Безпаленко А.М.

(Україна)

Концепти «правда» та «істина» в українській та російській мовах

(порада політикам)

Любіть Україну, матір вашу!

(вислів)

Бухгалтера Берлагу, який вийшов із моря, де, як відомо, давав знаменитому Остапу свідчення на Єгора Скумбрієвича, Шура Балаганов зустрів реплікою: «Выдал, гадюка?» Відповідь Берлаги була загадковою: «Я это сделал не в интересах истины, а в интересах правды!» У кого тільки із заправських знавців знаменитого твору я не цікавився, що мав на увазі Берлага, ніхто із них, навіть професійних літературознавців, не звернув уваги на цю малопомітну фразу і тим більше не міг розтлумачити її смисл. Звісно, Берлага у тій ситуації міг ляпнути казна-що, не замислюючись і не розуміючи сам, що сказав. Однак, можливо припустити, що він десь чув цю апорію і, хоч не розумів її, але запам’ятав як репліку, яка поставить у безвихідь будь-кого. Колишній глава російського Центробанку Геращенко, який вкрай зневажливо ставився до журналістів, теж любив відбиватися від них аналогічними апоріями: «А вы сами-то за кого – за народ или за страну?» - відповідав він питанням на питання чергового журналіста. Поки отетерілий кореспондент перебував у ступорі, намагаючись докумекати, що мається на увазі, від банкіра вже й сліду не залишалось.

Якщо взяти до уваги, що у Ільфа і Петрова текст математично точний – жодного зайвого слова, кожна дрібниця красномовна, то фраза Берлаги зовсім не є нісенітницею, хоча він сам її міг не усвідомлювати. Істина і правда… Хіба це не одне і те ж саме? У побутовому розумінні – так, ці слова можуть бути синонімами. Але якщо вдатися до в’їдливого логічного та лінгвістичного аналізу, то це зовсім не так.

Висловлюючись науково, істина – це судження, що точно і правильно відображає дійсність (походить від слов’янського кореня є, есть, естество, єство), причому його відповідність дійсності перевірена практикою. Слово істина – науковий термін і має лише це одне значення.

Слово ж правда має більш широкий зміст, і, хоча й включає одним із значень також і поняття істина, однак має й друге значення – справедливість. Тут корінь прав-(ий) є спільнослов’янським і надзвичайно вживаним у цьому значенні: «наше дело правое» (= справедливе), «не у силі Бог, а у правді» (= справедливості), «верховенство права» (= справедливості), «немає правди (= справедливості) у світі». Слова правда і істина є схожими, але не тотожними за змістом. Це означає, що є ряд значень, для вираження яких обидва слова повністю взаємозамінні. Окрім наведених прикладів, можна навести іще: «правда (= істина = справедливість) очі коле», «Платон мені друг, але істина (= правда = справедливість) дорожча» і т.п.

Але є також значення, для вираження яких вживається виключно слово із коренем прав(д)- : «правдиві очі», «праведна війна», «правдиві свідчення». Тут заміна на слово із коренем іст(ин)-а без втрати первинного значення неможлива.

Резюмуємо. Слово істина завжди може бути замінено словом із коренем прав(д)-, тоді як зворотна заміна можлива не завжди. Названі концепти за змістом співвідносяться як частина і ціле:

Валентність слів із коренем прав(д)- значно вища, ніж слів із коренем іст(ин)- . Саме у світлі такого розрізнення стає більш зрозумілим зміст репліки бухгалтера Берлаги, який намагається виглядати «борцем за справедливість»: «Я это сделал в интересах справедливости!»

Слова істина і правда та похідні від них посідають визначне місце у лексиконі кожної мови і є надзвичайно уживаними у моралістиці та етиці. Так, великий розхитувач деголівської Франції Жан Поль Сартр казав, що «між матір’ю і справедливістю слід вибирати матір». Хоча на двісті років раніше другий, не менш великий розхитувач, але вже царської самодержавності, Петро Чаадаєв висловлював думку, що «любов до Батьківщини – дуже цінна річ, але любов до істини є ще більш цінною». Логіко-лінгвістичний аналіз допомагає зрозуміти, що ці судження є абсолютно протилежними за змістом: перше можна «перекласти» як «рідне вище, ніж правда», а друге як «рідне нижче, ніж правда». Вислів Сартра може служити зручним політичним гаслом для партій «патріотів-професіоналів», які успішно торгують показним патріотизмом. А вислів Чаадаєва – вдале кліше для космополітів, хто оптом і вроздріб продає Батьківщину.

Якщо ти мудрий, то при відстоюванні зовнішніх інтересів своєї сім’ї, своєї Батьківщини керуйся висловом Сартра, при цьому від чужих людей, від іноземних держав вимагай дотримання принципу Чаадаєва.

Пушкін признавався: «…сам не люблю всего российского и, признаться, ругаю Россию, однако любого инородца, который позволит себе то же, вызову на дуэль».