Селезньова
Ю.О., Карпенко А.С.
Донецький національний
університет
економіки і торгівлі імені М.
Туган – Барановського.
Європейська комісія (“уряд”) доручила Європейському агентству з охорони праці на виробництві підготувати доповідь про пріоритети науково-дослідницької діяльності в сфері безпеки праці й охорони здоров’я. Головні цілі проведеної роботи такі:
o підтримка прикладних досліджень, що розвивають і оцінюють методи й
інструменти, котрі використовуються для захисту працівників від нещасних
випадків і захворювань;
o запобігання або обмеження впливу на працівників психологічних і фізичних
небезпек на робочих місцях, а також скорочення числа і важкості травм;
o запобігання потенційного негативного ефекту нових технологій і нових загроз
на робочих місцях;
o розвиток нових методів і інструментів управління охороною праці;
o стимулювання дослідницьких ініціатив, що сприяють досягненню цілей
Європейської комісії зокрема, її стратегії в сфері охорони праці.
Європейським агентством з охорони праці на виробництві проведено значну роботу з визначення характеру нових ризиків. Однак потрібні значні зусилля в цьому напрямі, тому що зв’язок між виробничим середовищем, організацією праці і факторами стресу дуже складний. Отже дослідження в цій сфері повинні мати широкомасштабний, тривалий і міжнаціональний характер.
Особливо необхідні ідентифікація й прогнозування появи нових ризиків. А для того, щоб їм протистояти, потрібно правильно визначати витрати ресурсів і приймати своєчасні й ефективні заходи.
Відповідно до стратегії Європейського союзу в сфері охорони праці на 2002-2007р. була створена “обсерваторія моніторингу ризиків”. Одним із пріоритетів стратегії визначено завдання “передбачення появи як нових ризиків, так і тих, що зароджуються, незалежно від того, чи пов’язані вони з технічними нововведеннями або викликані соціальними змінами”. Вирішення цього питання повинне здійснюватися шляхом безперервного спостереження за самими ризиками, що ґрунтується на систематичному зборі інформації.
Для визначення фізичних ризиків, що зароджуються, були опитані експерти звіт 53 організацій 14 європейських країн, а також США. Виявлені наступні види ризиків, що виникають або зароджуються.
Ризики, що обумовлюють кістково - м’язові захворювання (КМЗ). Вони відносяться до числа багатофакторних, котрі також можуть ув’язуватися в єдину групу звіт психологічними факторами ризику. Відповідно до умов експертів, проблема “безпеки роботи” і “страх за майбутнє”, що є результатом нестабільного ринку праці, підкреслює ефект факторів фізичних ризиків, а саме: поганий дизайн устаткування звіт погляду ергономіки занадто великий або занадто малий попит на робочі руки; складність завдані, котрі ведуть до виснаження розумової діяльності; поганий контроль за трудовими процесами; слабка підтримка звіт боку колег по роботі; побоювання безробіття й насильство на робочих місцях. Комбіновані впливи всіх цих факторів і психологічних причин значно сильніше впливають на здоров’я працівників, ніж будь –який звіт них окремо взятий.
Багато ризиків, котрі розглядаються експертами як такі, що зароджуються, зазвичай приймають за “класичні” ергономічні, відомі як “статична поза”, “повторювані моторні рухи”, “незручні пози” на робочому місці. Проте багатофакторні ризики КМЗ розглядаються експертами як важливі, котрим доведеться займатися в майбутньому, і особливо це стосується людських, соціальних і організаційних факторів.
Складність технологій і виробничих процесів, пов’язаних із людським фактором, експерти також відносять до багатофакторних. Погане проектування може призвести до вибуху емоційних вимог із боку робітників, у яких закладена потенційна можливість стресу, помилки людини й травми. Можна і на майбутнє прогнозувати недостатню захищеність груп працівників підвищеного ризику від старих ергономічних ризиків.
До числа причин кістково – мускульних захворювань відноситься відсутність або брак фізичної діяльності – їх вважають найнебезпечнішими. Звіт такою думкою погодилася більшість експертів, які відзначили однією звіт причин цих проблем недостатню організацію праці.
У промислово розвинутих країн умови праці, і особливо автоматизація процесів, ведуть до скорочення фізичної діяльності на роботі витрати енергії, а як наслідок – до підвищення ваги з наступними проблемами в роботі серця, варикозним розширення вен і іншим хворобам. Шкідливим є і тривале перебування на ногах, що веде до захворювань ніг. Ці ризики відносяться до багатофакторних.
Для запобігання їм крім ергономічних покращань робочого місця потрібні зміни в організації праці й проведення відповідних занять що могли б запобігати хворобам плечового пояса і нижньої частини спини.
Ризики, пов’язані звіт шумами. Акустичні удари та вплив надлишкового шуму, котрі мають місце у зв’язку з новими технологіями й організацією праці, були визначеними експертами як ризики, що зароджуються, в основному внаслідок зростання кількості робочих місць, на яких необхідне застосування захисних наушників. Тому ставиться питання про перегляд ліміту шуму на виробництві з 85 децибел у бік зниження. Як ризик, що зароджується, у цій сфері розглядається “бекграундний” –закулісний шум, навіть якщо він нижче дозволеного шумового порога. Комбінований вплив шуму та вібрації також віднесено до ризиків, що зароджуються.
Термальні ризики. Основний з них має соціальний і організаційний характер: робітники низького виробничого статусу і працюючи в поганих умовах, як правило, гірше навчені і мають обмежені знання в сфері безпеки праці, а у зв’язку звіт цим не дуже заважають ризики в умовах низьких або високих температур.
Практика показує, що недостатньо обмежуватися приписами проти “термального дискомфорту на робочих місцях у виробничих умовах”, коли займаються тільки проблемою термального стресу, як результату високих температур. Термальний дискомфорт відіграє примітну роль у числі інших причин, котрі приводять до стресу. Він позначається на стані робітників, продуктивності праці, але дотепер ще не вивчений.
Тепловий удар є більш серйозною проблемою, ніж вважалося дотепер. Вважалося, що його можна уникнути, застосовуючи засоби індивідуального захисту. Але ЗІЗ, котрі захищають від високих або низьких температур, можуть завдавати наданню першої медичної допомоги.
Тому потрібно зосереджувати увагу на створенні устаткування, що відповідає сучасним вимогам, у тому числі захисту легень, в експлуатації пристроїв і моніторів, котрі допоможуть користувачеві оцінити умови праці.
Ризики, пов’язані з ультрафіолетовою радіацією. Більшість учених розглядає їх як ті, що зароджуються, хоча консенсусу по цій проблемі немає. На думку експертів, важливим є ступінь впливу неіонізуючої радіації на людину не тільки під час трудового процесу, але також і під час відпочинку. Вплив ультрафіолетових променів має кумулятивний ефект. Тому чим вище ступінь впливу, тим більше сприятливі люди до ультрафіолетової радіації. Звідси висновок: необхідно розривати запобіжні заходи щодо впливу ультрафіолетового випромінювання під час відпочинку.
Деякі з учених звертають особливу увагу на ступінь впливу ультрафіолетових променів на людей, які працюють на вулиці. У Німеччині, наприклад, таких нараховується від 2,5 до 3 млн. Загальна доза їхнього опромінення, як вважається, у 250 разів перевищує мінімальну дозу еритеми. (почервоніння шкіри).
Усередині приміщення на виробництві застосовуються різні лампи, що дають ефект неіонізованої радіації. На небезпеку наражаються працівники багатьох спеціальностей – дантисти й психотерапевти, лікарі-ренгтологи, електрики і кравці, прокатники металургійних заводів і склодуви, штурмани авіації і флоту, комп’ютерники, працівники харчової промисловості, де для пакування використовується матеріал із ультрафіолетовою “віддачею” та ін. Дуже важливо боротися з впливом вольтової дуги на зварників.
Однак у багатьох країнах у правилах і посібниках із охорони праці, цим проблемам приділяється недостатньо уваги.
Ризики, пов’язані з управлінням устаткуванням, процесом праці й технологіями. У промисловості зростає використання комплексних автоматизованих систем, і при наявності недоліків у їхньому проектуванні, людина являє велику небезпеку. Так, під час керування повітряними судами помилки в спілкуванні людини з “розумними”, але складними автоматизованими системами, можуть стати причиною трагічних наслідків. Дослідження людського фактора в цій сфері ведеться дуже активно, в результаті чого створені концепції використання автоматизованих систем: вони підтримують безпеку людини або заважають роботі, якщо вона припускається помилок.
Інші ергономічні ризики. Цих ризиків зазнають працівники комп’ютерних центрів, котрі змушені працювати, сидячі протягом досить тривалого часу. Це призводить до варикозного розширення вен, затіканню шийних хребців, онімінню ніг.
При роботі в закритих приміщеннях негативну роль відіграють такі фактори, як погана акустика, недостатнє освітлення, неправильна організація робочих місці. У великих комп’ютерних центрах на психологічний стан людей впливають також повітряне середовище, сторонні розмови працюючих поруч колег, телефонні дзвінки й переговори та ін. Вони заважають концентрації уваги людини, що призводить до стресів.
Хоча існує класифікація ризиків залежно від причин їхнього виникнення, експерти вважають, що ризики, котрі зароджуються –багатофакторні.
Література:
1. Томанек Д., Лисюк М, Лесенко Г.
Система попередження нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань: Методичний посібник. - К.: Обл.-вид., 2005. - 127 с.
2.
Соціальний захист працюючих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань / Д.
Томанек, В. Ріке, Г. Лесенко та
ін. - К.: Основа, 2006. - 336 с.
3. Основи охорони праці /
К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В. Зацарний та ін. - К.: Основа, 2003. - 472 с.