Економонічні науки/ 6. Маркетинг та менеджмент

Студентка Лобанок О.О.

НТУУ «Київський політехнічний інститут», Україна

Формування стратегії венчурного фінансування

Основною проблемою у розвитку інноваційної діяльності в Україні є формування механізмів довгострокового фінансування інноваційних проектів. Необхідно розробити такий механізм, який з одного боку сприяв би впровадженню у виробництво новітніх досягнення НТП, а з іншого - дозволяв би зводити до мінімуму фінансовий ризик інвесторів. Одним з таких механізмів є венчурне (ризикове) фінансування інновацій. Цим і зумовлена актуальність обраного напрямку дослідження.

Поняття венчурне фінансування входить в загальну категорію «інвестиції», але їх особливість в тому, що вони являють собою вкладення в високо ризиковані проекти. Як правило, вони використовуються для реалізації інноваційних проектів. Світова практика показала, що висока ефективність венчурних інвестицій пов'язана саме з реалізацією таких проектів, а також з використанням методів управління, що дозволяють мінімізувати супутні фінансові ризики і збільшити матеріальну зацікавленість суб'єктів інноваційного процесу [1, с.72].

Саме венчурний капітал сприяв реалізації ряду найбільших інновацій в області інформаційних технологій, мікроелектроніки, біотехнологій та в інших високотехнологічних галузях економіки цих країн. Венчурний капітал сприяв успіху таких відомих компаній, як Microsoft, Intel, Apple Computer, Lotus, Solectron, Brookstone, Genen Tech, Sports Authority, Au Bon Pain, Federal Express та багатьох інших [2, с.184].

Україна має можливість витягти зі світового досвіду все сама доцільне, врахувати помилки і вибрати для себе всі найефективніші методи і прийоми, які дозволять прискорити процес становлення ринку довгострокових інвестицій.

Венчурне фінансування інноваційної діяльності організації це процес займає тривалий відрізок часу, тому для найбільш ефективного застосування фінансових ресурсів необхідно формувати стратегію венчурного фінансування. Стратегія є якісно визначеним і формалізованим напрямком розвитку підприємства, що стосуються сфери діяльності підприємства, що призводить даний стан підприємства у відповідність з тенденціями розвитку його внутрішнього потенціалу та зовнішнього оточення [3]. Іншими словами стратегія являє собою загальне керівництво для дій та прийняття рішень, яке полегшує досягнення цілей підприємства. Саме за допомогою стратегії підприємство реалізує свої можливості до передбачення довгострокових тенденцій економічного розвитку та адаптації до них.

Тому при формуванні механізмів венчурного фінансування не можна обійтися без відпрацьованої стратегії, яка дозволяє не тільки визначити напрямки діяльності організації та шляхи її розвитку, а також варіанти зниження інвестиційного ризику, але сприяє і ефективному розподілу фінансових ресурсів, що є дуже значущим в посткризовий період.

Для ефективного здійснення венчурного інвестування необхідно якимось чином управляти інвестиціями - мати і застосовувати систему процедур, правил, критеріїв, відповідно до яких здійснюється відбір об'єктів інвестування, управління процесом реалізації інвестиційних проектів, повернення інвестицій та оцінка їх ефективності [4]. Допомогти у вирішенні даних питань може розроблена інвестиційна стратегія.

Інвестиційна стратегія являє собою систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, обумовлених загальними задачами його розвитку й інвестиційною ідеологією, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення [5, с.64].

Суть стратегії формування інвестиційних ресурсів полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування інвестиційної діяльності підприємства та найбільш ефективних форм залучення позикового капіталу з різних джерел здійснення інвестицій.

Венчурне інвестування в розвинених країнах являє собою найважливіше джерело позабюджетного фінансування наукових досліджень, прикладних розробок та інноваційної діяльності. У нашій країні є багато можливостей для реалізації венчурних проектів. Перш за все, венчурних інвесторів цікавлять промислова реструктурізація, нові технології і малі підприємства. Передбачається, що саме ці сектори економіки стануть об'єктами ризикових інвестицій.

На жаль, на даний момент в Україні немає чітко сформульованих механізмів венчурного фінансування не тільки на регіональному, але й на державному рівні. Для розвитку в даному напрямку необхідно розробляти стратегію, що дозволяє більш якісно охоплювати різні сторони інноваційної діяльності, найбільш ефективно розподіляти грошові ресурси і при цьому створювати можливість мінімізувати інвестиційний ризик.

Література:

1. Ягудин С.Ю. Венчурное предпринимательство: Учебно-практическое пособие – М.: МЭСИ, 2006. С.72

2. Лахметкина Н.И. Инвестиционная стратегия предприятия: учебное пособие. – М.: КНОРУС, 2006 – 184 с.

3. Пилипенко П.П. Корпоративное венчурное инвестирование. Методы анализа высокорискованного бизнеса. – М., 2001.

4. Ходус Т.Л., Рощупкина В.В. Венчурное фина7нсирование инновационных проектов// Сб. научных трудов СевКавГТУ, Серия «Экономика», 2009, № 9.

5. Введение в венчурный бизнес/ Российская Ассоциация Венчурного Инвестирования. СПб.: «Феникс», 2008. С. 64.