Экономические науки/10. Экономика предприятия
к.п.н. Лобачева І. Ф., Коцюбинська К. А.
ВТЕІ КНТЕУ, Україна
Аналіз
формування та розподілу прибутку підприємства
В умовах ринкової
економіки прибуток відіграє важливу роль, будучи головною метою підприємницької
діяльності, основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів
підприємства, що забезпечують його розвиток, створюючи базу економічного
розвитку держави в цілому. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової
вартості підприємства, найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб
суспільства, а також основним захисним механізмом, що охороняє підприємство від
загрози банкрутства.
Дослідження питань теорії і практики аналізу формування та розподілу прибутку проводиться багатьма економістами.
Значний внесок у вирішення цих проблем зробили: М.Т. Білуха, О.С. Бородкін,
І.О. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, А.Д. Бутко, Б.І. Валуєв, В.Г. Горєлкін, В.П.
Завгородній, О.П. Корольчук, В.Д. Лагутін, Л.О. Лігоненко, В.Г. Лінник, Л.Г.
Ловінська, А.А. Мазаракі, Є.В. Мних, Л.В. Нападовська, Ю.І. Осадчий, О.Ю.
Редько, В.В. Сопко, В.О. Шевчук та ін.
Загалом, прибуток як
економічний показник – це різниця між ціною реалізації та собівартістю
продукції, між обсягом отриманого виторгу та сумою витрат на її виробництво та
реалізацію. Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства.
Його одержання є обов’язковою умовою розширеного відтворення на підприємстві,
забезпечення його фінансування і зміцнення конкурентоздатності на ринку [1, с.
39].
Прибуток дає змогу
поєднувати економічні інтереси держави, підприємства як суб’єкта
господарювання, його персоналу і власника. Вирішення цього завдання насамперед
пов’язане з пропорціями у розподілі та використанні прибутку. З метою аналізу
та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку доцільно
диференціювати такі види прибутку підприємства:
- Маржинальний
прибуток – це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами,
пов’язаними з виробництвом реалізованої продукції. Він є джерелом покриття всіх
постійних витрат підприємства.
- Валовий прибуток,
що обчислюється як різниця між чистим доходом підприємства та виробничою
собівартістю реалізованої продукції, яка, крім змінних витрат, охоплює ще й
накладні виробничі витрати.
- Операційний
прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства, що є різницею
між валовим прибутком так постійними витратами підприємства, пов’язаними з його
операційною діяльністю у звітному періоді.
- Прибуток від
звичайної діяльності до оподаткування – визначають як алгебраїчну суму
загального прибутку від операційної діяльності та доходів і витрат від іншої
діяльності.
- Прибуток від
звичайної діяльності підприємства визначають як різницю між прибутком від
звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.
- Чистий прибуток
підприємства як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу,
витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності [2, с. 153].
Отже, загальний
прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від
звичайної діяльності та від надзвичайних подій. Прибуток
від звичайної діяльності становить близько 95 % від загальної суми отриманого
підприємством прибутку. Більша частка прибутку від звичайної діяльності
припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення
основної діяльності (реалізації продукції, робіт, послуг). Прибуток від іншої
операційної діяльності складається з прибутку від реалізації оборотних
активів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, залишків незавершеного
виробництва), реалізації іноземної валюти, якою підприємство володіє з метою
забезпечення операційної діяльності, прибутку від операційної оренди та інших
операцій підприємства, що не належать до фінансової або інвестиційної
діяльності. Важливе місце у
фінансовій політиці підприємства посідає розподіл та використання прибутку як
основного джерела фінансування його інвестиційних потреб і задоволення
економічних інтересів власників. Основними принципами розподілу прибутку є
такі:
-
прибуток, отриманий
підприємством внаслідок його господарської діяльності, розподіляється між
державою та підприємством як суб'єктом господарювання;
-
частка прибутку, що надходить до держави,
визначають встановленими законодавством ставками податку;
-
визначення напрямів використання
прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, знаходиться у його
компетенції [3, с. 15].
На рис. 1 подано
схему напрямів можливого використання прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємства після сплати податків [4, с. 42].
Рис. 1. Напрями розподілу
чистого прибутку підприємства
Фонд
розвитку виробництва є власним джерелом підприємства, що застосовується для
фінансування витрат, пов'язаних зі зростанням виробництва, технічним
переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що
забезпечують розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази підприємства. Формування власного резервного (страхового) фонду здійснюється на випадок різкого погіршення фінансового становища
внаслідок тимчасової зміни ринкової кон'юнктури, стихійних лих тощо. Чистий прибуток також є джерелом виплат доходів
власникам підприємства [2, с. 154].
Для практичного відображення
результатів наведених вище теоретичних узагальнень
проаналізуємо показники прибутку ТОВ “Бердичівський пивоварний завод”, яке зайняте у сфері виробництва та збуту продукції
броварства та розташоване у м. Бердичеві Житомирської області (табл. 1).
Таблиця 1
Прибутки
ТОВ “Бердичівський пивоварний завод” у 2009-2011 рр.,тис.грн
|
Показники
|
Роки |
Абсолютне
відхилення |
||||
|
2009 |
2010 |
2011 |
2010/2009 |
2011/2010 |
2011/2009 |
|
|
Валовий
прибуток |
7876 |
11735 |
9886 |
+3859 |
-1849 |
+2010 |
|
Прибуток
від звичайної діяльності |
5076 |
7470 |
3905 |
+2394 |
-3565 |
-1171 |
|
Чистий
прибуток |
4118 |
5801 |
3905 |
+1683 |
-1896 |
-213 |
|
Рентабельність,
% |
14,76 |
15,51 |
9,67 |
+0,75 |
-5,84 |
-5,09 |
Сума
валового прибутку підприємства у 2010 р. зросла відносно 2009 р. на 3859 тис.
грн. У 2011 р. він становив уже 9886 тис. грн, що на 2010 тис. грн. більше, ніж
у 2009 р. Разом з тим, прибуток від звичайної діяльності у 2011 р. відносно
2009 р. зменшився на 1171 тис. грн, і, відповідно відбулося зменшення чистого
прибутку на 213 тис. грн у 2009-2011 рр.
Показник
рентабельності діяльності підприємства протягом 2009-2011 рр. зменшився на
5,09%, що свідчить про зниження ефективності його господарської діяльності.
Відтак, є підстави вважати, що підприємство працює неефективно і його прибутки
щороку зменшуються (рис. 2).
Рис. 2.
Динаміка зміни прибутку ТОВ “Бердичівський пивоварний
завод” у 2009-2011 рр.
Отже, найважливішим результативним показником ефективності господарювання підприємства є прибуток.
Від розміру отриманого прибутку залежить поповнення фондів, матеріальне
заохочення працівників, сплата податків. Наявність прибутку свідчить про те, що
витрати підприємства покриваються його доходами, передусім від реалізації товарів і
надання послуг. Тому важливим критерієм конкурентоспроможності підприємства є
його обсяги діяльності, прибуток, як кінцевий результат господарювання,
співвідношення розмірів доходів і витрат на здійснення
фінансово-господарської діяльності підприємства.
Література:
1. Турило А. М.
Фінансово-економічні аспекти оцінки результатів і ефективності діяльності
підприємства / А. М. Ткрило, О. А. Зінченко // Фінанси України. – 2008. – № 8.
– С. 35-45
2. Васильців Т. Г. Прибуток
підприємства: особливості його формування та використання в ринкових умовах /
Т. Г. Васильців //Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – № 22. – С. 152-156
3. Кривецька О.Р. Формування прибутку підприємства у ринкових умовах :
автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 // О.Р.
Кривецька – Запоріжжя : Тернопільський НЕУ, 2010. – 20 с.
4. Рязанцева В. В. Аналіз
формування та використання прибутку підприємства / В. В. Рязанцева // Статистика України. – 2007. – №1. – С.
40-43