Тетерук С.П.

До проблеми формування мотивів вивчення іноземної мови.

Сучасний розвиток освітньої ситуації в Україні полягає у створенні оптимальних умов для розвитку особистості, перетворенні освіти на дійовий чинник розвитку суспільства. Навчальна діяльність, як і всяка інша, здійснюється під впливом певних спонукань, які виступають в якості джерела активності студентів, учнів. Ці спонукання, які включають в себе інтереси, установки, переконання, уявлення про себе, ідеали та інші цінності, і утворюють мотиваційну сторону навчальної діяльності. Мотив як основа діяльності виражає відношення людини до об’єкту дії і виступає предметним змістом потреби, суб’єктивно відображаючись в формі переживання, бажання, прагнення, усвідомлення необхідності просування до цілі. Сучасні етапи розвитку наукової думки з дослідження проблеми мотивації характеризується значною кількістю праць. Завдяки дослідженням В.О.Артемова, Л.І.Божович, П.Я.Гальперіна, Н.І.Гез, Л.М.Деркач, І.О.Зимньої, О.М.Леонтьєва, А.К.Маркової, Є.І.Савонько, Н.М.Симонової, Н.Ф.Тализіної, Н.М.Якобсона і багатьох інших вітчизняних психологів і методистів, сучасна психологія і методика навчання іноземним мовам значно збагатилася знаннями про мотиваційну сферу навчальної діяльності учнів і студентів і її ієрархічну структуру.

Навчальна діяльність мотивується, перш за все, внутрішнім мотивом, коли пізнавальна потреба зустрічається з предметом діяльності – вироблення узагальненого способу дії – і опредмечується в ньому, і в той самий час найрізноманітнішими зовнішніми мотивами – самоутвердження, престижність, обов’язок, необхідність і ін.

В дослідженнях А.К.Маркової було виявлено, що мотивація є не тільки передумовою навчальної діяльності, але і її результатом, її новоутворенням. Повноцінне формування навчальної діяльності приводить до якісних змін в мотиваційній сфері. Чим повноцінніше йде процес становлення навчальної діяльності, тим більш значущі новоутворення виникають в мотиваційній сфері. А ці новоутворення, на думку А.К.Осницького, дозволяють удосконалювати систему саморегуляції і поведінки особистості, наповнюючи регулятивні функції все новим і новим психологічним змістом. Це дає можливість підійти до аналізу діяльності тих, хто навчається з точки зору регулятивних процесів і їх психологічної забезпеченості, контролювати рівень розвитку, рівномірність або нерівномірність в роботі окремих ланок саморегуляції.

Виключно великий вплив на мотиваційну сферу того, хто навчається, має успіх і невдача в навчанні. Успішне виконання навчальної діяльності само по собі є джерелом позитивного відношення до навчання. Відомо, що ті, хто навчаються, по-різному реагують на успіх і невдачу основної діяльності. Тут вступають в силу особливості рівня їх (студентів) домагань.

В дослідженнях Ю.М.Орлова було визначено, що серед соціогенних потреб найбільший вплив на ефективність навчальної діяльності виявляє прагнення людини покращити результати власної діяльності. Задоволення навчанням залежить від ступеня задоволення цієї потреби. Ця потреба змушує студентів більше приділяти уваги навчанню і одночасно підвищує їх соціальну активність. Н.М.Симоновою був встановлений позитивний зв’язок між мотиваційними орієнтаціями та успішністю студентів: найтісніший зв’язок з навчанням мають орієнтації на процес і результат; менш тісний – орієнтація на “оцінку викладачем”; найсильніший зв’язок з успішністю має орієнтація на “уникнення неприємностей”. Для тих, хто боїться невдачі і помилок, невпевнених у собі, необхідною є підтримка мотивації, повідомлення про досягнення, успіхи, відчутні моменти прогресу, добру якість виконання завдання, такі зовнішні підкріплення, як схвалення, заохочення. Для тих, хто має надію на успіх і високий рівень домагань, який не відповідає реальним здібностям і знанням, необхідною є корекція між ними, вироблення адекватної самооцінки реальним можливостям з метою усунення неузгодженості, деструктивних факторів.

Що стосується формування мотивів вивчення іноземної мови, то тут важливою умовою є професійна спрямованість навчального процесу. І.Б.Красноголовою відмічається, що з перших днів навчання необхідно здійснювати тісний зв’язок вивчення мови з професійною діяльністю, повсякчасно робити наголос на перевагах, якими користується людина, що володіє іноземною мовою (успішна професійна діяльність, можливість отриманих бажаної роботи, участь у міжнародних проектах, спілкування з носіями мови та ін.). Р.П.Мильруд підкреслював, що “вивчення іноземної мови набуває для студентів особистісного смислу в залежності від того, якою суб’єктивно-значущою діяльністю або системою діяльностей інтегровані мовні знання, що отримуються”.

Мотив, який спонукає людину до виконання діяльності, запускає одночасно і самоконтроль людини, який є одним із механізмів саморегуляції, за допомогою якого вона (людина) перевіряє правильність своїх дій на шляху до поставленої мети. Формування внутрішніх позитивних і переборення негативних мотивів, обгрунтований вибір мети діяльності і успішна реалізація її програми здійснюється людиною при участі процесу саморегуляції.

Отже, в контексті досліджуваної нами проблеми, слід підкреслити необхідність підвищення мотивації вивчення іноземної мови через формування адекватного рівня домагань, самооцінки, самоконтролю, рефлексії засобами активних методів навчання..