Чайка Н.С.

Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського, Україна

ПРОФЕСІЙНА РЕАБІЛІТАЦІЯ

 ІНВАЛІДІВ У  ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Основою набуття вищої освіти є державні освітні стандарти, обов'язкові для всіх студентів незалежно від стану їх здоров’я. Тільки при такому підході до навчання людей з інвалідністю вони як професіонали надалі можуть бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Навчання у ВНЗ інтегрованого типу передбачає спільне навчання студентів, які мають функціональні обмеження, з іншими студентами. Така форма навчання визнає за людьми з інвалідністю рівні права на отримання освіти і потребує здійснення політики рівних можливостей. Особливістю навчання студентів з інвалідністю в інтегрованому освітньому середовищі є те, що, сприймаючи їх як рівних, до них висувають такі ж вимоги з боку ВНЗ, як і до інших студентів.

Одним з основних напрямів підтримки інвалідів є професійна реабілітація, яка є найважливішою складовою частиною державної політики у області соціального захисту інвалідів. [2], [3]. В Україні є ціла мережа спеціалізованих корекційних учбово-виховних  установ (шкіл і шкіл-інтернатів, реабілітаційних центрів) для дітей-інвалідів з різними видами відхилень в розвитку. Крім того, невелику частину складають діти-інваліди, що навчаються вдома при загальноосвітніх школах. Деякий відсоток з випускників дітей-інвалідів щорічно вступають  до ВНЗ. 

            Відповідно до Указу Президента України „Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001 - 2005 роки” від 13 липня 2001 року N19/2001 перед МОН та ВНЗ постають завдання:
·        забезпечувати  психологічне  супроводження процесу освіти  та   професійного   навчання   інвалідів    у    загальноосвітніх, професійно-технічних  та  вищих  навчальних закладах,  спеціальних загальноосвітніх санаторних  школах  (школах-інтернатах),  центрах медичної, професійної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями.
·        вжити  заходів   щодо   збільшення   обсягів   державного замовлення  на підготовку осіб з обмеженими фізичними можливостями у професійно-технічних та вищих навчальних закладах.
·        застосовувати  у  процесі  професійної  підготовки осіб з обмеженими фізичними можливостями гнучкі  технології  навчання,  в тому числі за модульною системою.
·        переглянути перелік медичних показань і протипоказань  до навчання у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. 
·        розробити  Положення  про  професійну  орієнтацію  осіб  з обмеженими фізичними можливостями та їх психологічну підтримку.
·        запроваджувати в дошкільних,  загальноосвітніх  навчальних закладах,  спеціальних  школах-інтернатах  (школах)  для  дітей  з вадами фізичного та (або) розумового  розвитку,  центрах  раннього втручання   і  соціальної  реабілітації  дітей-інвалідів,  центрах медичної,  професійної  та  соціальної  реабілітації,  а  в   разі необхідності  - у професійно-технічних і вищих навчальних закладах посади вчителів-реабілітологів, асистентів вчителів-реабілітологів і психологів і т.д.. [4]
     За результатами досліджень О.Й. Лесько встановлено, що інваліди, які виходять на ринок праці, неконкурентоспроможні порівняно із фізично здоровими  людьми через нижчий освітній рівень, недостатню професійну та територіальну мобільність, гірший стан здоров’я тощо. Більше 40 відсотків інвалідів, які шукають роботу,  мають тільки загальну середню освіту [2]
Все це обумовлює  нагальну потребу в подальшій реабілітації інвалідів у стінах ВНЗ. Безумовно, що процес реабілітації неможливий без психологічного, медичного та соціального напрямків, але на думку автора саме професійна реабілітація повинна стати одним із провідних.

Питання соціальної захищеності, трудових відносин, зайнятості, професійного навчання населення, у тому числі його соціально уразливих верств  привертають увагу науковців і практиків. Значний внесок у їх розробку внесли такі вчені, як: С.І. Бандур, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, О.А. Бугуцький, Б.М. Генкін,  І.Ф. Гнибіденко, О.А. Грішнова, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Т.А.   Заяць,   К.В. Корсак,   М.М. Костаков,    Ю.М.   Краснов,   Г.І.  Купалова, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, В.В., В.Ф. Машенков, І.С. Маслова, А.А. Нікіфорова,  В.В. Онікієнко, Н.О. Павловська, В.О. Покрищук, В.А. Савченко, М.В. Шаленко, Л.О. Шепотько, Л.Г. Чернюк та інші. [2]

Згідно закону України „ Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 6 жовтня 2005 року  професійна реабілітація -  система  заходів,  спрямованих  на підготовку   особи   до  професійної  діяльності,  відновлення  чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання,  перенавчання  чи  перекваліфікації з можливим подальшим працевлаштуванням та необхідним соціальним   супроводженням   з урахуванням особистих схильностей та побажань особи. [1]

Згідно ст. 38 закону України „ Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 6 жовтня 2005 року професійна реабілітація   включає   заходи   із  забезпечення зайнятості   інвалідів,   експертизи    потенційних    професійних здібностей,   професійної   орієнтації,   професійної  підготовки, підготовки   робочого   місця,  професійно-виробничої   адаптації, раціонального працевлаштування, динамічного    контролю   за раціональністю працевлаштування і успішністю професійно-виробничої адаптації.

Професійна реабілітація   (професійний   відбір,   професійна орієнтація, професійна  світа, професійні підготовка, перепідготовка, перекваліфікація,  раціональне працевлаштування) спрямовується на забезпечення конкурентоспроможності  інваліда  на ринку праці і його трудового влаштування як у звичайних виробничих умовах, так і у спеціально створених умовах праці.

Послуги з  професійної  орієнтації  дітям-інвалідам   надають спеціальні  загальноосвітні школи (школи-інтернати),загальноосвітні санаторні школи  (школи-інтернати)  за  участю,  у разі   необхідності,   центрів   соціальних   служб   для  молоді, реабілітаційних установ.

Держава гарантує  інвалідам  право  на  безоплатне  отримання професійної  освіти і пов'язане з цим обслуговування відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда.

Інваліди, діти-інваліди з важкими формами  інвалідності,  які потребують  спеціальних умов для одержання професійної освіти,  за своїм бажанням можуть навчатися у спеціальних навчальних  закладах чи   в   навчальних   закладах  загального  типу,  де  створюються відповідні умови згідно з державними соціальними нормативами, та у разі  необхідності  - за навчальними програмами,  адаптованими для навчання осіб, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку.

 У разі  неможливості здійснювати професійну освіту інвалідів, дітей-інвалідів у  загальних  і спеціальних навчальних закладах їх навчання організовується (за їх згодою або за згодою  їх  законних представників) вдома за індивідуальними навчальними планами,  якщо ця форма допускається змістом професійного навчання за  визначеною спеціальністю.

Професійна реабілітація  інвалідів, дітей-інвалідів здійснюється  відповідно  до  індивідуальних  програм реабілітації інвалідів та в разі   необхідності   супроводжується   медичним спостереженням за ними [1].

Професійна підготовка і професійна освіта інвалідів є найважливішими аспектами професійної реабілітації.

На сьогоднішній день в МДУ ім. В.О. Сухомлинського розгортається активна робота з професійної реабілітації інвалідів, яка складається з таких етапів:

– 1 етап - Організація і проведення діагностики (психологічної, педагогічної) і анкетування студентів  з обмеженими можливостями, для вироблення рекомендацій з метою поліпшення результатів учбової і виховної діяльності. Отримані відомості по анкетуванню дозволяють зібрати інформацію по ряду питань, пов'язаних з навчанням, мешканням і соціальним оточенням.

– 2 етап -  Розробка відповідних загальних та спеціальних методик і програм для виявлення, розвитку та підтримки обдарованих дітей, учнівської та студентської молоді, молодих  учених  і  творчих  працівників  з  обмеженими  фізичними можливостями [4].

– 3 етап – аналіз отриманої інформації, на основі якого буде проведена розробка індивідуальних планів навчання та створення веб-середовища  для надання можливості дистанційного навчання. Підготовка аудиторних приміщень та устаткування учбових місць.

– 4 етап – співпраця з центром зайнятості та іншими установами з питань працевлаштування випускників.

– 5 етап – розробка і проведення профорієнтаційних заходів роботи з інвалідами в  реабілітаційних центрах, спеціалізованих та загальноосвітніх школах.

Література

1. Закон України „Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 6 жовтня 2005 року N 2961-IV   // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 2-3, ст.36;  
2.  Лесько О.Й. Зайнятість та професійна реабілітація осіб з обмеженими фізичними можливостями (методологія, проблеми, шляхи вирішення)// Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.09.01 /; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. — К., 2003. — 20 с. — укp..
3. Рекомендація щодо професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів N 168 від 20.06.1983 Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці //Міжнародне законодавство  про охорону праці", Конвенції та рекомендації МОП, Київ, 1997 р. 
4. Указ Президента України „Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001 - 2005 роки” від 13 липня 2001 року N19/2001 http://naiu.org.ua или http://library.rehab.org.ua