Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

к.е.н., доцент Гузенко О.П., Кушнаренко А.П., Кушніренко А.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

Інвестиційний кредит як сегмент банківської діяльності у сфері вирішення проблем та впровадження намічених перспектив розвитку

Розвиток України потребує інвестиційних вливань, які у більшості випадків проводяться за рахунок банківського інвестиційного кредитування. Практика свідчить, нині банківська система України є чи не найбільш стійким і стабільним сегментом національної економіки, то вона поступово стає найважливішим інструментом мобілізації та перерозподілу внутрішніх фінансових ресурсів, складовою частиною інвестиційного процесу.

Проблемі інвестиційного кредитування різних макроекономічних та мікроекономічних проектів присвячено праці провідних вчених-економістів. Активно з даної проблеми працюють молоді науковці серед яких варто відмітити П.В. Довганюк [1] та О.С. Ривак [2]. У їх працях чітко окреслено позитивні та негативні фактори інвестиційного кредитування з огляду на існуючі проблеми забезпечення фінансовими ресурсами різних реформаторських дій відповідно програм розвитку країни.

Як стверджує П.В. Довганюк [1], банківські інвестиції перебувають у тісному взаємозв’язку з грошовим сектором економіки, тому здатні впливати на стан економічної рівноваги, яка характеризується співвідношенням двох основних ринкових елементів: попиту на грошові ресурси з боку економіки та пропозиції коштів з боку банківської системи. Науковець вважає «…важливим напрямом реформування вітчизняного фінансового сектора економіки є активізація участі комерційних банків у формуванні та розвитку інвестиційного ринку України, на якому сучасні банки виступають як інвесторами, так і посередниками».

Доведено, за умов ринкової економіки банківська система, як інвестиційний посередник, акумулює величезні маси тимчасово вільних капіталів підприємств і грошові вклади населення через розрахункові, поточні рахунки, депозитні вклади, депозитні й ощадні сертифікати, банківські векселі та їх акцепт, а також через використання інших різноманітних грошово-кредитних і фінансових інструментів залучення коштів. Усе це характеризує значний інвестиційний попит банківської системи на грошові ресурси. А це, в свою чергу, формує великий інвестиційний потенціал комерційних банків.

Зокрема, динаміка кредитування інвестиційної діяльності в Україні за 2007-2011 роки наведена на рисунку 1.

Рис. 1. Графічна інтерпретація динаміки кредитування інвестиційної діяльності в Україні за 2007-2011 роки [3]

Дослідження показують, до 2008 року в обсязі кредитування інвестиційної діяльності в Україні спостерігається стрімке зростання кредитування інвестиційних проектів. З 2008 року середньострокове кредитування іде на спад, і до кінця 2011 року залишається на тому ж рівні. Короткострокове і довгострокове кредитування з 2008 року має повільну, але чітку тенденцію до зростання.

В Україні недооцінювання ролі інвестицій як основної рушійної сили економічного розвитку призвело до втрати конкурентоспроможності та структурних викривлень вітчизняного виробництва, перетворення країни в сировинний придаток розвинутих держав та споживача імпортованих товарів з високою часткою доданої вартості, стверджує О.С. Ривак [2].

Для забезпечення ефективного механізму інвестування банками повинна бути за проведена система гарантій, яка покликана забезпечувати умови для досягнення кінцевих цілей фінансування, задаючи параметри його окремим ланкам. Вона повинна передбачати не лише формування страхових резервних фондів на покриття кредитних ризиків, фонду гарантування вкладів населення, інших страхових фондів, які вже нині стають вагомим фактором зміцнення довіри до вітчизняної банківської системи та інших інвестиційних інститутів.

Безумовно, для того, щоб збільшити пропозицію кредитів в інвестиційну діяльність, вважає П.В. Довганюк [1], необхідно провести такі заходи: розроблення ефективної інвестиційної стратегії; застосування теорії портфельного інвестування; застосування системного підходу щодо управління ризиками за активними та пасивними операціями банків.

Враховуючи вищевикладене можна зробити висновки. Тенденції, які намітились сьогодні в інвестиційній банківській діяльності, вимагають розробки нових інноваційних підходів до її фінансування, що мають відповідати стратегічним цілям та економічним можливостям України. Водночас зазначені тенденції є показником прогресу, але рано говорити про повне вирішення проблем, пов’язаних із банківськими інвестиціями. Сучасність потребує їх вирішення на основі підвищеної дієвості інвестиційного вливання.

Література

1. Довганюк П.В. Інвестиційна діяльність України та напрямки її активізації / П.В. Довганюк // Формування ринкових відносин в Україні – 2010. – №11. – С. 35-41.

2. Ривак О.С. Інвестиційна діяльність в Україні / О.С. Ривак // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – №20.13. – С. 228-241.

3. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: bank.gov.ua.