Економічні науки/15.Державне регулювання економіки

Шмерхльов Р.О , Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ , Україна

Особливості контролю науково-дослідної діяльності

Говорячи про науково-дослідну діяльність, слід зазначити, що до складу бюджетних установ входять наукові установи, зокрема науково-дослідні інститути, наукові інститути різної галузевої належності та ступеня підпорядкування. Основним продуктом їхньої діяльності є науково-технічна продукція, отримувана в результаті дослідної діяльності. І тому дана діяльність має свої певні, притамання лише їй особливості щодо їх визначення та контролю.

Тож, науково-дослідна діяльність являє собою специфічний вид виробництва, який має певні особливості. Загальні відмінності наукового виробництва такі:

¾      непередбачуваність досягнень, що пояснюється творчим характером наукової праці — доцільної діяльності людини з пізнання та теоретичної схематизації об’єктивних знань щодо дійсності.

¾      нематеріальний характер наукової продукції, що розкривається в головній властивості результату — інформаційності. Зазначена властивість є похідною від інших характеристик результату — невідчужуваності, складності вимірювання.

¾      неповторність наукової продукції, пов’язана із самими характеристиками наукової праці. Вона полягає в отриманні внаслідок кожного окремого дослідження результату, який не має аналогів.

¾      цілісність продукції наукового виробництва, що полягає в наданні статусу продукції кінцевому, а не проміжним за циклами результатам.

¾      продуктивність та високий рівень інтелектуальності продукції [1, с. 325-327].

  І тому, науково-дослідна діяльність має певні відмінності у проведення щодо неї контрольних дій, навідміну від інших видів діяльності.

            Комплексна перевірка діяльності науково-дослідних установ провадиться з метою: визначення відповідності результатів діяльності поставленим  завданням; визначення науково-технічного рівня завершених досліджень і розробок; встановлення перспективності виконаних  досліджень;  виявлення  досліджень  та розробок,  виконаних  на рівні винаходів, тощо [2]. 

            І тому, першочерговим завданням комплексної перевірки діяльності науково-дослідних установ  загальнонаукового профілю  є визначення їхнього вкладу в розвиток фундаментальних наук,  теорії і методів, що створюють принципово нові можливості технічного прогресу,  а також  ініціативи  у постановці нових наукових проблем та розробці нових науково-технічних ідей.

            Основним завданням комплексної перевірки науково-дослідних установ галузевого профілю є виявлення їхнього впливу на техніко-економічний  рівень  виробництва  у  відповідній галузі, а також визначення економічної ефективності впровадження результатів досліджень і розробок.

            Впровадження результатів  досліджень   і  розробок характеризується масштабом впровадження досліджень і розробок, які виконані  в  науково-дослідній  установі;  середнім терміном циклу "дослідження - розробка - впровадження";ефективністю впровадження; показниками, що  відображають специфіку галузі та характер досліджень і розробок.

            Науково-організаційна  діяльність  оцінюється ефективністю участі науково-дослідної установи у галузі наукового, науково-технічного, виробничого та економічного співробітництва (в тому числі міжнародного), координаційною діяльністю у науковому напрямку, за який відповідає науково-дослідна установа, ефективністю проведених конференцій і симпозіумів, наукових відряджень до закордонних країн тощо.

            Аналіз результатів діяльності науково-дослідної установи також передбачає співставлення досягнутих показників з базовими,  за які беруться показники за попередній період,  а також кращі показники, що досягнуті в установах  цього  профілю  або   у  відповідних науково-технічних напрямах інших науково-дослідних установ [3].

            Іншим напрямком контролю науково-дослідних робіт є перевірка  ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, які виділяються державою на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, при якій необхідно: перевірити правильність розрахунків  собівартості науково-дослідних та  дослідно-конструкторських  робіт; проаналізувати правильність та ефективність витрачання науково-дослідними установами бюджетних коштів на виконання робіт за державним контрактом (відбір проектів, проведення наукової та технічної експертизи, визначення етапів робіт, відповідність державним стандартам); перевірити  наявність  державної  реєстрації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; перевірити наявність документів про право  власності  на дослідні  зразки,  устаткування,  придбане для виконання робіт, а також перевірити повноту їх оприбуткування; перевірити правильність обліку витрат по кожній темі.

            Отже, підводячи підсумок, слід зазначити, що науково-дослідна діяльність є особливою ділянкою облікового процесу бюджетних науково-дослідних установ, яка у свою чергу передбачає конкретні специфічні контрольні дії щодо її перевірки.

Література:

1. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник / За заг. ред. проф. Р. Т. Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

2. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 12, ст.165.

3. «Про затвердження Порядку комплексної перевірки діяльності  науково-дослідних установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок державного бюджету», наказ Міністерства України у справах науки і технологій, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України № 17/7/50 від 28.01.97.