Осипчук Т. П., Токарчук Д. М.

Вінницький національний аграрний університет

Інноваційні перспективи виробництва біопалива

Серед багатьох проблем, які потребують швидкого вирішення, важливе значення мають перспективи розвитку біоенергетичного сектору в Україні, а саме: запровадження законодавчого регулювання ринку виробництва та споживання біопалив, створення дієвого і прозорого механізму стимулювання виробництва та споживання біопалив при належному контролі з боку держави, забезпечення широкомасштабного використання біопалив в Україні [3].

У лютому 2009 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію Державної цільової науково-технічної програми розвитку виробництва та використання біологічних видів палива. Виконання цієї програми передбачає у 2014 р. збільшення частки біопалива в загальному енергетичному балансі до 5-7% [1].

Зі вступом до Європейського енергетичного співтовариства Україна зробила перші кроки до формування прозорого ринку відновлювальних джерел енергії. За оцінками Європейсько-української енергетичної асоціації вже найближчим часом, не змінюючи структуру посівів, Україна може щороку виробляти з біомаси 15% усієї потрібної їй електричної енергії, та значну частину автомобільного пального, зокрема, понад мільйон тонн біодизеля, два мільйони тонн біоетанолу, що здатний замінювати бензин, і 120 мільйонів тонн біогазу, що складає третину усіх газових потреб України.

Нещодавніми змінами до Державної цільової економічної програми, нею заплановано, що з 2015 року частка енергії, отриманої з „чистих” джерел, в енергетичному балансі України має скласти не менше 10%, а у 2030 р., відповідно до Енергетичної стратегії України, схваленої Кабінетом Міністрів України, до 30% енергії має вироблятись за рахунок відновлювальних джерел. Загальний прогнозний розподіл заміщення первинних енергоресурсів до 2015 р. представлений на рис. 1[2].

Рис.1. Заміщення первинних енергоресурсів за рахунок відновлюваних джерел енергії.

Джерело: Розраховано за даними Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки

На сьогоднішній день багато науковців плідно працюють над створенням нових технологій для виробництва і використання усіх видів біопалив. Сільськогосподарські відходи можуть бути значним джерелом палива для більшості сільських регіонів, особливо у тих регіонах, де немає лісів. Найбільшими відходами рослинництва є солома і лушпиння зернових культур, рису, кукурудзи, соняшника. Солома є одним із найдешевших поновлюваних джерел енергії. На сьогоднішній день, котли для спалювання соломи уже працюють і Київській, Волинській, Сумській, Рівненській та Вінницькій областях.

На сьогодні в Україні набувають поширення котли для спалювання соломи в тюках, зокрема, Heiztechnik Q PLUS AGRO 30. Вони являються котлами для спалювання соломи в вигляді тюків. Котел 50 кВт може вміщати одноразово чотири тюки, а котел 100 кВт, вісім тюків розмірами 40x40x80 см. Важливим фактором котла є те, що можна докладати паливо в процесі горіння. Відповідне наповітрення комори горіння та використання модульованих вентиляторів, призводить до значної якості процесу горіння, час спалювання може збільшуватись, навіть до трьох годин. Звичайно до системи з котлом на солому, рекомендовано використовувати буфор тепла з об’ємом не менше, ніж 2 м³ на кожні 50 кВт. Установки великої потужності та пристосування до спалювання соломи в кругах, підбирається індивідуально до потреб тепла та величини матеріалу.

Існуючий в країні дефіцит палива можна зменшити завдяки розвитку виробництва біогазу. В Україні працює ПП "Кобза-енергія", що спеціалізується на виготовленні біогазових установок невеликого об'єму з пластмас. Виготовляються під замовлення установки з об'ємом реактора від 0,5 до 100 м³. БГУ 0,5-5 працюють в термофільному режимі при температурі екстракту 55^оС. Котел тривалого горіння КТГ-15 відноситься до  пристроїв тління. Принцип дії його заснований на здатності дров до обуглення, а жарує вже вугілля. Температура топки в місці горіння при цьому становить від 700 до 900. Температура димової труби становить не вище 120-150^оС. Температура води максимальна 95^оС. Котел оснащений автоматикою для підтримання температури води [4].

З вище наведеного можемо сказати, що для нашої України необхідно вводити в виробництво Біопаливо, оскільки в нас для цього є забезпечення усіма продуктами сільського господарства, і у свою чергу енергетична залежність від інших країн. Також необхідно впроваджувати розробку різних котлів та установок, хоча в Україні є труднощі у сільгоспвиробників щодо їх впровадження.

Література

1. Кулик С. М. Стратегія інноваційного розвитку економіки / С. М. Кулик // Інноваційна економіка. – 2012. - №2. – С.5-10

2. Одотюк І. В. Перспективні сфери інвестування інноваційних розробок в Україні / [Електронний ресурс]: // режим доступ – http://www.economy.nayka.com.ua

3. Скрипниченко В. А. Інноваційні аспекти виробництва біопалива в Україні / [Електронний ресурс]: // режим доступ – http// www.rusnauca.com

4. [Електронний ресурс]: // режим доступ – http://biogas.biz.ua/