ОСОБЛИВОСТІ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ

В УМОВАХ КРИЗИ

м.н.с. Радзівілл В.Ю.

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

Систематизовано теоретичні підходи щодо питання дивідендної політики підприємств та типи її формування. Обґрунтовано вибір типів дивідендної політики підприємства за умов нестабільності.

В умовах нестабільного сьогодення актуальними залишаються питання щодо формування оптимальної та ефективної дивідендної політики підприємств, яка б встановлювала баланс між поточними виплатами дивідендів і майбутньому зростанні ринкової вартості підприємства та базувалася б на належних методологічних підходах і технологіях, що тривалий час успішно використовуються у практиці іноземних корпорацій. Ця проблема потребує вирішення багатьох питань теоретичного плану, зокрема щодо типів формування дивідендної політики, принципів і підходів у розподілі чистого прибутку, форм нарахування дивідендів на вітчизняних підприємствах за умов існування ризиків і економічної нестабільності. Дана стаття присвячена систематизації теоретичних підходів і типів формування дивідендної політики підприємств.

В науковій літературі наведено низку концепцій щодо питання дивідендної політики підприємств, на базі яких обґрунтовано відповідні її типи. Так, серед основних теорій дивідендної політики підприємств виділено [1, 2]:

- концепція незалежності (ірелевантності) дивідендів М.Міллера та Ф.Модільяні (згідно теорії, вартість компанії та курс акцій залежать від прибутковості, яка, в свою чергу, зростає за рахунок реінвестування прибутку. Таким чином, акціонери одержують доход на вкладений капітал від продажу власних акцій за збільшеною ринковою ціною. Відповідно до цієї теорії дивідендна політика відіграє пасивну роль у розподілі прибутку);

- концепція пріоритетності дивідендів або "синиця в руках" М.Гордона та Д.Лінтнера (відповідно теорії, дивідендним виплатам надається перевага порівняно з реінвестуванням прибутку, оскільки одержання дивідендів є більш привабливим і менш ризикованим, ніж отримання доходу у майбутньому);

- концепція податкових переваг (згідно з теорією дивідендна політика підприємства формується виходячи із умови мінімізації податкових платежів. У разі нижчого рівня оподаткування розподіленого прибутку порівняно із нерозподіленим для підприємства привабливою є політика виплати дивідендів, в противному разі - реінвестування прибутку);

Деякі автори доповнюють вищенаведені теорії такими, що мають інформаційний та сигнальний зміст:

- сигнальна теорія дивідендів (зміст теорії полягає у такому: зростання

рівня дивідендів приводить до автоматичного зростання реальної та котированої ринкової вартості акцій, що при їх реалізацій приносить акціонерам додатковий доход. Виплата високих дивідендів «сигналізує» про те, що компанія знаходиться на підйомі й очікує зростання прибутку в наступному періоді);

- теорія клієнтури передбачає дивідендну політику підприємства, яка відповідає менталітету і очікуванням акціонерів. Якщо основний склад акціонерів надає перевагу виплаті дивідендів, то дивідендна політика повинна передбачати, що переважний напрямок використання прибутку - поточне його споживання. І противному разі, якщо основний склад акціонерів надає перевагу реінвестуванню прибутку з метою отримання майбутніх доходів, то дивідендна політика повинна передбачати його капіталізацію);

Представлені у науковій літературі концепції щодо питання дивідендної політики підприємств обґрунтовують підходи до формування відповідних її типів, так виділено [2, 3]:

1. консервативний підхід, якому відповідають:

- залишкова політика дивідендних виплат;

- політика стабільного розміру дивідендних виплат;

2. компромісний підхід із:

- політикою мінімального стабільного розміру дивідендів з бонусними виплатами;

- політикою стабільного рівня дивідендів;

3. агресивний підхід, характерний для:

- політики стійкого приросту дивідендних виплат.

Аналіз сучасного стану виплат дивідендів і реінвестування розвитку виробництва сукупності підприємств галузей промисловості України за період 2007-2010 р.р. та підприємств, у статутному фонді яких є державна частка (управління корпоративними правами яких здійснює Фонд державного майна України), засвідчив певні недоліки у розподілі їх чистого прибутку, а саме значні відрахування на дивіденди при незначних виділеннях ресурсів на розвиток виробництва[4]. Така практика призводить до втрати фінансової стійкості та нестабільної діяльності підприємств. Важливим завданням для власників підприємств є формування такої фінансової політики його діяльності, яка б давала б щонайбільший ефект при нестабільному розмірі у динаміці чистого прибутку, сприяла забезпеченню фінансової стійкості підприємства та його стабільному розвитку. Таким чином, доцільним є компромісний (політика «екстра-дивіденду») та консервативний (залишкова політика дивідендних виплат) підходи до формування дивідендної політики підприємств, які передбачають невисокі стабільні виплати дивідендів із надбавкою в окремі періоди та забезпечують високі темпи розвитку діяльності підприємства, реалізацію його інвестиційних можливостей, сприяють підвищенню фінансової стійкості за рахунок того, що пріоритетним напрямком використання чистого прибутку є реінвестування його у розвиток виробництва та діяльність в цілому.

Отже, в умовах нестабільності та кризових явищ залишкова політика дивідендних виплат та політика "екстра-дивіденду" забезпечують поточні фінансові потреби підприємства, сприяють його стійкому розвитку та передбачають стабільну виплату дивідендів на рівні їх гарантій.

Література:

1. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

2. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия / И.А. Бланк. – М., 2006. – 711с.

3. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: 2-ге вид., перероб. та допов., Навч. пос. – К: Центр учбової літератури, 2009. – 320с.

4. Звіти про результати управління корпоративними правами держави в господарських товариствах, національних акціонерних та державних холдингових компаніях. – Електроний  ресурс – [режим доступу]: http://www.spfu.gov.ua/ukr/fin_state.php