Економічні науки/6. Менеджмент

Майданюк Є.В., доц. Бабчинська О.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна

Особливості підготовки менеджерів в сучасних умовах

Досвід високорозвинених індустріальних країн показує, що підприємництво є необхідною умовою економічного розвитку світової спільноти в цілому і окремої країни зокрема. Однією з об’єктивних особливостей розвитку сектора підприємництва в пострадянських країнах є відсутність досвіду роботи в ринкових умовах, а також відсутність управлінських знань та навичок щодо організації власного бізнесу. У зв’язку з цим питання, пов’язані з підготовкою менеджерів, готових працювати в сучасних умовах, є дуже актуальними не лише для бізнесу, а й, перш за все, для навчальних закладів, що покликані готувати таких спеціалістів [1].

На мою думку, менеджмент являє собою органічне поєднання науки і мистецтва, таланту і прийомів ремесла, творчого натхнення і виконавської майстерності тощо. А менеджер, у свою чергу, — це особа, що займає управлінську посаду й наділена повноваженнями приймати рішення з певних видів діяльності організації, підприємства, що функціонує в ринкових умовах.

До менеджера передусім пред'являються вимоги високого професіоналізму й компетентності. Менеджер повинен поєднувати риси висококваліфікованого фахівця, що володіє технічними та економічними знаннями, та організатора виробництва, який виконує адміністративні функції.

Ефективність роботи менеджера залежить багато в чому від того, чи готові підлеглі менеджеру працівники активно співробітничати з ним. Якщо так, то це значно підвищить згуртованість команди.

Керівник, що сліпо довіряє силі спрощених сучасних концепцій або методів, не може стати ефективним лідером. І навпаки, менеджер, який може оцінити абсурдність і парадоксальність проблем, з якими він має справу в реальному бізнесі, який набагато менше залежить від методологічної моди, як керівник буде набагато сильнішим та ефективнішим.

Лідерство можна розвивати та удосконалювати не стільки завдяки навчанню, скільки завдяки набуттю освіти. Саме процес освіти дає інформацію, знання, потенціал зростання, які можуть стати ключем до розуміння і навіть мудрості, які у свою чергу і є найбільш важливими для ефективного менеджера.

Потреба в перегляді підходів до навчання та підготовки майбутніх українських менеджерів є нагальною потребою. Найбільш актуальною на сьогодні є проблематизація, тобто спонукання до перегляду стереотипів професійної викладацької майстерності та визначення напрямів її вдосконалення.

Функції та ролі, що виконуються викладачем, повинні розширитись і розглядатись за двома основними напрямками – навчання та освічення.

Функцію навчання викладач виконує шляхом надання практичних навичок та технік. Викладач для здійснення цієї функції повинен виступати в ролі лектора, організатора, експерта і використовувати при цьому відповідні форми навчання. У результаті ми отримаємо гарних спеціалістів, але вони будуть подібними один до одного. Власний викладацькій досвід автора свідчить, що використання лише типового набору форм і методів навчання не дає можливості «достукатися» до свідомості чималої кількості студентів, які поки що чомусь не прагнуть, не хочуть або не вважають за потрібне розвивати власні здібності, набувати нові компетенції, трансформувати власну свідомість тощо.

Функцію освіти (розвитку свідомості) викладач виконує шляхом передачі найсучасніших знань та інформації, а також шляхом спрямування студентів до їх усвідомлення. Саме це надасть можливість якісної трансформації свідомості студентів [2].

Освіта примушує людину переглядати власний життєвий досвід, своє ставлення до різних аспектів життєдіяльності і може допомогти сформувати прагнення людей до тривалих якісних ефективних трансформацій. Для викладача найскладнішим завданням є вибір оптимального комплексу методів для роботи з конкретною аудиторією слухачів залежно від рівня їхньої підготовки, освіченості, запитів, очікувань тощо. Насправді деякі з методів можуть сприяти виконанню обох функцій. Так, участь у бізнес-тренінгу може, насамперед, допомогти набути необхідних навичок. У той же час спілкування в команді однодумців в сприятливій робочій атмосфері, вільний обмін думками дають можливість отримати ефект трансформації власного досвіду, а можливо, і стилю життя або навіть світогляду. Саме такі якісні результати необхідні зараз не лише системі української освіти, а й нашому суспільству в цілому. Саме за рахунок такої трансформації знань стане можливим не лише поява, а й зміцнення нового соціального прошарку в Україні – середнього класу [3].

Отже, для забезпечення ефективного підприємництва та отримання від нього якісних результативних змін в економіці країни, необхідно наближувати сучасні надбання теорії менеджменту до реалій функціонування вітчизняних підприємницьких структур. Використання в процесі підготовки кадрів для підприємницького сектора економіки всього спектру різноманітних методів та форм навчання приведе, безперечно, до збільшення числа ефективних менеджерів підприємницького типу у вітчизняній економіці.

Список використаної літератури

1. Брустинов Д. Вплив корпоративної культури на діяльність менеджерів // Держава та регіони (серія економіка та підприємництво). - 2010. - №1. - с. 31 - 33.

2. Вершко Л. Розвиток менеджерів як стратегія управління персоналом у міжнародному бізнесі // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №8 (74). - с. 116 - 123.

3. Кулик Ю. Аналіз управлінського досвіду професійного розвитку менеджерів у міжнародних компаніях // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №7,8 (86,87). - с. 146 - 149.