Экономические науки/15. Государственное регулирование науки

магістр 2 курсу, Неустроєва А. Е.

Харківський національний економічний університет, України

Аналіз соціально-економічного розвитку депресивних регіонів

Одним із найгостріших питань сьогодення в Україні є існуючі нерівномірності в розвитку окремих регіонів. Соціально та економічно значущі проблеми вирішуються в Україні переважно на загальнодержавному рівні. Через брак достатніх можливостей держава не може повністю враховувати інтереси всіх областей та регіонів, а значить деякі заходи державного регулювання, в тому числі і податкового, є недостатньо ефективними, а в деяких випадках, навіть недієвими [1].

Проблемі диспропорцій у розвитку окремих регіонів постійно привертають увагу вчених. Дані проблеми знайшли своє відображення в працях багатьох науковців, а саме Буряковского В.В., Калінеску Т. В., Крисовотого А. І., Кучерявенка Н. П., Іванова Ю. Б., Тищенка О. М., Чернякової Т. М. та інших.

Тому метою даної статті є: розглянути теоретичні основи податкового регулювання в умовах депресивних регіонах та формування інструментів податкового регулювання, та проаналізувати податковий потенціал окремих регіонів.

Вирішення проблем зростання рівня соціально-економічного розвитку депресивних регіонів, підвищення рівня життя населення є неможливим без створення комплексного механізму формування ефективних податкових інструментів. Без цього неможливо здійснити прогресивні зрушення в економічній і соціальній сферах, забезпечити зростання якості життя депресивних регіонів [2].

Існуючий механізм державного регулювання економічного розвитку депресивних територій потребує подальшого вдосконалення. При практичному впровадженні інструментів стимулювання розвитку регіонів постійно постають нові питання. Податкове регулювання відіграє важливу роль у формуванні сприятливого соціально-економічного стану регіонів. Для забезпечення ефективного функціонування інструментів податкового регулювання необхідно враховувати податковий потенціал регіону, який включає ряд факторів. Дані інструменти повинні базуватися на принципах системності, динамічності та економічності, комплексності рішення та ін.

Для аналізу потенціалу регіонів необхідно здійснити групування регіонів за податковими надходженнями та виявити які регіони займають найбільшу частку у податкових надходженнях у державний бюджет. Це дасть змогу розробити відповідні заходи щодо поліпшення їх соціального стану переважно через механізм податкового регулювання соціальної сфери.

У таблиці 1 представлена питома вага податків в окремих регіонах у загальному обсязі податків які були мобілізовані до державного бюджету у 2012 році [4].

Таблиця 1

Питома вага податків у розрізі регіонів, які були мобілізовані до державного бюджету України у 2012р.

	Код регіону	Надходження (тис. грн.)	Питома вага, %
АРК	1	6288684	2,81
Вінницька	2	3977074	1,78
Волинська	3	1495133	0,67
Дніпропетровська	4	22872316	10,23
Донецька	5	10676127	4,77
Житомирська	6	2415076	1,08
Закарпатська	7	1509834	0,68
Запорізька	8	5680084	2,54
Івано-Франківська	9	3733195	1,67
Київська	10	6661353	2,98
Кіровоградська	11	1423618	0,64
Луганська	12	7582167	3,39
Львівська	13	7789670	3,48
Миколаївська	14	2356623	1,05
Одеська	15	7948988	3,56
Полтавська	16	15801963	7,07
Рівненська	17	2106845	0,94
Сумська	18	6589372	2,95
Тернопільська	19	1509916	0,68
Харківська	20	18170736	8,13
Херсонська	21	1832618	0,82
Хмельницька	22	2345674	1,05
Черкаська	23	3973239	1,78
Чернівецька	24	1309142	0,59
Чернігівська	25	6729821	3,01
м. Київ	26	69512365	31,09
м. Севастополь	27	1338553	0,60
Всього		223600186

Отже, з наведених у таблиці 1. даних можна зробити висновок, що при формуванні дохідної частини бюджету України найбільшу питому вага займають такі області: Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Одеська та м. Київ.

При оцінці соціально-економічного становища в регіоні необхідно також враховувати показники, які пов’язані з доходами населення та їхньою трудовою діяльністю:

- річні доходи населення в розрахунку на душу населення з урахуванням соціальних виплаті поточних трансфертів;

- середньомісячна зарплата на душу населення;

- темпи зростання заборгованості з зарплати;

- коефіцієнт зареєстрованого безробіття до населення працездатного віку.

Для оцінки впливу рівня бюджетно-податкових надходжень на рівень соціального розвитку регіонів у 2012 році побудована матриця інтеграційних показників (табл. 2). Для ранжирування результатів щодо досліджуваних показників використана скоригована шкала Харрінгтона, що характеризують ступінь вираженості критеріальної властивості і що має універсальний характер [3].

Таблиця 2

Матриця розподілу регіонів України за рівнем бюджетно-податкових надходжень та рівнем соціального розвитку станом на 2011р.

Рівень бюджетно-податкових надходжень	Рівень соціального розвитку регіону
	найвищий (0,65 – 0,85)	високий (0,38 – 0,64)	середній (0,21 – 0,37)
високий (0,38-0,64)	Донецький, Дніпропетровський	Полтавський, Харківський, Сумський, Запорізький	Івано-Франківський
середній (0,21 – 0,37)		Луганський, АР Крим, Київський,Львівський, Миколаївський, Черкаський, Вінницький	Одеський, Чернігівський
низький (0,00 – 0,20)		Закарпатський, Кіровоградський, Рівненський, Хмельницький, Житомирський, Херсонський	Тернопільській, Волинський, Чернівецький

Дані, наведені у таблиці 2, свідчать, що у 2012 р. високі показники як за рівнем соціального розвитку, так і за рівнем бюджетно-податкових надходжень були характерними для Донецького, Дніпропетровського та Харківських районів, оскільки саме ці регіони є донорами, тобто вони грають визначальну роль у формуванні дохідної частини державного бюджету. Поряд з цим високими показниками характеризуються такі регіони як Полтавський, Сумський, Запорізький.

Більшість частина регіонів характеризуються низьким рівнем соціального розвитку, що свідчить про низький рівень бюджетно-податкових надходжень до зведеного бюджету України та слабким соціальним захистом населення.

Таким чином, аналізуючи стан соціального розвитку i рівень бюджетно-податкових надходжень peгioнів України, можна побачити, що найгіршими показниками соціального розвитку i рівня бюджетно-податкових надходжень переважно характеризуються західні регіони. Таким стан, окрім історичних причин, може бути обумовлений тим, що значна частина працездатного населення працює за кордоном, внаслідок чого офіційні показники зареєстрованого безробіття є високими. Окрім цього, неофіційна зайнятість населення призводить до зростання показників тіньового сектору економіки.

У цілому в більшості регіонів України негативне зміни в соціальному розвитку обумовлені значним зростанням показників зареєстрованого безробіття та заборгованості з виплати заробітної плати, в piвні бюджетно-податкових надходжень - суттєвим збільшенням втрат від пільгового оподаткування.

Отже, для покращення рівня соціального розвитку в Україні необхідним є проведення суттєвих реформ в бюджетно-податковій політиці. Першочерговим завданням має бути врегулювання політики зайнятості населення. Для вирішення цього питання потрібно залучити широке коло підприємців через надання стимулів для здійснення підприємницької діяльності при застосуванні бюджетно-податкових важелів Значну роль у цьому також мають відіграти структурна зміни в регіональному оподаткуванні, що дозволить більш швидко i якісно реагувати на проблема соціального характеру, що відбуваються в окремому регіоні.

Література:

1. . Гуцул Т. А., Рогач С.М. «Проблемні економічні регіони» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nbuv. gov. Ua

2. Нагорняк Г., Вовк Ю. «Проблеми податкового регулювання в Україні та шляхи їх вирішення» // Галицький економічний вісник. – 2010. №»2(27). – С. 140 – 152.

3. Клебанова Т. С., Трунова Т. М., Смірнова А.Ю. «Алгоритм оцінки і аналізу диспропорцій рівнів соціального та економічного розвитку регіонів» //Бізнесінформ. – 2011. - №5(1). – С. 34-38.

4. Показники виконання Зведеного бюджету України »[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nbuv. gov. ua