К.е.н. Мідляр А.К.

Андрійчук В.Ю

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості стратегічного планування вітчизняних підприємств у сучасних умовах

Ключові поняття: стратегічне планування, реалізації стратегій, функції управління.

На даному етапі становлення та розвиток підприємництва є важливим фактором в трансформації економічних процесів України, зокрема, в подоланні наслідків кризи, стимулюванні внутрішнього попиту, економічному зростанні. Підприємництво має потужний потенціал, оскільки охоплює всі сектори економіки та значну кількість населення. Але реалізація цього потенціалу залежить від формулювання мети, методів планування, засобів управління розвитком, стратегії.

Над даною проблематикою працювало багато українських вчених, і серед усіх численних наробок необхідно відмітити Г. Білоус, З. Варналій, В. Геєця, М. Долішнього, С. Дригу, Я. Жаліло, Е. Лібанову та інших.

Аналіз наукових праць українських вчених показав, що в більшості з них увага приділена проблемам державного регулювання та планування розвитку підприємництва, зокрема:

1) оптимізації нормативно-правових основ державного регулювання та вдосконаленню діяльності органів державної підтримки;

2) розвитку системи фінансово-кредитної підтримки підприємництва;

3) удосконаленню інформаційної підтримки, механізму використання державних ресурсів, зокрема, майна;

4) розвитку системи підготовки кадрів для приватного бізнесу;

5) активній антимонопольній політиці та припиненню недобросовісної конкуренції по відношенню до малих підприємств.

Всі ці проблеми потребують обґрунтування мети державної політики розвитку і підтримки приватного бізнесу, застосування інструментів стратегічного планування.

Отже, питання вибору та наукового обґрунтування методів стратегічного управління розвитком підприємництва залишаються актуальними та потребують окремого дослідження. Відсутність стратегії розвитку на сьогоднішній час є однією з найголовніших проблем приватного бізнесу в Україні, не дивлячись на те, що український ринок вимагає чітких прогнозів і планів.

Метою статті є встановлення проблем стратегічного планування в підприємництві та обґрунтування процесу застосування сучасних управлінських концепцій при плануванні та управлінні, а також дослідити можливості використання існуючих стратегічних інструментів для планування діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах.

Стратегічне планування – це діяльність, яка передбачає визначення орієнтирів розвитку підприємства, необхідних ресурсів та шляхів досягнення встановлених цілей. Тому основні завдання стратегічного планування полягають у визначенні перспективних цілей та напрямків діяльності, визначенні раціонального шляху досягнення цілей та формуванні моделі розвитку підприємства [2, с. 456].

На підприємствах України стратегічне планування майже не здійснюється і тому спеціалісти і керівники вітчизняних підприємств, зокрема і торгівельних, не мають досвіду, знань та не знають переваг стратегічного планування [1, с. 18]. Одна з причин полягає в тому, що методи стратегічного планування, які використовуються у зарубіжній практиці, не адаптовані до вітчизняного ринку, і, як наслідок, результати їхнього використання виявляються не завжди задовільними.

Інша причина полягає в неузгодженості методів і засобів планування, які використовуються, що, у свою чергу, пояснюється недостатньо повним розумінням значення існуючих взаємозв'язків засобів і методів стратегічного планування. Важливе значення представляють положення щодо стратегічної діагностики підприємства, в яку входить, зокрема, оцінювання стратегічного

потенціалу підприємства та експрес-діагностики через встановлення відповідної системи показників. Оцінювання середовища доцільно здійснювати на рівні сектора, який можна трактувати, як виділення у межах галузі сукупності підприємств, що об’єднані за певними однорідними ознаками. Визначальними критеріями ідентифікації сектора є:

· тип ринку;

· виготовлений продукт;

· ключові чинники успіху;

· особливості ведення конкурентної боротьби та ін.

Вивчення сектора, що об’єднує групу підприємств, які виготовляють однорідну взаємозамінну продукцію, дозволить визначити вплив інших суб’єктів, якими можуть бути покупці й постачальники, потенційні конкуренти, а також в окремих випадках й органи державної влади.

Таким чином, можна зробити висновки, що для стратегії розвитку вітчизняних підприємств потрібен свій модифікований підхід до стратегічного планування, який би врахував вітчизняний та зарубіжний досвіди планування. Адже саме стратегічне планування може стати інструментом ефективного сучасного управління, завдяки якому підприємства зможуть стабілізувати свою діяльність і одержати необхідний імпульс для подальшого економічного розвитку.

Список літератури

1. Кашуба Я. М. Вибір методів та підходів стратегічного управління розвитком підприємництва / Я. М. Кашуба // Економіка і держава. – 2011. – № 1. – С. 18-25.

2. Тригоб’юк С. С. Стратегічні управлінські рішення у сучасному стратегічному плануванні [Текст] / С. С. Тригоб’юк // Вісник НУ «Львівська політехніка». — Проблеми економіки та управління. — 2010 — № 668. — С. 445—451