Экономика/ Экономика АПК

 

Сонюк В., к.е.н. Колесов О.С., Недбалюк О.О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Можливості застосування додаткових засобів стумулювання праці в тваринництві

 

Вступ. Реформування економіки України за роки незалежності, що здійснювалося без належного наукового обґрунтування та аналізу  можливих  наслідків,  призвело  до  загальної  кризи  в  сільському  господарстві й, передусім, позначилося на  стані  тваринництва. Внаслідок відсутності  ефективної  системи  державного  регулювання  сільськогосподарського виробництва та його централізованого матеріально-технічного забезпечення, а також „правил гри” в умовах ринкового середовища (при надзвичайно низькій  купівельній  спроможності  населення)  в  галузі  тваринництва  відбувся катастрофічний спад.

Аналіз останіх досліджень Проблемами виробництва в галузі тваринництва займалися: І. Ансофф,  П. Гайдуцький,  А. Гальчинський,  В. Геєць, Б. Данилишин,  П. Макаренко,  Л. Мармуль,  Л. Мельник,  М. Мескон, В. Плаксієнко, П. Саблук та інші.

 Метою статті є дослідження сучасних проблем управління в галузі тваринництва та висвітлення можливостей  і шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу. Недостатня  мотивація  у  сучасних  умовах  часто  негативно  впливає  на реалізацію  сільськогосподарськими  підприємствами  своїх  потенційних можливостей,  призводить  до  масового  відчуження  людей  від  результатів трудової  діяльності,  до  зниження  продуктивності  праці  й  ефективності використання персоналу [19].

Підвищення  заробітної  плати  персоналу  у  сільгосппідприємствах  сприяє підвищенню  продуктивності  й  ефективності  праці.  Проте  у  ринкових  умовах завдання  полягає  не  просто  в  узгодженні  темпів  зростання  оплати  праці  й  її продуктивності, а у забезпеченні залежності оплати праці від її ефективності. 

Показниками регулювання розмірів фонду оплати  праці  мають  бути  темпи  зростання  виробництва  товарної  та  чистої продукції, ефективності виробництва й ефективності праці, зниження витрат усіх видів  ресурсів  на  виробництво  продукції.  Даний підхід ґрунтується на розумінні  того, що  за більшого  обсягу  виробництва продукції  з якомога  меншими  витратами  вищою  буде  ефективність  виробництва.  Чим більший обсяг чистої продукції вироблено з якомога меншими витратами живої праці (фонд оплати праці), тим більшим буде коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва чистої продукції та фонду оплати праці.

У  розрахунках  фонду  оплати  праці  прийнято  враховувати  обсяг виробництва чистої продукції, щоб виключити вплив на динаміку фонду оплати праці  матеріальних  і  прирівняних  до  них  витрат  та  амортизації,  які  можуть істотно вплинути на обсяги виробництва товарної продукції при підвищенні цін на  матеріальні  й  енергетичні  ресурси,  на  основні  фонди,  матеріаломісткості.

Джерелом  додаткових  виплат  в тваринництві може  бути  економія  за  рахунок  зниження собівартості,  яка  обов’язково  виникне,  якщо  ефективність  виробництва  у звітному  періоді  буде  вищою,  ніж  у  базисному  періоді. Ефективність виробництва у базисному періоді визначається за зниженням витрат на одиницю реалізованої  продукції. 

У країнах ЄС роботодавці виділяють на користь працівників від 25 до 75 % одержаної  економії.  В Україні  працівники  с/г підприємств одержують від 3 до 30 % [26].

Таким чином, у сучасних умовах фонд оплати праці сільгосппідприємств має формуватись  у  відповідності  до  кінцевих  результатів  господарювання. Методичний підхід до визначення рівня  заробітної плати персоналу сільськогосподарських підприємств на відміну від існуючих підходів, базується на врахуванні темпів зростання обсягів виробництва чистої продукції, підвищення  ефективності виробництва й  ефективності праці. Принципи оплати праці та система послідовних, взаємопов’язаних заходів колективно-договірного регулювання  її  розмірів  слід  включати  в  угоди  на  різних  рівнях  соціального партнерства й у колективні договори підприємств.

Висновки. З усього вище зазначеного потрібно сказати, що без суттєвого втручання в галузь сільського господарства за допомогою впровадження додаткових засобів стимулювання праці, аграрний сектор економіки України почне занепадати і це призведе до великої кількості безробітного населення.

Література:

1.                 Мотивація праці та формування ринку робочої сили  / О.А. Бугуцький, Г.І. Купалова,  В.С. Дієсперов;  За  ред.  П.Т. Саблука,  О.А. Бугуцького.    К.:Урожай, 2006. – 416 с. 

2.                 Ярова В.В. Заробітна плата у системі соціальних гарантій у сфері праці /В.В. Ярова  // Економіка  та управління АПК:  Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2010. – Вип. 4(81). – С. 33-36. 

3.                 Топіха І.Н.  Ринок  продукції  тваринництва:  проблеми  залишаються /І.Н. Топіха //  Вісник  аграрної  науки  Причорномор’я. –  Миколаїв, 2009. – Вип. 2. – С. 16-19.

4.                 Вітвицький В., Метельська З., Величко А. Сучасні проблеми заробітної плати  в  сільському  господарстві  та  шляхи  її  вирішення  //  Україна:  аспекти праці. – 2005. – С. 18-24.