Экономические
науки / Финансовые отношения
Григорчук І.І.
Луцький
національний технічний університет, Україна
Науковий
керівник: к.е.н., ст. викладач Поліщук В.Г.
Особливості платіжної системи виконання бюджетів в
Україні на сучасному етапі
Невід’ємним спеціалізованим
елементом практично всіх економічних операцій, що стосується передачі грошової
вартості в обмін на товар, послугу або фінансовий актив, є платіжні системи.
Платіжну систему можна представити у вигляді системи механізмів, які служать
для переказу грошових коштів між суб’єктами господарювання, для розрахунку за
платіжними зобов’язаннями, що виникають між ними. Таким чином, платіжна система
– це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як
правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує
грошовий обіг разом з інституційними та організаційними правилами та
процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів [1].
Низка науковців розглядає платіжну систему бюджетів в широкому розумінні як набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів.
Проблематика платіжної
системи виконання бюджетів займає важливе місце в дослідженнях зарубіжних
вчених. Теоретичні витоки сучасних уявлень відображаються у працях: Д.Сальватора,
С.Фредеріка, П.Ліндерта, М.Пебро, Дж. Сакса, У.Шарпа та інших. В наш час питання
платіжної системи знаходяться в центрі уваги багатьох фахівців, зокрема, вони
порушуються у працях вітчизняних вчених
О.Мозгового, О. Василика, Н.Рязанова, В. Кравченка, О.Рогача, Н. Чумаченка, С. Боринця.
Необхідним
елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:
─
нормативно-правова
база, що регулює платіжні відносини;
─
бухгалтерська
й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення
платежів;
─
технологічна
інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі
даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий
персонал;
─
захист
інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових,
адміністративно-організаційних засобів.
Усі елементи
платіжної системи тісно пов’язані між собою і не можуть розглядатися
відокремлено один від одного [2].
В
Україні діє казначейська система виконання бюджету.
Система електронних платежів
Національного банку України (СЕП НБУ) є складовою СЕМП, що забезпечує
проведення міжбанківського переказу в режимі обміну файлами з індивідуальним
обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між
списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника )
та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи
(отримувача) є певний проміжок часу.
Система
електронних платежів Національного банку України є державною системою
міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП
НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком
України шляхом відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку
України. Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів,
проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов'язані з
діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України. Національний банк
України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її
надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського
переказу.
Єдиний
казначейський рахунок (ЄКР) є основним рахунком держави для проведення
фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих
бюджетів. ЄКР – це рахунок, відкритий Державному казначейству в НБУ для обліку
коштів та здійснення розрахунків у СЕП НБУ.
Цей рахунок об’єднує
кошти субрахунків, що відкриті у Казначействі (центральний рівень), його
управлінням в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, містах Києві та
Севастополі. Оскільки лише Державне казначейство України має повноцінний ЄКР,
він і є безпосереднім учасником СЕП НБУ. Територіальним управлінням рахунки у
НБУ не відкриваються [3]. Функціонування
єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації
коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного
казначейства, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення
інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації
органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному
казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття
представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо
забезпечення ефективного використання коштів бюджетів. Вхідне
сальдо ЄКР у 2003-2012 роках представлено у таблиці 1.
Таблиця 1
Вхідне сальдо ЄКР у 2003-2012 роках,
(станом на початок місяця), млн. грн.
Роки Місяці |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
січень |
452 |
2 205 |
4 950 |
17 015 |
9 084 |
4 378 |
7 715 |
1 055 |
2 724 |
2 062 |
лютий |
1 811 |
4 005 |
6 750 |
19 480 |
11 220 |
10 015 |
7 946 |
1 835 |
6 036 |
4 255 |
березень |
1 637 |
5 433 |
6 957 |
19 357 |
13 834 |
14 141 |
5 988 |
1 334 |
7 755 |
4 703 |
квітень |
903 |
5 652 |
6 866 |
16 323 |
14 865 |
15 571 |
5 453 |
5 412 |
6 158 |
5 726 |
травень |
740 |
4 749 |
5 342 |
15 053 |
14 539 |
12 361 |
3 363 |
6 312 |
9 441 |
5 640 |
червень |
1 180 |
5 573 |
7 685 |
16 415 |
16 557 |
18 085 |
4 966 |
5 478 |
17 182 |
7 878 |
липень |
594 |
9 651 |
5 549 |
13 767 |
13 680 |
14 376 |
4 134 |
7 352 |
7 797 |
5 632 |
серпень |
341 |
13 194 |
7 797 |
13 338 |
15 508 |
14 212 |
2 583 |
8 713 |
8 180 |
3 644 |
вересень |
752 |
15 242 |
10 270 |
16 121 |
17 121 |
19 165 |
6 576 |
13 806 |
11 053 |
6 608 |
жовтень |
2 508 |
12 883 |
8 267 |
15 091 |
13 217 |
15 857 |
3 544 |
8 751 |
6 307 |
2 311 |
листопад |
3 092 |
9 603 |
7 148 |
13 840 |
13 340 |
11 430 |
3 311 |
5 749 |
5 332 |
1 762 |
грудень |
4 475 |
8 703 |
27 350 |
15 149 |
15 229 |
16 995 |
3 291 |
10 926 |
6 217 |
8 834 |
Платіжна система України складається з
таких компонентів[1]:
─
системи електронних
міжбанківських розрахунків Національного банку України;
─
систем
автоматизації роботи банків (це програмне забезпечення, що обслуговує поточну
внутрішньобанківську діяльність);
─
внутрішньобанківських платіжних систем;
─
систем
“клієнт-банк” для розрахунків
між клієнтом банку та банком в електронній формі.
Перспективним є також
використання таких компонентів системи електронного переказу фінансових послуг,
як:
─
система
масових платежів із використанням пластикових карток;
─
система обігу цінних
паперів на первинному та вторинному ринках.
Необхідними елементами ефективно
функціонуючих платіжних систем є:
─
нормативно-правова
база, що регулює платіжні відносини;
─
бухгалтерська
і технологічна модель є основним операційним механізмом здійснення платежів;
─
технологічна
інфраструктура є основою життєздатності платіжної системи;
─
захист
інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових,
адміністративно-організаційних засобів.