Вплив податкової політики на фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств

Ворсовський О. Л.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств невід’ємно пов'язаний з зовнішніми та внутрішніми факторами, що впливають на обсяг фінансово-інвестиційних ресурсів та можливості їх залучення та використання. Одним з найважливіших зовнішніх факторів, що впливають на даний потенціал, є податкова політика держави. В свою чергу податкова політика підприємства направлена на оптимізацію податкових платежів в рамках чинного законодавства також позначається на величині даного потенціалу.

Податкова політика держави безпосередньо здійснює вплив на такі джерела формування фінансових ресурсів підприємства, що можуть бути використані при його інвестиційній діяльності, як чистий прибуток, податковий інвестиційний кредит, відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання. Фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств буде зростати, якщо державна політика в цій сфері буде направлена на зниження податкового навантаження та стимулювання інвестиційної діяльності підприємств шляхом надання податкових пільг.

На важливості значення податкової системи для інвестиційної привабливості окремих фінансових інструментів і підприємства в цілому наголошують такі вчені-економісти як У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бейлі [1, с. 338]. Каламбет С. В. відзначає залежність між діючою системою оподаткування підприємств та обсягом інвестицій. На основі проведених математичних розрахунків він робить висновок, що податкова система впливає як на загальну суму інвестицій в основний капітал так і на недержавні інвестиції [2, с. 71-84]. Реформування податкової системи, на думку багатьох економістів, повинно відбуватися шляхом запровадження податкових механізмів стимулювання науково-технічного прогресу [3, с. 297-300].

Податкова політика держави повинна бути направлена на встановлення рівних умов оподаткування для всіх категорій платників податків; збалансування загальнодержавних та приватних інтересів; стабілізацію податкового законодавства; встановлення раціонального співвідношення між прямими та непрямими податками; не використання політики фінансування бюджетного дефіциту за рахунок збільшення податкового навантаження; стимулювання оновлення основних засобів та розвитку малого та середнього бізнесу; гармонізацію податкового законодавства з іншими галузями права; узгодження ставок оподаткування з можливостями платників податків; уніфікацію термінів та принципів податкового та бухгалтерського законодавства, що повинно призвести до зменшення витрат на адміністрування податків та покращення якості фінансової звітності; вирішення справ про виконання податкових зобов’язань та стягнення несплачених сум податків, пені та штрафів лише у суді; диференціацію механізмів оподаткування операцій банківських установ в залежності від видів операцій кредитування; диференційоване стимулювання експорту; використання інформаційних систем автоматизації більшості функцій Державної податкової служби України та удосконалення систем інформаційної взаємодії із усіма пов’язаними з оподаткуванням і контролем за сплатою податків інституціями; встановлення чіткого переліку підстав для здійснення податкових перевірок тощо [3, с. 277-286; 4; 5; 6].

Таким чином, можна зробити висновок, що податкова система України потребує комплексного реформування. Важливим кроком при реформуванні вітчизняної податкової системи є прийняття Податкового кодексу України. Податковий кодекс, що нещодавно був прийнятий Верховною Радою України, містить норми щодо зменшення ставки податку на прибуток до 16 %; зменшення ставки ПДВ до 17 %; запровадження автоматичного повернення ПДВ; зменшення ставок оподаткування операцій пов’язаних з інноваціями до 0 %; зменшення кількості перевірок сумлінних платників податків; зменшення кількості податків майже в два рази тощо [7]. Вище наведені норми повинні значно збільшити фінансовий потенціал інвестиційної діяльності підприємств України, оскільки зменшення податкового навантаження збільшить як обсяги власних фінансово-інвестиційних ресурсів так і можливості залучення додаткових позичкових ресурсів.

Як вже зазначалося вище, обсяг фінансово-інвестиційних ресурсів підприємства також залежить від оптимізації податкових платежів в рамках чинного законодавства. Управління податковими платежами повинно бути направлене на створення на підприємстві ефективної системи податкового планування, регулювання, контролю та аналізу; створення інформаційної бази, щодо оподаткування; дотримання податкової дисципліни; використання податкового бюджетування та інше. Для ефективної роботи менеджменту підприємства щодо оптимізації податкових платежів доцільно на підприємстві мати спеціалістів з оподаткування, які б спеціалізувався саме на управлінні податковими платежами.

Збільшення фінансово-інвестиційних ресурсів завдяки оптимізації податкових платежів відбувається через використання податкових пільг та податкових канікул; відстрочення податкових платежів; скорочення деяких операцій, що призводить до зменшення податкового навантаження; посилення контролю з боку менеджерів підприємства за сплатою податків, що впливає на зменшення штрафів та пені, які сплачуються при порушенні податкового законодавства; контроль за витратами підприємства; списання витрат майбутніх періодів пропорційно обсягу продукції; укладання угод при продажі продукції, які передбачають перехід права власності на товар після його оплати; створення резервів; безоплатне отримання майна від засновників підприємства; використання методу оцінки матеріалів, сировини та придбаних товарів за вартістю останніх за часом придбань тощо. Слід зазначити, що на зменшення обсягу податкових платежів підприємства, а таким чином й на збільшення обсягу його фінансово-інвестиційних ресурсів, впливає належність підприємства до групи платників податків, що характеризуються меншим податковим навантаженням; належність до найбільш важливих для економічного розвитку країни галузей, що потребують значної державної підтримки у вигляді податкових пільг та податкових канікул; впровадження ресурсозберігаючих технологій та здійснення іншої інвестиційно-інноваційної діяльності, за умови що держава стимулюю цю діяльність шляхом надання податкових пільг; виготовлення продукції, що підлягає експорту; обов’язкове отримання податкових накладних; здійснення підприємствами діяльності, щодо надання допомоги соціально незахищеним верствам населення та неприбутковим організаціям; працевлаштування інвалідів тощо.

Підсумовуючи вище сказане, варто зазначити, що податкова політика держави, спрямована на зменшення податкового навантаження, спрощення адміністрування та стимулювання інвестиційної діяльності, в поєднанні з впровадженням ефективного податкового менеджменту на підприємствах може значно збільшити як обсяг фінансово-інвестиційних ресурсів суб’єктів господарювання так і можливості залучення та використання даних ресурсів.

Література:

1. Шарп У. Инвестиции / Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж.; пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 1028 с.

2. Каламбет С. В. Податкові аспекти регулювання інвестиційної діяльності підприємств / С. В. Каламбет, А. В. Антонов. – Д.: Пороги, 2004. – 168 с.

3. Податкова система: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [І. О. Лютий, Л. М. Демиденко, М. В. Романюк та ін.]; за ред. І. О. Лютого. - К.: Центр учбової літератури, 2009. – 456 с.

4. Романюк М. В. Податкове регулювання як дієвий інструмент антикризової економічної політики / М. В. Романюк // Фінанси України. – 2009. - № 5. – С. 66-71.

5. Хром`як Н. В. Реформування податкової системи України в трансформаційний період / Н. В. Хром`як, В. М. Чубай // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.7. – С. 272–277.

6. Шкарупа О. В. Аналіз проблем та напрямків удосконалення системи оподаткування в Україні / О. В. Шкарупа, А. В. Романченко // Механізм регулювання економіки. – 2010. - № 1. – С. 185-191.

7. Податковий кодекс України: [від 02 груд. 2010 р. № 2755-VI із змінами і доповненнями] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.