Економічні науки/Економіка підприємства

к.е.н., доц. Польова Т.В., магістр Корецька Н.М.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ

 

Витрати є важливим показником, оскільки отримання будь-якого результату діяльності підприємств неможливе без понесення витрат. Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» витрати – це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) [1].

В підприємствах торгівлі витрати становлять сукупність затрат живої та уречевленої праці, направлених на здійснення процесу реалізації товарів, що виражені у грошовій формі. Вони характеризують собівартість послуг торгового підприємства, пов’язаних з доведенням товарів до споживача та перетворенням їх на гроші [2, с. 19].

Деякі економісти звертають увагу на недоліки визначення поняття «витрати» в законодавстві, зокрема у П(С)БО 16 «Витрати». Так, Е. О. Кудінов зазначає, що в П(С)БО 16 склад і структура витрат регламентовані лише відповідно до виду діяльності підприємства без зазначення галузі господарювання, а отже чітке визначення витрат торгового підприємства відсутнє. Зазначений економіст пропонує використовувати у законодавстві поняття «витрати обігу», яке часто наводиться в економічній літературі, але законодавчо не регламентовано [3, с. 258]. На нашу думку, це дозволить уникнути неоднозначності трактувань та розмежувати облік і аналіз витрат торгових та виробничих підприємств, кожне з яких має певні особливості діяльності.

Витрати мають розширений склад, тому для цілей аналізу важлива їх науково-обгрунтована класифікація. На сьогодні не розроблено єдиної універсальної класифікації витрат, яка задовольняла б усіх дослідників та практиків. Нами було досліджено групування витрат за різними ознаками та рекомендовано використання класифікації витрат за видами діяльності (рис.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Класифікація витрат за видами діяльності

 

Основу операційної діяльності становлять витрати з метою отримання доходів (прибутків) від основної діяльності підприємств. Саме тому з наведеної сукупності витрат найбільш значущими, на нашу думку, є операційні витрати.

 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» передбачає групування витрат операційної діяльності у розрізі таких елементів: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати [4]. Проте, на нашу думку, доцільною є класифікація операційних витрат згідно П(С)БО 16 «Витрати», за якою до них відносять: собівартість реалізованих товарів, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності [5]. Ми вважаємо, що саме такий розподіл операційних витрат найбільш повно характеризує торгову діяльність підприємства.

Нами було вивчено методику аналізу витрат підприємств торгівлі та виявлено, що оцінка витрат та вибір методики їх аналізу залежать від завдань підприємства на певному етапі управління, діяльності або розвитку. Серед усієї сукупності завдань аналізу операційних витрат підприємств торгівлі було виділено такі найбільш пріоритетні:

ü     оцінка складу та структури витрат операційної діяльності;

ü     оцінка динаміки операційних витрат (у цілому та за елементами витрат);

ü     визначення та оцінка відносних показників операційної діяльності (рівень операційних витрат, витратовіддача, рентабельність витрат);

ü     оцінка впливу певних факторів на динаміку витрат;

ü     виявлення резервів економії (оптимізації) витрат.

На нашу думку, вищенаведені завдання є найголовнішими під час аналізу операційних витрат з метою прийняття тактичних рішень щодо їх оптимізації. При цьому, інформація наведена у фінансовій звітності підприємства є достатньою для проведення такого дослідження, бо показники звітності наводяться у систематизованому, згрупованому вигляді (на підставі даних облікових регістрів), що забезпечує економію часу на проведення аналізу.

Методику аналізу витрат операційної діяльності було апробовано на результатах діяльності ПрАТ "Альтера" (м. Харків), основною діяльністю якого згідно КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Першим етапом аналізу операційних витрат є дослідження їх складу і структури, що дає можливість виявити витрати, які мають найбільшу питому вагу, а отже впливають на динаміку витрат. У свою чергу аналіз динаміки витрат допомагає охарактеризувати тенденції їх зміни, розробити заходи їх оптимізації [6]. Аналіз динаміки операційних витрат та їх структури                        ПрАТ «Альтера» наведено у таблиці 1.

Під час аналізу структури і динаміки операційних витрат ПрАТ «Альтера» встановлено, що у 2011 році вони зменшились на 12,1 % порівняно з попереднім роком, зокрема за рахунок зменшення собівартості реалізації товарів на 29,3 % та інших операційних витрат на 35,6 %. При цьому як у 2010 році, так і у 2011 році основну частину витрат операційної діяльності складали собівартість та витрати на збут товарів, що є характерним для підприємств торгівлі.

Вважаємо, що важливим етапом аналізу витрат підприємств торгівлі є оцінка ефективності їх формування, яку можна визначити співвідношенням величини понесених операційних витрат та отриманого прибутку (доходу).

Таблиця 1

 

Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат

ПрАТ «Альтера» за 2010-2011рр.

                                                                                                                                       

Показник

Сума, тис.грн

Питома вага, %

Абсолютне збільшення

(зменшення),

 тис. грн

Темп зростання (зниження), %

(за сумою)

2010р

2011р

2010р

2011р

за сумою, тис. грн

за структу-рою, %

Собівартість реалізації товарів

2955

2090

47,8

38,5

-865

-9,4

70,7

Адміністративні витрати

1331

1354

21,5

24,9

23

3,4

101,7

Витрати на збут

1774

1913

28,7

35,2

139

6,5

107,8

Інші операційні витрати

118

76

2,0

1,4

-42

-0,6

64,4

Разом

6178

5433

100,0

100,0

-745

-

87,9

 

Основними показниками, які необхідно визначити в ході такого аналізу є рівень витрат операційної діяльності, витратовіддача та рентабельність витрат (таблиця 2).

Дані таблиці 2 свідчать, що величина витрат операційної діяльності, що припадає на 1 грн товарообороту досліджуваного підприємства зменшилась на 7,56 % до об. (або 8,2 % у динаміці), що позитивно характеризує основну діяльність. Обсяг товарообороту, одержаний ПрАТ «Альтера» на 1 грн операційних витрат у звітному періоді збільшився на 8,9 %. Рентабельність витрат зросла у два рази за досліджуваний період. Усі ці якісні показники свідчать про позитивну динаміку обсягу операційних витрат суб’єкта господарювання.

Найбільш важливою, на нашу думку, є методика факторного аналізу операційних витрат, оскільки саме вона дає можливість достовірно оцінити причини зміни величини  витрат та допомагає виявити резерви їх економії та оптимізації. При цьому слід зазначити, що на суму та рівень витрат впливають як внутрішні чинники (обсяг та склад товарообороту, стан і ефективність використання основних засобів та трудових ресурсів, швидкість обігу товарів тощо), так і зовнішні (розвиток економіки країни, кон’юнктура споживчого ринку, механізми державного регулювання) [7, с. 33].

Таблиця 2

Аналіз ефективності формування витрат операційної діяльності

ПрАТ «Альтера» за 2010-2011рр.

           

Показник

Алгоритм розрахунку

Рік

Абсолютний приріст (зниження)

Темп зростання (зниження),%

2010

2011

Чистий  товарооборот (ЧТО), тис. грн

-

6718

6437

-281

95,8

Сума операційних витрат (ОпВ), тис. грн

-

6178

5433

-745

87,9

Прибуток операційної діяльності (Поп), тис. грн.

-

585

1034

+449

176,8

Рівень витрат операційної діяльності (Роп), % до об.

 

91,96

84,40

-7,56

91,8

Витратовіддача (Ввід),%

108,74

118,48

+9,74

108,9

Рентабельність операційних витрат (Роп.), %

9,47

19,03

+9,56

2 рази

 

Найбільш значний вплив на динаміку операційних витрат має товарооборот. Вплив зміни товарообороту на зміну величини витрат можна представити за допомогою формули:

 

                      Δ ОпВΔТО = ОпВск  ОпВ0= (ОпВ0 × ІТО) – ОпВ0,                                (1)

 

де ΔОпВΔТО – зміна суми операційних витрат підприємства під впливом зміни обсягу товарообороту, тис. грн;

ОпВск  – базисна величина витрат операційної діяльності, скорегована на фактичний обсяг товарообороту, тис. грн;

ОпВ0  – базисна сума операційних витрат, тис. грн.

Таким чином, збільшення товарообороту у 2011 р. на 281 тис. грн. сприяло  зменшенню операційних витрат на 259,48 тис. грн. При цьому, як ми бачимо з формули 1, припускається, що операційні витрати у 2011 році залишилися на рівні 2010 року, але перераховані на фактичний обсяг товарообороту.

Наступним етапом дослідження є визначення раціональності здійснення операційних витрат на підприємстві ПрАТ «Альтера». Для цього розрахуємо відносну економію (перевитрати) за сумою операційних витрат:

 

                                            Е(П)ов= ОпВ1ОпВск,                                                (2)

 

де ОпВ1 – фактична сума операційних витрат, тис. грн.

Розрахунок показав, що у 2011 р. досліджуване підприємство зекономило на операційних витратах 485,52 тис. грн. Отже у ПрАТ «Альтера», при правильно обраній політиці діяльності, є усі передумови до подальшого підвищення обсягів реалізації товарів та прибутку при витрачанні оптимальної величини операційних витрат.

Для оптимізації обсягу операційних витрат доцільно зменшувати ті статті, які мають найбільшу питому вагу у загальній величині витрат. Так, для                 ПрАТ «Альтера» раціональним буде мінімізувати перш за все собівартість реалізації та витрати на збут (при збереженні якості товарів та процесу обслуговування покупців). Ми пропонуємо такі заходи щодо оптимізації витрат операційної діяльності:

ü                        пошук надійних постачальників та робота з ними на вигідних умовах;

ü                        удосконалення структури товарів, що реалізуються;

ü                        вдосконалення організації торгівлі та праці;

ü                        підвищення продуктивності праці;

ü                        максимальне залучення вільних активів (оренда приміщень, які не використовуються підприємством, що дасть можливість звільнитись від витрат на їх утримання та одержати додатковий дохід);

ü                        постійний контроль за витратами підприємства;

ü                        підвищення ефективності внутрішнього управління витратами на підставі своєчасного та якісно проведеного аналізу.

 

Література:

 

1.   Загальні вимоги до фінансової звітності : положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 [затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87] // Все про бухгалтерський облік. – 2012. –  №8-9. – С. 14-16.

2.   Гаркуша Н. М. Аналіз впливу витрат на рентабельність підприємств торгівлі / Н. М. Гаркуша // Наукові праці Національного університету харчових технологій. – 2010. – № 34. – С. 18-21.

3.   Кудінов Е. О. Проблеми обліку витрат торговельних підприємств /                     Е. О. Кудінов // Торгівля і ринок. – 2011. – №31. – Т. 2. – С. 257-263.

4.   Звіт про фінансові результати : положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 : [затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87] // Все про бухгалтерський облік. – 2012. –  №8-9. – С. 24-27.

5.   Витрати : положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 : [затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318] // Все про бухгалтерський облік. – 2012. –  №8-9. – С. 88-93.

6.   Московчук А. Т. Аналітичне забезпечення управління витратами /                       А. Т. Московчук, В. І. Ліщук, І. О. Московчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_em/2008_5_2/Zbirnik_EM_08_2_42.pdf.

7.   Економічний аналіз в підприємствах торгівлі та харчування : навч. посіб. / Н. М. Гаркуша, Н. Б. Кащена, О. В. Цуканова, Нат. М. Гаркуша. – Х. : ХДУХТ. – 2012. – 266 с.