УДК 159.922:316.64:165.242.2+34:008
Дмитрієнко
І.В., старший викладач Університету мислі
(мм. Харків-Київ)
Дмитрієнко Ю.М., доктор філософії, здобувач
наукового ступеня доктора юридичних наук Київського Національного
дослідницького університету ім. Т.
Шевченка (м. Київ), Проскурін О., Житник А. студ. (м.
Харків)
ЗАДАЧІ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПРАВОВОЇ, ПОЛІТИЧНОЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ТА КУЛЬТУРИ У ЗДІЙСНЕННІ
ІДЕОЛОГІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖВИ
Впродовж
XX століття ідеологи найбільш розвинених в економічних відносинах держав
стверджували, що економічне зростання, демократія і особисте щастя кожного
індивіда нерозривно пов’зані між собою. Ідеологічна функція держави уявляється сьогодні
однією з найважливіших в своїй реалізації, головним чином, завдяки складній логіці
перехідної правової та політичної свідомості та, відповідно, випробовує сильний
вплив з боку даних форм суспільної правосвідомості. Виникає потреба у
вивченні
правової і політичної свідомості в їх єдності та відмінності при здійсненні
ідеологічної функції держави як типово правової. Кожній державі властива специфічна
ідеологічна функція як типово правова та як функція державно-правової
свідомості, котру вона здійснює як наявно, так й приховано. У систему ідеології
держави як найважливіші складові частини входять ідеї правової та політичної свідомості,
а також комплексні ідеї, механізм їх інтерпретації. У позитивному праві –
змісті позитивно-правової (суб’єктивно-правової) форми української
правосвідомості легалізувалися установки правової, а через них й політичної ідеології держави, що
встановлюють правові процедури, легітимуючи владні відносини. Можна виділити
дві правові моделі здійснення ідеологічної функції держави: ідеократичну
та маніпулятивну. Перша модель характеризується опорою на відкриту правову форму
використання методів здійснення ідеологічній функції держави, а друга – розмитою
державною ідеологією, з опорою на приховану форму використання методів
здійснення ідеологічної функції держави (укази з грифом «Таємно» та ін.). Політична
і правова свідомість мають характерні властивості, а також містять специфічні різноаспектні
та різноджерельні правові ідеї, які визначаються цими властивостями.
Взаємозв'язок правової та політичної свідомості, культури виявляється у взаємозв'язку цих правових ідей
в системі ідеології держави, в позитивному праві, що відображає її зміст як
зміст правової свідомості, а також в політичних документах, що відображають
елементи політичної ідеології у відповідних архетипах і артефактах української
правової свідомості та культури. Правова свідомість інтерпретує ідеї, що
входять в систему державної ідеології, фактично, як свої рідні, формально, за
допомогою їх підміни процедурою. Політична свідомість інтерпретує ці ідеї
змістовно та телеологічно. Відмінності між правовою і політичною інтерпретацією
елементів державної ідеології складають найважливіший аспект здійснення
ідеологічної функції держави. У цьому аспекті ідеологічна функція держави
презентує функцію правової свідомості – функцію нормативного регулювання
дійсності, пріоритет норм правосвідомості над нормами статичного права та саму
державно-правову свідомість як механізм правового регулювання суспільних
відносин [1-2]. За допомогою своєї ідеологічної функції держава визначає формування правової й політичної свідомості громадян, що сприяє
зміцненню суспільної системи цінностей, досягненню соціально корисних цілей
засобами прямого ідеологічного впливу на громадян шляхом активного політико-правового
виховання, політико-правової соціалізації та формування активної правової
культури.
Список використаних джерел:
1. Dmitrienko Yu. Actual aspects of Ukrainian
legal consciusness and consciusness of politician at implantation of
ideological function the state. - Nr 2 (2) 2007. – Przemysl: Sp. z.o.o «Nauka i studia», 2007. – p. 20-24