Экономические науки/ 14. Экономическая теория

Чепелюк В.Ю.

Науковий керівник: асистент Горшков М.А.

Вінницький торгівеьно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Переваги та недоліки монетаризму

Монетари́зм — економічна теорія, за якою кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму Мілтон Фрідман, назву новій економічній теорії дав Карл Бруннер.

Монетаризм, його переваги та недоліки досліджували такі вчені як: Мілтон Фрідман, Карл Бруннер, Томас Мен, Дж. Тобін, цікаві думки виразив М.І. Туган-Барановський стосовно питання, яку роль відіграють гроші у здійсненні виробничих циклів.

Метою даної роботи є з’ясування сутності монетаризму, його переваги, недоліки, яку роль він відіграє в державному регулюванні фінансів.

Монетаризм — альтернативна кейнсіанству економічна теорія, згідно з якою сукупний обсяг продукту і рівень цін змінюються в залежності від зміни пропозиції грошей, і, отже, досягнення безінфляційного зростання економіки вимагає контролю за оборотом грошової масии [2,с.4].

Передумовою виникнення монетаризму у XX ст. була критика теорії Кейнса наприкінці 30-х років американськими економістами Л. Мізесом і Ф.-А. Хаєком, представниками австрійської школи політичної економії так званого другого покоління, або сучасного неолібералізму. Однак монетарна концепція, одним із постулатів якої є кількісна теорія грошей у ЗО—40-ві роки XX ст. не розвивалася, що пояснювалося ефективністю кейнсіанських методів регулювання економіки в цей період і неефективністю монетаристських поглядів (продемонструвала криза 1929—1933 рр.).

Як усі серйозні економічні школи, монетаризм розставляє свої акценти і наголоси. Основа віри монетаристів у примат грошей ґрунтується на двох центральних припущеннях.

1) окреслив Фрідман: ”Існує дивовижна емпірична стабільність і регулярність для таких величин, як швидкість обігу, що не може не вражати кожного, хто працює з монетарними даними”[3,с.128].

2) багато монетаристів твердило, що попит на гроші повністю нечутливий до процентних ставок.

Отже, гроші можуть впливати як на обсяг виробництва, так і на ціни в короткостроковому періоді. Проте в довгостроковому періоді економіка функціонує десь на межі повної зайнятості і гроші впливають, в основному, на рівень цін. Фіскальна політика незначно впливає на обсяг виробництва і ціни як в короткостроковому, так і в довгостроковому періоді. Це і становить суть доктрини монетаризму.

Переваги монетаризму:

1) забезпечує рівновагу економічної системи капіталізму і самого існування цього ладу;

2) впливає як на обсяг виробництва, так і на ціни в короткостроковому періоді;

3) стабільність і регулювання економіки;

4) відповідає ринковій природі економіки;

5) позбавляє надмірного диктату з боку уряду, лояльний до самостійності окремих суб’єктів економіки;

6) найбільш результативний у вирішенні питання підтримки цін, стабілізації їх рівня;

7) найбільш ефективний при перегріві економічної кон’юнктури для досягнення кон’юнктурної рівноваги;

8) має складну багатоваріантну систему важелів (вбудованих інструментів) впливу;

9) варіативність;

10) відсутня наочність при проведенні (у порівнянні з валютною політикою).

Хоч ці якості є позитивними у монетаризмі, але йому властиві деякі недоліки, такі як:

1) однобічний несистемний підхід до сутності впливу грошей на економічний цикл, на господарську кон'юнктунеру. Гроші — лише елемент економічної системи, хоч і дуже важливий. На розвиток економіки активно впливають власність, податки, прибуток, підприємства, держава та. Хоча гроші розвиваються за окремими законами і закономірностями, на їх еволюції позначаються також закони цілісної економічної системи, існуючі відносини власності, господарський механізм [1,с.27];

2) однобічний не комплексний підхід до практичних рекомендацій, пропозиція використовувати лише грошово-кредитну політику. Але навіть автор теорії економіки пропозиції А. Лаффер стверджував, що жодну серйозну інфляцію не було подолано зниженням темпів збільшення грошової маси. Тому окремі прихильники монетаризму обстоюють розроблення синтетичної моделі державного регулювання економіки. Фрідмен з часом теж почав свою концепцію розглядати як складову ширших теоретичних розробок;

3) недостатньо обґрунтований, поверховий аналіз причин промислового циклу. Американський економіст Дж. Тобін зауважував, що циклічне випередження збільшення грошей порівняно з грошовим доходом не вказує на напрям причинності, дії, причинно-наслідкових зв'язків. Недоліком монетарної концепції є відсутність передавальних механізмів (каналів і форм) змін від динаміки грошової маси до інших параметрів економічної системи (промисловий цикл, національний доход);

4) монетаризм значною мірою ґрунтується на постулюванні положень про наявність над стабільного попиту на касові залишки з боку учасників господарського обороту, про пряму залежність між потребою в таких залишках і величиною грошового доходу;

5) обстоюючи визначальну роль грошей в економічній структурі, монетаризм виходить із теоретико-методологічних засад мінової концепції. Монетаристські рекомендації є найпростішими і водночас антигуманними, оскільки спрямовані передусім на скорочення соціальних витрат держави.

Отже, монетаризм базується на тому, що гроші впливають як на обсяг виробництва, так і на ціни. Він регулює і стабілізує економіку в державі. Але поряд із позитивним явищем є негативні: відсутність передавальних механізмів, однобічний підхід.

Література

1. Козюк, В.Глобальний монетаризм та актуальні проблеми кількісної теорії / В. Козюк // Економіка України. - 2008. - №8. - С.24-35.

2. Фещенко, В. М. Монетаризм як теорія грошей та інструмент економічного розвитку / В. М. Фещенко// Фінансовий ринок України. - 2009. - №9. - С.3-6.

3. Фридмен М. Количественная теория денег / М. Фридмен // М. : «Эльф пресс», 1996. – 131 с.