Право/ 10.Хозяйственное право.

Голодинський О. Ю.

Науковий керівник: Меленко О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Перебудова економіки України супроводжується процесами реформування відносин власності, формування та розвитку повноцінного, ефективно діючого ринку цінних паперів (далі – РЦП), який є багатоаспектною соціально-економічною системою, тісно пов’язаною з іншими сферами суспільного життя. Одним із основних інститутів такої системи є професійні учасники РЦП, які мають особливий статус, що пояснюється специфікою виконуваних ними функцій [1].

Спостерігаючи динамічні процеси на РЦП, варто звернути увагу на те, що більшість основних понять у цій сфері взагалі не визначена у законодавстві, або відсутня їх уніфікація. Щодо деяких з них не сформульована і наукова точка зору. Збільшення відставання законодавства від практики господарювання на РЦП може стати основним гальмівним чинником у формуванні дієвого, ефективного ринку та забезпеченні інтеграції з ринками Європейського Союзу.

Проблема оцінки правового становища професійних учасників РЦП є новою у вітчизняній літературі, оскільки дослідники, зокрема, В.В. Колесник, В.С.Торкановський, Ю.М. Лисєнков, Н.В. Фетюхіна, О.Г. Мендул, І.А. Шевчук, Ю.Є. Петруня у своїх роботах торкаються лише загальної характеристики правового статусу учасників РЦП.

В українській юридичній науці комплексні дослідження правового становища професійних учасників РЦП не здійснювалися. Зокрема, залишилися поза увагою науковців поняття, ознаки та класифікація професійних учасників РЦП; особливості ліцензування професійної діяльності на РЦП; права та обов’язки професійних учасників РЦП; види відповідальності за порушення вимог чинного законодавства про професійну діяльність на РЦП, у тому числі господарсько-правова відповідальність професійних учасників РЦП. Недостатньо досліджені принципи та форми державного регулювання професійної діяльності на РЦП, а також господарські зобов’язання за участю професійних учасників РЦП.

Метою дослідження є визначення та комплексний науковий аналіз системи нормативно-правових актів, що регулюють відносини по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП в Україні, та внесення пропозицій щодо подальшого вдосконалення чинного законодавства про професійну діяльність на РЦП.

Професійні учасники РЦП – це суб’єкти господарювання, які створені у встановленому законом порядку, здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю [4].

Система законодавства України щодо правового регулювання відносин по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП складається з:

1) господарського законодавства, до системи якого входять нормативно-правові акти загальної сфери дії, що регулюють діяльність всіх суб’єктів господарювання, у тому числі учасників РЦП;

2) законодавства про професійну діяльність на РЦП – системи нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері створення професійних учасників РЦП, ліцензування, провадження та припинення їх діяльності на РЦП.

Інститут законодавства про професійну діяльність на РЦП є складовою і невід’ємною частиною сучасного господарського законодавства України, характеризується низьким рівнем правового узагальнення, оскільки в більшості випадків порядок здійснення професійної діяльності на РЦП регулюється на рівні підзаконних нормативно-правових актів, які постійно змінюються, що призводить до ускладнень у користуванні нормативним матеріалом. Законодавство встановлює обмеження щодо заснування та участі для реєстратора, зберігача та банку, передбачає якісні та кількісні вимоги до засновників та учасників професійних учасників РЦП, наприклад: фондової біржі або ТІС, депозитарію, зберігача. Професійні учасники РЦП при складанні установчих документів керуються вимогами до них, визначеними в ст. 82 Господарського кодексу України, але для фондової біржі, ТІС та банків спеціальні нормативно-правові акти визначають окремий перелік відомостей, які повинні містити їх установчі документи [2].

Аналіз порядку державної реєстрації суб’єктів господарювання, фондової біржі або ТІС та банків здійснюється за такими основними ознаками: органом, який здійснює державну реєстрацію; переліком документів, що подаються для державної реєстрації; строками здійснення державної реєстрації; підставами для відмови у державній реєстрації [3].

Так, фондові біржі, ТІС та банки підлягають подвійній державній реєстрації, тобто проходять загальну реєстрацію юридичної особи – у порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та спеціальну реєстрацію юридичної особи спеціальним органом. Інші професійні учасники РЦП набувають статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації, яка здійснюється за загальними правилами, встановленими для державної реєстрації суб’єктів господарювання, та має конститутивне значення. Для професійних учасників РЦП характерна розширена легітимація: державна реєстрація та отримання ліцензії на певний вид професійної діяльності на РЦП [4].

Фондова біржа і ТІС не можуть набувати одночасно відповідного статусу і прав юридичної особи з моменту їх державної реєстрації в ДКЦПФР, оскільки вони здійснюють діяльність з організації торгівлі цінними паперами, яка також підлягає ліцензуванню. У зв’язку з цим пропонується з п. 1.5. Рішення ДКЦПФР “Про затвердження Положення про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем” виключити положення про набуття фондовими біржами та ТІС прав юридичної особи з моменту їх державної реєстрації в ДКЦПФР.

Припинення діяльності професійних учасників РЦП здійснюється у загальному порядку припинення діяльності суб’єктів господарювання, який регламентують Господарський кодекс України та Закон України “Про господарські товариства”, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про професійну діяльність на РЦП. Зокрема, Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” передбачає додаткові умови припинення діяльності фондової біржі. Ліквідація професійних учасників РЦП здійснюється у загальному порядку ліквідації суб’єктів господарювання, який регламентується Господарським кодексом України. Лише для депозитарію цінних паперів законодавством передбачений спеціальний порядок дій у разі припинення ним здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів [3].

Виходячи з дослідження майново-господарських та організаційно-господарських зобов’язань за участю професійних учасників РЦП можна зробити висновок, що договори про надання послуг професійними учасниками РЦП є господарськими договорами, які функціонують у сфері господарювання, укладаються між професійними учасниками РЦП або між професійними учасниками РЦП та іншими суб’єктами господарювання щодо виконання майново-господарських зобов’язань. Зазначені договори є двосторонніми, регульованими, простими господарськими договорами про надання послуг. Їх можна поділити за ступенем значущості (обов’язковістю укладання професійними учасниками РЦП) на: (1) договори, на підставі яких професійні учасники РЦП здійснюють діяльність; (2) договори, які можуть укладати професійні учасники РЦП у процесі діяльності.

Порушення вимог законодавства про професійну діяльність на РЦП поділяють на чотири групи:

1) порушення правил діяльності на РЦП;

2) порушення ліцензійних умов;

3) порушення вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

4) порушення вимог правил СРО [4].

За вчинення зазначених порушень професійні учасники РЦП можуть притягатися до господарсько-правової, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності. Тому необхідно ряд господарських санкцій (зупинення всіх операцій по банківських рахунках відповідного торговця цінними паперами до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу; зупинення торгівлі на фондовій біржі; зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі; зупинення клірингу та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін), що встановлюються підзаконними нормативно-правовими актами про професійну діяльність на РЦП, закріпити в Законі України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Отже, перелічені вище рекомендації безпосередньо можуть бути використані для вдосконалення регулювання правового становища професійних учасників РЦП, а саме: у законотворчій діяльності щодо прийняття нових нормативно-правових актів, а також внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів, що регулюють професійну діяльність на РЦП; у практичній діяльності судових органів України, ДКЦПФР, а також у правозастосовчій практиці суб’єктів господарювання, які здійснюють професійну діяльність на РЦП.

Список використаних джерел:

1. Кобзар Г. Проблеми становлення та регулювання ринку цінних паперів в Україні // Вісник. – 2006. – №2. – с. 97-100

2. Попова А.В. Господарсько-правова відповідальність професійних учасників ринку цінних паперів // Університетські наукові записки. – 2005. - №3 (15). – С. 159-164.

3. Попова А.В. Поняття, ознаки та види професійних учасників ринку цінних паперів в Україні // Вісник господарського судочинства. – 2004. - №1. – С. 348-355.

4. Професійна діяльність на фондовому ринку // Інвест-газета: Нормативна база. – 2008. – №10. – с. 3-50