Економічні науки/12.Економіка сільського господарства

Старший викладач Самородченко Г.В.

ПВНЗ «Інститут ділового адміністрування», Україна

Проблеми відтворення людського капіталу

в аграрній сфері

Незважаючи на те, що людський капітал аграрної сфери є складовою продуктивних сил, важливим фактором сільськогосподарського виробництва, ядром соціальної сфери села, досі відсутня державна програма і концепція його розвитку в умовах ринкових відносин. За час реформ комплексні, системні дослідження в цьому напрямку не проводились: більшість наукових праць висвітлюють лише окремі аспекти – трудоресурсні, демографічні, політекономічні, становлення ринку праці тощо. До того ж, з початком реформ зменшилась загальна чисельність публікацій, особливо монографій, звузилось коло вчених, які в даний час вивчають проблеми людського капіталу аграрної сфери. Залишаються різними методологічні підходи до вивчення і далеко не однозначне тлумачення основних понять.

Нами пропонується ряд організаційно-економічних заходів, направлених на адаптацію існуючого людського капіталу аграрної сфери до вимог ринку і вдосконалення процесу відтворення нового, адекватного цим вимогам, при мінімальних інвестиціях.

З метою координації та інтеграції зусиль чисельних суб'єктів процесу відтворення людського капіталу, пропонується відповідна реструктуризація їх органів управління (регулювання), наслідком якої стало б створення у кожному сільському районі єдиного центру формування і раціонального використання згаданого потенціалу. В даному центрі могли б об'єднатися зусилля суб'єктів, вся діяльність яких направлена на відтворення людського капіталу (відділів освіти, охорони здоров'я, служби зайнятості тощо), суб'єктів, для яких розвиток людського капіталу є частиною діяльності (райдержадміністрація, управління соціально-економічного розвитку, управління сільського господарства), а також суб'єктів, які неминуче породжуються часом: з оцінки персоналу, з надання консультаційних послуг та інших. Дана реорганізація не потребуватиме особливого зростання бюджетних асигнувань. Штати центру, що будуть утворені за рахунок штатних одиниць бюджетної сфери, можна утримувати за рахунок уже виділених бюджетом коштів, інші – на самоокупності.

Нами розроблено основні функції кожної з можливих структурних підрозділів центру. Пропонуємо делегувати йому владні повноваження інтегрованих органів. Очолити центр міг би заступник голови райдержадміністрації. Однак діяти центр має на індикативних засадах і, в залежності від форми власності, диференційовано використовувати важелі як безпосереднього управління так і державного регулювання: економічні, правові, адміністративні. Практичною реалізацією принципу демократизації кадрової роботи є залучення до роботи в центрі заінтересованих сторін (роботодавців і профспілок), а також партій та громадськості.

В процесі дослідження нами обґрунтовано об'єктивну необхідність проектування роботи з трудовим потенціалом на сучасному етапі в першу чергу тим, що ринкові механізми його регулювання в даний час недорозвинуті, та і в майбутньому будуть щодо цієї проблеми недостатньо ефективними, потребуватимуть певного державного втручання в передумови і негативні наслідки дії ринку. Виходячи з цього пропонується модель індикативної регіональної програми відтворення людського капіталу сільського господарства, яка може стати основою діяльності реформованих органів регулювання. Обґрунтовується також необхідність запровадження системи роботи з трудовим потенціалом. Пропонуються сучасні методологічні підходи до розробки такої системи для сільськогосподарських підприємств.

Оскільки ринок ставить підвищені вимоги до професіоналізму і організаторських здібностей працівників, а підготовка як спеціалістів так і кадрів масових професій проводиться спонтанно, без врахування дійсних потреб галузі і ринку, пропонуються методологічні засади формування робочої сили “знизу”, як важливий шлях до підвищення її якості і конкурентоспроможності. Суть запропонованої методики полягає в ціленаправленому відстеженні осіб з природними організаторськими здібностями та психологічними задатками до певного роду діяльності, починаючи ще зі школи та організації відповідної роботи з ними. Для цього на договірній основі поєднуються зусилля педагогічних колективів сільських шкіл і кадрових служб, керівників, спеціалістів, досвідчених робітників сільськогосподарських підприємств.

Реформа проводиться в життя кадрами. На жаль, реформаторських кадрів галузі вкрай не вистачає. Стара система добору кадрів стає непридатною, а керівники, підготовлені нею, потребують серйозної перепідготовки, радикальних адаптаційних заходів. З метою формування нової сучасної системи кадрової роботи пропонуються адаптовані до сучасних вимог принципи добору, розстановки і виховання кадрів та методику їх застосування. Запропоновано також модель сучасного професіонального керівника аграрної сфери, здатного працювати в умовах ринку, окреслено вимоги до його якостей. Дану модель з успіхом можуть використати психологи для розробки тестів профпридатності. Модель має бути в центрі діяльності реорганізованих органів регулювання розвитком людського капіталу.

Одне із головних завдань аграрної реформи полягає в тому, щоб шляхом перетворення відносин власності, створити нову потужну мотивацію праці. Однак, досі вищого мотиваційного ефекту не отримано. Крім того, активно проходить процес розпорошення власності, деконцентрації виробництва, що помітно знижує його ефективність. А тому зроблено спробу поєднати приватний інтерес із перевагами крупного сільськогосподарського виробництва.

Литература:

1. Якуба Е.И. Трудовой потенциал и его использование // Эффективность и использования ресурсов сельскохозяйственного производства. Раздел V. – М.: Колос, 1984. – 288 с., (коллективная монография, 15,1 п.л.), в т.ч. автора. – С.169-244.

2. Саєнко М.Г. Теоретичні основи трудового потенціалу // Наукові записки ТДПУ. Серія: філософія, економіка. - 1999. - №3. - С. 125-133.

3. Саєнко М.Г. Земельна реформа і трудовий потенціал села // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: економіка. - 2000. - №5. - С. 101-108.

4. Саєнко М.Г. Створення нової мотивації праці шляхом перетворення відносин власності – одне з головних завдань ефективного використання трудового потенціалу і аграрної реформи в цілому // Реґіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць ТАНГ. Випуск 3. - Тернопіль:, Економічна думка. - 1999. - С. 179-183.