає залежність меха­нізмів активації ПОЛ від етіології патологічного процесу, закономірностей реагування системи антиоксидантного захисту в морфологічно відмінних тка­нинах (гепатит - цироз). Аналіз залежності між динамікою цитолітичних проце­сів, інтенсивністю окислення та динамікою активності ферментів АОЗ надасть можливість перевірки гіпотези про патогенетичний вплив синдрому пероксид­дації та дисферментопатії в системі АОЗ на виникнення та розвиток рецидивів хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП). Рання сигнальна роль акти­вації ПОЛ, як механізму запуску стрес-реалізуючих систем (поряд з повторною активацією ПОЛ при важкому стресі як чинника деструкції) пояснює необ­хід­ність вивчення стану АО гомеостазу з метою своєчасної діагностики та протек­торної терапії. Особливо актуальним це є для малоактивних форм захворюван­ня, коли вирішити питання про необхідність і тривалість лікування за загаль­но­прийнятими тестами не завжди можливо. На основі проведених нами дослід­жень у хворих на ХГ і ЦП з мінімальною активністю виявлена інтенсифікація процесів пероксидації, незважаючи на малосимптомну клінічну картину захво­рювання та мінімальні зміни функціональних показників. Причому у хворих на ХГ, незалежно від етіологічного фактору, інтенсивність процесів окислення є вищою (Р<0,05-0,01), ніж у хворих на ЦП. У останніх спостерігається свого роду “згасання” реакцій ПОЛ, ймовірно, через зменшення вмісту фосфоліпідів в мембранах клітин внаслідок морфолог­гічної перебудови паренхіми печінки

Таблиця 1

Вміст продуктів ПОЛ в гомогенаті крові хворих на ХВГ (М±т)

Групи хворих

МДА, нмоль/мл

ДК, нмоль/мл

Група здорових (n=19)

14,5З±0,52

64,5±3,39

НВV- гепатит (n=23)  1

44,14±2, 74*

152,4±7,97*

HCV- гепатит (n=34)  2

41 ,67±3, 15*

146,3±8,32*

HBV- цироз (n=22)  3

26,l3±2,75* P3-1<0,05

109,5±7,85*, Р 3-1<0,00l

HCV- цироз (n=29)  4

24,1±3,02* Р 4-2<0,0l

102,2±8,17*, Р 4-2<0,0l

Алкогольний гепатит (n=47) 5

48,68±3,21*,**

64,5±3,39*,**

Алкогольний цироз (n=42) 6

33,9±2,1*,**

109,48±5,29*

Примітка. 1. *- достовірність різниці по відношенню до контролю Р<0,01

                  2. **- достовірність різниці по відношенню до гепатиту, відповідної природи Р<0,001

Вивчення стану показників ферментативної ланки АОЗ, свідчить про наявність цілого ряду змін, при цьому вони є сукупністю як адаптивних, так і патологічних процесів. Так, підвищення активності СОД у більшості хворих на ХГ і ЦП різної етіології (91%) є компенсаторним, оскільки СОД каталізує дис­мутацію супероксидних радикалів з утворенням Н2О2 і триплетного кисню, чим запобігає надлишковій інтенсифікації ПОЛ. Активність СОД є на 27-33% ви­щою (P<0,01) у хворих на ХГ, ніж у обстежених хворих на ЦП. Пригнічення ак­тивності даного ферменту у хворих на ЦП, вірогідно, виникає в результаті над­лишкової кількості супероксиданіону, про гіперпро­дукцію якого свідчить під­вищення рівня МДА і ДК до 57 - 65% у хворих з вірусним і алкогольним по­ходженням відповідно. Аналогічні дані отримані також іншими дослідниками. До компенсаторних змін також слід віднести підвищення активності ГР на 44% у хворих на ХГ, що є необхідним для збільшення кількості відновленого глутатіону (ГлВ), який сприяє зниженню інтенсивності ПОЛ. До патологічних змін відноситься зниження активності каталази (КТ) на 43-48,5% (P<0,01) та глутатіон-залежних ферментів (ГР, ГП), а також зменшення рівня ГлВ (45-58%, при P<0,01) у 87% хворих на цироз печінки алкогольної і вірусної етіології.

Таблиця 2

Активність ферментів антиоксидантного захисту у хворих з вірусним та алкогольним ушкодженням печінки (M±m)

Ферменти  АОЗ

СОД, ум. од.

ГР, нмоль/мгНв

GSH, нмоль/мгНв

ГП, нмоль/мгНв

КТ, нмоль/мгНв

Норма (n=19) 1

145,2± 2,49

14,1±0,95

18,27 ± 0,82

25,5 ± 2,3

20,27 ± 1,1

НBV (n=23) 2

195,3±8,12*

25,25±1,52*

13,1±0,93*

29,76±2,41

14,76±2,64

HCV (n=34) 3

198,3±9,43*

23,6±1,47*

12,7±1,04*

32,5±2,52

15,71±2,18

НВV-цироз (n=22) 4

172,1±6,96*

(Р4-2<0,05)

17,7±1,85

(Р4-2<0,01)

9,92±1,66*

(Р4-2<0,01)

17,4±2,58

(Р4-2<0,005)

11,5±2,37*

HCV-цироз (n=29) 5

169,29±6,1*

(Р5-3<0,01)

16, 15±1,9

(Р4-2<0,001)

10,54±1,41*

20,7±2,26

(Р4-2<0,01)

11,1±2,14*

АГ (0=47) 6

255,43±10,1*

29,9±2,27*

11,34±1,02 *

35,6±2,61*

13,35±1,9*

ЦП (0=42) 7

184,97±8,32*

(Р7-6<0,001)

11,9±1,41

(Р7-6<О,0l)

7,7±1,12*

(Р7-6<О,О5)

18,76±3,13 (Р7-6<0,00l)

10,46±1, 76*

Примітка.* - достовірність по відношенню до контролю (p<O,05-0,ООl)

Зменшення вмісту Гл пов’язано як з його переходом в окислену форму так і в зв’язку зі зниженням його синтезу, збільшенням розпаду, або поєднан­ням цих метаболічних процесів. Більше виражений дефіцит Гл у хворих з алкогольною природою ураження може бути пов’язаним з прямим токсичним пошкодженням мембран гепатоцитів етанолом та ацетальдегідом і продуктами ПОЛ. У хворих на вірусні гепатити цей дефіцит є меншим (P<0,05), оскільки серед патогенетичних механізмів деструкції мембран головна роль належить порушенням імунної відповіді. Для хворих на ЦП характерним є падіння активності ГР і ГП у 79,5% хворих на 60% і 44% відповідно (порівняно з хворими на ХГ, P1,2<0,01). Зниження активності КТ (на 48,3%) внаслідок її підвищеного використання, є ознакою неадекватності АОЗ і веде до суттєвих метаболічних порушень. Так, при мінімальній активності перебігу ферменти АОЗ є факторами стабілізації окислення, але по мірі тривання стресу вони перетворюються на фактори патогенезу і обумовлюють формування "порушен­ня адаптації" в умовах або персистенції вірусу, або хронічного впливу алкого­лю. Повторні спалахи пероксидації розвиваються за рахунок вичерпання ендо­генних резервів АОЗ. Доказом цього є відсутність адекватної і скоординованої відповіді АОЗ на посилення інтенсивності ПОЛ, що було виявлено за допомо­гою кореляційного аналізу. Так, у хворих на цироз, незалежно від етіології втрачається тіснота зв’язку між ГР і ГП до r=+0,41, в той час як при гепатиті він є тісним (r=+0,78), між МДА з СОД - r=+0,53, а при ХГ r=+0,88). Зв’язок МДА з ГП і ГР при цирозі печінки стає зворотнім (r1= -0,67 і r2= -0,56), що є доказом спотворення метаболічних процесів в мембранах гепатоцитів і зниження їх захисних властивостей. Втрачає силу і міняє напрямок зв’язок ГР і ГП с ГлВ (r= -82; -61 у хворих на гепатит і r1=+0,59;+0,51 у хворих на ЦП). Таким чином, у хворих на гепатит зв’язок між складовими системи ПОЛ-АОЗ є більш тісним (P<0,01), переважають адаптаційні зміни.

Об’єктивна, повна оцінка виявлених змін є складною і шляхи її вирішення лежать не стільки в інтерпретації окремих параметрів результатів дослідження, скільки у всебічному вивченні зв’язків між клініко-біохімічною картиною захворювання з системою захисту клітини. Отже, для виявлення залежності показників цитолізу і параметрами системи ПОЛ-АОЗ у хворих з мінімальною активністю перебігу хронічних гепатитів та цирозів печінки був використаний багатофакторний кореляційно-дисперсійний статистичний аналіз.

На комбінації статистично значимих параметрів були створені математичні моделі, які показують кількісні зміни результативного показника (АлАТ) при зміні на одиницю факторіальних показників (МДА, СОД, КТ, ГлВ).

Спільною рисою для моделей вірусного пошкодження є нижчий рівень їх детермінованості факторами системи ПОЛ-АОЗ (76%), порівняно з 88% для АХП. Це свідчить про те, що поза нашим аналізом залишилися суттєві фактори патогенезу хронічного вірусного гепатиту, природа яких відмінна від токсичної. Таким чином, для вірусних уражень печінки актуальною залишається проблема підвищення прогностичної сили рівнянь за рахунок включення інших факторів, насамперед показників імунного статусу. Накопи­чення продуктів “спотвореного метаболізму“ (гідроперекисів, МДА, ДК) призводить до різноманітних негативних наслідків, в тому числі до розвитку імунодефіциту, особливо у хворих з вірусною етіологією захворювання.

Високий ступінь статистичної вірогідності результатів є доказом того, що дисферментопатія в системі АОЗ та підвищення інтенсивності окислення фосфоліпідів мембран є одним з патогенетичних механізмів ХГ та ЦП алкогольної і вірусної етіології з мінімальною активністю перебігу. Зміни параметрів прооксидантно-антиоксидантної системи є значимими для виникнення та підтримки рецидиву патологічного процесу в печінці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данилова Галина Володимирівна – асистент кафедри сімейної медицини ФПДО, к.м.н., м. Львів, вул. Ген. Чупринки 15 кв.4.

237-86-33

 

Подолянськая Вікторія Миколаївна тел. 8032-222-81-91