Герасимов В.І., Данілова Т.М., Пронь О.В.,
Донських Т.В.
На сучасному етапі розвитку свинарства в Україні основні зусилля у цій галузі повинні бути спрямовані на збільшення виробництва високоякісної пісної свинини, успіх якого багато в чому залежить від реалізації сучасних методів селекції та раціонального використання вітчизняного і зарубіжного генофонду свиней.
Для оцінки комбінаційної здатності свиней різних генотипів
(великої білої, великої чорної, дюрок і полтавської м´ясної порід) був
проведений науково-господарський дослід в АТ “Промінь” Золочівського району
Харківської області, в процесі якого по завершенню відгодівлі досягненням живої
маси 100 і 125 кг проведений контрольний забій підсвинків вивчаємих генотипів.
При забої в 100 кг живої маси різниця між групами по
забійному виходу знаходилась від 0,19 до 2,59% (табл. 1).
Вищий забійний вихід у порівнянні із чистопородними
підсвинками був відмічений у двопородних помісей II і IV груп (на 1,89 і 2,39%) і
трипородних помісей V групи (на 2,59%), батьківською
формою яких були кнури породи дюрок. Інші продукти забою у відсотках від
передзабійної живої маси склали в середньому по групах: субпродукти –
8,25-9,29, лівер – 2,67-3,40, шкіра – 5,73-6,52, шлунок і кишечник –
3,79-4,25%. Різниця між групами невелика – до 1%.
1. Забійні і м´ясо-сальні якості підсвинків
|
Показники |
При забої в 100 кг |
При забої в 125 кг |
||||||||||
Групи |
||||||||||||
I
|
II |
III |
IV |
V |
VI |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
|
|
Забійний вихід, % |
69,41 |
71,30 |
70,70 |
71,80 |
72,00 |
69,60 |
71,6 |
72,7 |
72,1 |
72,9 |
73,3 |
71,3 |
|
Інші продукти забою, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
субпродукти |
9,26 |
8,25 |
9,20 |
8,79 |
8,31 |
9,29 |
8,05 |
7,93 |
8,01 |
8,00 |
7,73 |
8,26 |
|
лівер |
2,67 |
3,17 |
2,93 |
3,40 |
3,12 |
2,78 |
2,78 |
3,09 |
2,88 |
3,12 |
3,10 |
2,86 |
|
технічні продукти: шкіра |
6,52 |
6,36 |
6,07 |
6,03 |
5,72 |
6,47 |
5,59 |
5,54 |
5,30 |
5,35 |
5,18 |
5,58 |
|
шлунок і кишечник |
3,79 |
3,97 |
3,97 |
4,25 |
4,12 |
3,90 |
3,72 |
3,95 |
3,79 |
4,05 |
4,42 |
3,71 |
|
Співвідношення частин напівтуші, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
передня |
36,8 |
36,8 |
37,8 |
41,3 |
36,4 |
36,9 |
37,8 |
37,1 |
36,8 |
40,9 |
36,5 |
36,8 |
|
середня |
31,4 |
30,3 |
29,6 |
28,1 |
30,1 |
31,1 |
29,6 |
30,1 |
31,4 |
28,3 |
30,2 |
31,0 |
|
задня |
31,8 |
32,9 |
32,6 |
30,6 |
33,5 |
32,0 |
32,6 |
32,8 |
31,8 |
30,8 |
33,3 |
32,2 |
|
Склад туші, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
м´ясо нежиловане |
55,18 |
56,38 |
54,27 |
54,85 |
60,02 |
56,11 |
54,82 |
55,31 |
54,07 |
54,45 |
58,94 |
55,08 |
|
сало зовнішнє |
33,04 |
32,06 |
34,58 |
33,82 |
28,49 |
31,49 |
33,29 |
33,97 |
35,37 |
35,01 |
30,44 |
34,12 |
|
внутрішній жир |
3,27 |
3,16 |
3,35 |
3,71 |
3,38 |
4,05 |
2,58 |
2,43 |
2,78 |
2,94 |
2,60 |
2,58 |
|
кістки |
8,51 |
8,40 |
7,80 |
7,62 |
8,11 |
8,35 |
8,31 |
8,29 |
7,78 |
7,00 |
8,02 |
8,22 |
|
Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм |
41 |
38 |
42 |
43 |
34 |
40 |
44 |
44 |
50 |
49 |
38 |
46 |
|
Площа “м´язового вічка”, см2 |
28,1 |
32,44 |
27,9 |
27,6 |
34,8 |
30,1 |
30,4 |
33,1 |
29,2 |
29,0 |
35,2 |
30,7 |
|
Довжина туші, см |
96 |
98 |
95 |
97 |
102 |
99 |
99 |
103 |
98 |
98 |
105 |
102 |
Генотипи підсвинків: I – ВБ, II –
½ ВБ + ½ Д, III –
½ ВЧ + ½ ВБ, IV –
½ ВЧ + ½ Д,
V – ¼ ВБ + ¼ ПМ +
½ Д, VI – ¾ ВБ + ¼ ПМ.
У напівтушах помісей задня частина, що має найбільше
значення в харчовому відношенні, виявилася деякій мірі краще розвиненою (на
0,2-1,7%) особливо в групі три породних помісей (33,5%). Обвалування показало,
що в тушах піддослідних підсвинків м´яса було 55,18-60,02%, сала
зовнішнього –28,49-34,58%, внутрішнього жиру – 3,16-4,05% і кісток – 7,8-8,51%.
Найбільший вихід м´яса встановлений у групі трипородних помісей і
напівкровок II групи (у порівнянні з
контрольною групою більше на 4,84 і 1,20%), а трохи меншими були показники у
групах помісей від маток великої чорної породи. Однак у тушах напівкровок по
великій чорній породі була найбільша кількість зовнішнього сала (34,58 і 33,82%).
Різниця між групами по кількості кісток і внутрішнього жиру виявилася меншою
1%.
Звертає на себе увагу те, що туші помісей ½ ВБ +
½ Д і ¼ ВБ + ¼ ПМ + ½ Д помітно відрізнялися меншою
товщиною шпику (38 і 34 мм), більшою довжиною (98 і 102 см) і площею
“м´язового вічка” (32,4 і 34,8 см2), в решті груп товщина
шпику склала 40 мм і більше, а площа “м´язового вічка” 30 см2
і менше.
Збільшення кінцевої живої маси на відгодівлі підсвинків
супроводжувалося деяким збільшенням забійного виходу – при їх забої в
середньому у групах на 1,1-2,19% і зменшенням відносної маси субпродуктів (на
0,21-1,21%) і шкіри (на 0,54-0,83%). Вихід зовнішнього сала (шпику) у тушах
всіх підсвинків збільшився на 0,25-2,63% за рахунок зниження відносної маси
м´яса на 0,2-1,08%, внутрішнього жиру на 0,57-1,47% і кісток на
0,02-0,20%. І при відгодівлі до більш значних вагових кондицій спадковість
порід, що приймали участь у схрещуванні, є провідним фактором у визначенні
забійних і м´ясо-сальних якостей помісей.
Таким чином, дюрок і полтавська м´ясна порода
справляють позитивний вплив на м´ясність тварин, а велика чорна порода
передає у спадковість здатність нащадків до інтенсивнішого відкладення жиру.
Використання породи дюрок як батьківської форми
найдоцільніше при двопородному схрещуванні із свиноматками великої білої породи
і при трипородному схрещуванні з помісними свиноматками ½ ВБ + ½
ПМ.