Економічні науки/1. Банки і банківська система

Асистент Руда О.Л.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Студентка Швед О.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Особливості лізингу в Україні

Умови господарювання підприємств у період економічної кризи ставлять жорсткі вимоги до зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки та технологій, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Однак, багато суб'єктів господарської діяльності неспроможні виконати поставлені вимоги, оскільки змушені експлуатувати фізично спрацьовані та морально застарілі основні фонди, застосовувати віджилі енерго- та матеріаломісткі технології. У такій ситуації потрібним є пошук якісно нових методів оновлення матеріальної бази підприємств. Одним із найефективніших і сучасних методів може стати лізинг.

Сьогодні лізинг — це проста та ефективна фінансова схема, яка поєднує інтереси власників фінансового капіталу і виробників. Незважаючи на це, ринок лізингових послуг в Україні перебуває на стадії становлення.

Рівень розвиненості лізингових відносин, як правило, є своєрідним показником розвиненості всієї економіки країни. В Україні питома вага лізингу в загальному обсязі інвестицій у виробництво складає менше 1,5%, у той час як у країнах, що успішно розвиваються, цей показник досягає 25 - 30%. Виходячи з вище вказаного, виникає потреба у розвитку лізингових відносин в Україні.

Окремими аспектами проблем розвитку лізингових відносин займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці як: Лагутін В.Д., Мороз А. М., Савлук М. І., Пуховкіна М. Ф., Онищук Я. В., Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д., Рязанова Н. О., Шевчук Ю. О. Проте проблема розвитку лізингових відносин в Україні залишається малодослідженою.

При активному втіленні в практику лізинг внаслідок властивих йому

можливостей може стати потужним імпульсом технічного переозброєння виробництва та структурної перебудови української економіки.

Ефективність лізингових угод полягає в інтенсифікації інвестиційного процесу, покращенні фінансового стану підприємств-лізингоодержувачів, прискоренні розвитку малого та середнього бізнесу.

Таке зміцнення виробничої бази, у свою чергу, стало б додатковим джерелом прибутків банківської сфери, слугуючи базою для розширення цих операцій та формуючи позитивну практику співробітництва фінансово-кредитних установ і підприємств. Крім того, операції лізингу могли б стати важливим джерелом надходження коштів на підприємства-виробники об’єктів лізингу, що теж мало б позитивний вплив на розвиток економіки, формування доходів бюджету, покращення важкої загальної соціально-економічної ситуації в країні.

Для України лізинг є інноваційним інструментом залучення капіталу, але він має чимале значення в період економічної кризи. Під час економічних потрясінь, обмеженій купівельній спроможності, значному безробітті цей вид діяльності, завдяки своїй винятковій економічній природі спроможний зробити великий вклад у піднесення і розвиток національної економіки.

Розвитку ринку лізингових операції в Україні на даному економічному етапі сприяють такі фактори:

1) зменшений обсяг ліквідних засобів у зв’язку із труднощами, що постійно виникають на грошовому ринку;

2) підвищення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій, які надають можливість суттєво розширити ринок збуту за рахунок залучення до господарського обігу малих і середніх фірм;

3) підтримка розвитку лізингових операцій з боку державних органів влади і фінансових ділових осередків у цілому, що стимулює зростання інвестиційної діяльності;

4) загальне збереження ліквідності підприємств;

5) створення міцної основи для здійснення розрахунків, що надає балансові переваги та страхові вигоди.

Розвиток лізингу є особливо актуальним для України з огляду на такі обставини. По-перше, українська економіка характеризується високим ступенем зношеності основних фондів. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно із власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування та інші джерела зовнішнього фінансування складають порівняно невеликий відсоток від загального обсягу капітальних вкладень в економіці. По-друге, в країні недостатньо розвинутий сектор малих та середніх підприємств, насамперед, через ускладнений доступ до фінансування.

Активне впровадження лізингових операцій сприятиме оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій, і розвитку малого та середнього бізнесу завдяки більшій доступності лізингових операцій порівняно з іншими інструментами запозичень. Окрім того, розвиток лізингу стимулюватиме підвищення ефективності кредитної політики банків у результаті створення конкурентного середовища між джерелами фінансування та розвиток організованого вторинного ринку багатьох видів техніки.

Лізинг дозволяє ефективно погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і лізингових компаній.

Отже, незважаючи на цілий комплекс проблем, український лізинг розвивається, накопичує досвід, і готується здійснити внесок в активацію інвестиційної діяльності.

Література:

1.Карась Я.І. Аналіз лізингової діяльності в Україні / Я.І. Карась // Інноваційна економіка. – 2012. – №4 (30). – С.246-249.

2.Ляхова О.О. Аналіз сучасного стану розвитку ринку лізингу в Україні / О.О. Ляхова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Випуск 22.5. – С.251-257.

3.Урусова З.П. Особливості вітчизняної практики проведення лізингових операцій у сучасному економічному просторі / З.П. Урусова // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – №3 (7). – С. 145-149.