Сундукова О.О., Целуйко Ю.С.
Дніпропетровський
національний університет
ПОДРУЖНІ АТТИТЬЮДИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ
У статті представлено результати дослідження залежності задоволеності подружжя шлюбом від їхніх очікувань. Висвітлено гендерні відмінності подружніх очікувань партнерів та їх зв'язок із задоволеністю подружніми відносинами.
Актуальність теми стабілізації сімейних взаємин не викликає у дослідників
сьогодення сумнівів у зв'язку з наявною у суспільстві кризи інституту сім'ї. Функціонування суб'єктів укладеного шлюбу, в
якому між подружжям протягом тривалого часу зберігаються конструктивні
відносини та подальше збереження відносин є не вимушеним рішенням, зумовленим
звичкою або іншими зовнішніми чинниками, на жаль, не широко розповсюдженим. Дослідниками констатується ускладнення міжособистісних відносин подружжя, зростання відсотку розлучень [1, 2,
3, 4, 5].
У подібній
ситуації гостро постає питання щодо задоволеності шлюбними взаєминами, що
безпосередньо впливає на мотивацію збереження сім'ї. У якості феномену, що
зумовлює задоволеність чоловіка та дружини взаємостосунками, доцільним здається
розглянути подружні аттитьюди.
Дослідження атитюдів
(установок) чоловіка й жінки зафіксовані у роботах психотерапевтів різних
напрямків (В.Сатир, А. Елліс, М. Боуен, З.Г. Ейдеміллер, В. Юстицкіс й ін.).
Однак, хоча атитюди вивчалися досить широко (В.Н.
Мясищев, А.Н. Леонтьєв, П.Н. Шихирєв, І.Р. Сушков, В.А. Отрут, А.Г. Асмолов й
ін.), донині вживаються спроби задати цьому феномену більш чіткі межі, виявити
реальні умови й фактори, що визначають силу й можливості
його впливу на реальну поведінку. Все це, а також ряд розбіжностей щодо критеріїв успішності - неуспішності шлюбу, дозволяє нам зробити висновок про те, що сучасна картина процесів, що відбуваються в сім'ї і впливають на задоволеність чоловіка й жінки шлюбом, має потребу в
більш ретельному вивченні. Тому будь-яке дослідження (у тому числі, і наше), що стосується інституту сім'ї й шлюбу, є актуальним, тому що отримані дані можуть збагачувати як фундаментальні теоретичні уявлення вчених, так і
методологічний інструментарій практикуючого фахівця, що займається питаннями
оптимізації відносин у сім'ї.
Отже, у якості об'єкта нашого дослідження було обрано сімейні взаємовідносини. Предметом
дослідження стали гендерні відмінності у подружніх
установках та їх вплив на задоволеність шлюбом чоловіка та дружини.
Ми припускаємо, що
сучасній родині властиві певна специфіка у оцінці значущості сфер подружнього
життя, у взаємних установках щодо цих
напрямків діяльності родини. Можна також зробити припущення щодо зв'язку між
задоволеністю шлюбом та значущості наявності у родині дітей та ставлення до
матеріального забезпечення сім'ї. Здається вірогідним, що задоволеність шлюбом
буде тим вищою, чим більш високим буде рівень фінансового благополуччя родини,
і буде залежати від усвідомленості значущості наявності у сім'ї дітей.
Для
вивчення феноменів, що підлягали вивченню у даній роботі, було обрано
відповідний психодіагностичний інструментарій. Так, у якості методичної бази
дослідження було обрано опитувальник «Задоволеність шлюбом» та комплексну методику «Вимір установок у сімейній парі», що відображає
установки подружжя на оптимістичне/песимістичне уявлення про людей, обов'язок/задоволення, автономність/залежність, розлучення, любов, сексуальні стосунки,
забороненість/відкритість сексуальної теми, традиційність/егалітарність
типу рольової структури сім'ї.
Характеристика
вибірки. В дослідженні приймали участь 60
осіб: 30 чоловіків та 30 жінок, тобто тридцять подружніх пар, вік яких
коливався у межах від 35 до 45 років.
Результати дослідження та їх
обговорення. Діагностика за допомогою опитувальника «Задоволеність
шлюбом» та методики «Вимір установок у
сімейній парі» надала нам два масиви даних: перший дозволив нам розглянути ступені задоволеності/незадоволеності шлюбом,
ощадливого/неощадливого ставлення до грошей та більш/менш значущої ролі дітей у
житті людини, а другий - поглибити
уявлення про зв'язок задоволеності шлюбом з подружніми атитюдами. До другого масиву входять також результати за вище
переліченими шкалами методики «Вимір установок в сімейній парі». Крім
цього, було розглянуто можливий зв'язок
кожного із атитюдів з задоволеністю шлюбом
у чоловічій та жіночій вибірках.
Пошук зв'язку між задоволеністю шлюбом та уявленням про ощадливе/неощадливе уявлення про гроші дав статистично значущий результат, який дозволив нам зробити висновки
стосовно того, що між задоволеністю шлюбом і уявленням про гроші існує (на
5%-му рівні значущості) позитивний зв'язок.
Крім цього, з'ясувалось,
що у жінок відсутній зв'язок задоволеності шлюбом з
уявленнями як про гроші, так і про ролі дітей у житті
людини, тоді як у чоловіків наявний зв'язок між задоволеністю шлюбом та
уявленням про значущість наявності дітей.
Другий масив даних було опрацьовано за схожим алгоритмом. При використанні аналізу за
допомогою коефіцієнту кореляції Спірмена отриманих даних у чоловічій вибірці було виявлено установку, позитивно пов'язану з
задоволеністю шлюбом. Це установка, яка виражає орієнтацію
на спільну діяльність, кооперацію, у протилежності до
можливих стратегій, що вважаються власне «чоловічими» - досягнення мети самотужки або з
використанням конкурентних мотивів.
Цікавими здаються також
наступні результати. У загальній вибірці зареєстрований
негативний зв'язок задоволеності шлюбом з установкою на розлучення, заборону
сексу. У чоловічій вибірці був виявлений
позитивний зв'язок задоволеності шлюбом з орієнтацією на спільну діяльність у всіх сферах сімейного життя і орієнтація на традиційно романтичну любов, а в
жіночій вибірці виявлене існування
негативного зв'язку задоволеності шлюбом з установкою на
традиційність/егалітарність структури родини.
На наш погляд, останні з отриманих
даних можна пояснити своєрідним «обміном ролями» між чоловіком і дружиною, що відбувається у сучасному суспільстві - соціальна активність, орієнтація на кар'єризм у жінок та деяка фемінізація чоловіків.
Серед отриманих
результатів також є наступні: з високою задоволеністю
чоловіка й жінки сімейно-шлюбними відносинами
пов'язана їхня орієнтація на задоволення, тоді як з низькою задоволеністю
чоловіка й жінки сімейно-шлюбними відносинами пов'язана їхня
орієнтація на почуття обов'язку.
Практичне значення
отриманих результатів полягає у можливості розробки на їхній основі програми оптимізації сімейних відносин і можливості проведення подальших досліджень в області сімейно-шлюбних
відносин з виходом на гендерні особливості подружніх установок.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.
Ачгильдиева Е.Ф. Методические
проблемы изучения стабильности брака: Автореф. дис...
канд. эконом. наук. -М.,1982.
2.
Васильченко Г.С., Решетняк Ю.А.
Брачный клиринг // Вопросы
кибернетики. - 1978. - Вып.28.
3.
Голод С. Стабильность семьи:
социологический и демографический аспекты. Л.,1984.
4. Сысенко В.А.
Устойчивость брака: проблемы, факторы и условия. - М.,1981.