Экономические науки/ 3.Финансовые отношения.
Машевський В.О., студент
Науковий керівник: Кубай О.Г., доцент
Вінницький національний аграрний університет, Україна
ОСОБЛИВОСТІ
БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Розглянуто проблеми стану бюджетного регулювання, проаналізовано механізм
формування бюджетних джерел фінансування .
Ключові
слова: бюджетне регулювання, бюджетні інструменти, депресивні регіони, міжбюджетні відносини.
Постановка проблеми. Останнім часом дедалі більше уваги приділяють дослідженню питань, які
стосуються бюджетного регулювання економічних процесів. Серед українських
науковців, над цим питанням займаються такі автори, як: О.В.Брочкін, В.Я.Швець Т.Г.
Бондарук та інші. Однак
ще й досі не повною мірою досліджені питання, що враховують сучасну економічну
ситуацію в країні [1].
Бюджетне регулювання знаходиться у постійному розвитку. З
одного боку, це обумовлено процесами трансформаційної економіки, переходом до
ринкових відношень, а з другого – з прагненням України увійти в європейське
середовище, стати рівноправним партнером у економічному і соціальному зростанні. Тому аналіз еволюції та стану
бюджетного регулювання з боку держави, знаходження нових механізмів та
перспектив цього впливу є актуальною проблемою .
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. В літературі відсутній єдиний підхід щодо
визначення поняття «бюджетне регулювання». Часто його ототожнюють з поняттям «міжбюджетні
відносини». Серед українських науковців цим питанням займаються такі дослідники,
як: А.В. Захарін , В.Г. Дем'янишин , А.О. Касич , М.І. Крупка , В.П. Мартиненко
, В.М. Мельник, Г.С. Мельничук, В.І. Панченко, Т.В. Черничко та інші. [2].
Виклад
основного матеріалу. В умовах трансформації економіки України, її
євроінтеграційного курсу розвитку система бюджетного регулювання має бути
спрямована на забезпечення ефективного і раціонального вирівнювання дохідного
потенціалу територіальних утворень, забезпечення обгрунтованого розподілу
дохідних джерел і видаткових повноважень між рівнями бюджетів. Механізм
бюджетного регулювання повинен сприяти регулюванню соціально-економічного
розвитку адміністративно-територіальних одиниць, забезпечувати стимулювання
розвитку податкового потенціалу місцевих органів влади. Важливо і актуально
буде охарактеризувати інструменти бюджетно-податкового
регулювання [4].
Інструменти бюджетно-податкового регулювання
пов'язані з формуванням дохідної та витратної частин бюджетної системи країни.
Загалом інструменти бюджетно-податкового
регулювання можна поділити на такі групи:
-структура, стан та
обсяг зведеного бюджету країни;
-співвідношення між
величиною поточних видатків бюджету країни та видатків розвитку;
-співвідношення між
величинами податкових та неподаткових надходжень у структурі дохідної
частини бюджету країни;
-співвідношення між
величинами прямих та непрямих податків у структурі податкових надходжень
бюджету країни;
-застосування податкових
стимулів (податкові пільги, податкові канікули
тощо) та податкових санкцій;
-інструменти формування міжбюджетних відносин (механізм дотацій, субсидій,
субвенцій) [5, с. 22].
Бюджетне регулювання має важливий напрямок у своїй системі це:
бюджетно-податкове регулювання [1, с. 219].
Розглянемо
вище сказаний напрямок більш детально; в умовах бюджетно-податкової
децентралізації в Україні бюджетне регулювання не забезпечує фінансово
самодостатній розвиток територіальних утворень, не спрямоване на збільшення
виробничої і невиробничої сфер на місцевому рівні, розвиток малого і середнього
бізнесу, збільшення об’єму інвестиційних ресурсів як на регіональному, так і на
внутрішньо-регіональному рівнях. В літературі зазначається, що бюджетно-податкове
регулювання структури економіки визначається, як сукупність заходів та
інструментів з боку органів державного управління та виконавців заходів
державної регуляторної політики, що спрямовані на створення сприятливого
фінансового середовища в країні, формування оптимальних відтворювальних,
міжгалузевих, регіональних та соціальних пропорцій. Що ж до більш детального
аналізу, то ми проведемо аналіз
міжбюджетних відносин на регіональному рівні. Насамперед регіональний розвиток
потребує розробки адекватних методів і механізмів, серед яких важливе значення
має система інструментів бюджетного регулювання.
Рис.1 Структура надходження доходів
бюджету Вінницької області
Як свідчать дані рис.1, що основним джерелом податкових надходжень були платежі, що передаються з державного бюджету, частка якого визначена
на рівні 80,8%. Вказане джерело доходів формує більше половину податкових
надходжень місцевих бюджету Вінницької області у 2011 році. На основі проведеного аналізу динаміки доходів місцевих бюджетів України
та зокрема Вінницької, області з’ясовано, що наявність тенденцій до нарощування
обсягів їхніх дохідних частин є позитивним аспектом діяльності органів
місцевого самоврядування, величини доходів зросли [3].
Висновок. Отже,
джерелом податкових надходжень були платежі, що передаються з державного
бюджету, доходи фізичних осіб та плата за землю. Вони є найбільш реалістичними
джерелами збільшення доходної бази місцевого бюджету України. Податок з доходів фізичних осіб зараховують до бюджету
за місцем проживання особи, а плату за землю – за місцем розташування земельної
ділянки, що дає змогу рівномірно наповнювати місцеві бюджети в регіональному
аспекті.
Література:
1.Бречко О.В. Методичні підходи до
вдосконалення аналізу фінансового забезпечення регіонального управління
// Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Тернопіль: Економічна думка. - 2008.-№ 6. - С.
73-77.
2.Бондарук Т.Г. Щодо визначення місцевого самоврядування [Текст] / Т. Г.
Бондарук // Економіст.– 2006. – № 6. – С. 44 – 46.
3.Павлюк
К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України [Текст]:
моногр. / К.В. Павлюк. – К.: НДФІ, 2011. – 584с.
4.Территориальное
управление экономикой: Словарь-справ. – 2-е изд., доп. и перераб. / Гл. ред. В.П.
Колесов, В.М. Шупыро. – М.: Экономический факультет, ТЕИС-2001. – 642 с.
5. Швець В.Я. Концептуальні підходи до
вдосконалення системи міжбюджетних трансфертів // Фінанси України. – 2005. – №
5. – С. 23 – 31.