Михайловський А.О.
м. Чернівці ЧТЕІ КНТЕУ
Особливості розвитку офшорних зон
Основними чинниками, що активізують розвиток офшорного
бізнесу в Україні є: тягар податкового навантаження та неефективність
фіскальної політики; суттєва потреба в інвестиціях на фоні тотального зниження
інвестиційної активності; значний відтік капіталу за межі України відповідно
брак коштів для реалізації соціально-економічних перетворень.
Виходячи з
результатів проведеного структурно-аналітичного дослідження, особливий інтерес
для зниження податків в Україні представляють офшорні компанії Кіпру,
Великобританії, Нідерландів, що підпадають під відповідні конвенції.
Запропонована
схема з використанням переваг, наданих Угодою з Кіпром, значно розширює
можливості використання офшорних компаній для легального зниження податків
шляхом переведення частини торговельно-закупівельної та виробничо-збутової
діяльності на комісійну основу.
Через офшорні фірми можна
отримати доступ до кредитних ресурсів іноземних банків, до міжнародного ринку депозитів
і послуг з управління капіталом та інвестиціями. У власника офшорної фірми
з'являється широкий вибір фінансових посередників і схем роботи. Офшорна фірма
− це одночасно і засіб управління ризиком. Розмістивши через офшорну
фірму кошти в першокласних зарубіжних банках, можна вберегтися від політичних і
економічних потрясінь та інших ризиків.
В Україні сформувався образ
офшору як кримінального засобу отримання доходу. При цьому робляться спроби
змінити його на краще. Причин цьому декілька. Проте основна полягає в
нерозумінні державою користі, яку отримує економіка країни від діяльності
вітчизняного бізнесу з нерезидентними компаніями, особливо середнього та малого
бізнесу. Україна встановлює цивілізовані правила функціонування економіки,
вступила до Світової організації торгівлі (далі – СОТ) і прагне стати членом
ЄС. У результаті таких інтеграційних процесів слаборозвинений середній і малий
вітчизняний бізнес піддається ризикам бути поглинутим західними конкурентами на
території України. Створений інформаційний імідж недовіри до офшорних територій
позбавляє вітчизняних підприємців легального засобу підвищення прибутковості та
розвитку. Таким чином, знижується рівень економічного та науково-технічного
потенціалу України. Без розвиненого середнього та малого бізнесу не буде
стабільної та захищеної від зовнішньої експансії економіки.
Виходячи з
вищесказаного, можна зробити висновок, що український бізнес починає переходити на
загальноприйняті у світовій практиці схеми податкового планування. З одного
боку, це позитивна тенденція, яка дозволить українському капіталу вийти на
новий рівень, коли можна буде інвестувати в економіки країн Європи. З іншого –
без кардинальних змін податкової та фіскальної системи у країні економіка
залишиться без припливу нових коштів, а схеми будуть створені таким чином, що
на рух капіталу неможливо буде вплинути, хіба що заборонивши
зовнішньоекономічну діяльність.