Студентка 5-го курсу обліково-фінансового факультету Китиця А.О

Науковий керівник: Кравчук Л.С

Миколаївський національний аграрний університет ,Україна

Визначення інвестиційних можливостей аграрних підприємств

В сільському господарстві України ускладнюється негативні процеси інвестиційної та інноваційної діяльності. Інвестиційна діяльність здійснюється у формі розробки та реалізації окремих інвестиційних проектів. На основі критичного аналізу існуючих підходів до визначення категорії «інвестиційний проект», а також враховуючи практику здійснення реальних інвестицій, запропоновано визначення інвестиційного проекту реальних інвестицій як плану вкладання активів у основні і оборотні засоби, управління цим процесом та отримання вигоди.

Також слід зазначити що проект має специфічні цілі, бюджет та очікувані результати і може існувати у вигляді задуму, оформлений документально. Отже, планування виступає нормою будь-якої підприємницької діяльності.

З розвитком ринку в Україні необхідність в бізнес-планах є досить актуальною та очевидною, адже бізнес виступає як об’єктивна оцінка власної підприємницької діяльності фірми і в той же час необхідний інструмент проектно-інвестиційних рішень у відповідності з потребами ринку. В ньому характеризуються основні аспекти комерційного підприємства, аналізуються проблеми, з якими воно зіштовхнеться, і визначаються способи їх рішення.

Сам процес розробки бізнес-плану включає детальний аналіз економічних і органічних питань. Ціллю такого плану може бути отримання кредиту або залучення інвестицій, визначення стратегічних і тактичних орієнтирів фірми.

Бізнес-план передбачає рішення стратегічних і тактичних задач, поставлених перед підприємством, незалежно від його функціональної орієнтації, а саме:

1)організаційно-управлінська і фінансово-економічна оцінка стану підприємства;

2)вияв потенційних можливостей підприємницької діяльності, аналіз сильних і слабких сторін;

3)формування інвестиційних цілей на плановий період.

Суб’єкт даного виду бізнесу - фермерське господарство «Орбіта», зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності, та має на меті здійснення виробничої діяльності, предметом якої є виробництво соняшникової олії.

Найбільшими проблемами і труднощами, з якими може зіштовхнутися підприємство є:

- завоювання певної частки ринку;

- потреба в грошових коштах;

- нестача каналів розподілу готової продукції;

- необхідність враховувати такі види ризиків(загроз);

а)виробничі, пов’язані з порушенням поставок сировини;

б)фінансові, пов’язані з інфляційними процесами в нашій країні, неплатежами, коливаннями валютних курсів.

Нами розраховано, що необхідні інвестиції для організації виробництва складають 60тис.грн.

Щорічний об’єм прибутку після виходу на запланований об’єм продаж складатиме близько 1500 тис. грн..

Внутрішня потреба в соняшниковій олії в Україні складає біля 450-470 тис. тон (з них 80-90 тис. тонн - на індустріальне використання). На фасовану продукцію припадає 20% загальної продукції олії.

Лідером за об'ємами продаж фасованої олії є "Олейна" (40-50% реалізації), до 25% займає "Чумак", решту - чверть ринку ділять інші торгові марки ("Кама", "Сонола'", "Добропільське").

Близько 60% продажу нерафінованої фасованої олії припадає на продукцію п'яти торгових марок - "Любава" (Луганська обл.), “Сонечко” (Запоріжжя) та інші. А об'єм продаж (а значить і попит) розливної нерафінованої олії близько в 6-7 разів більше, ніж фасованої нерафінованої.

В Миколаївській області показник виробництва олії соняшникової збільшився з попереднім роком на – 19,4% і становить 80,1 тис.т.

Серед міст та районів абсолютним лідером з виробництва олії у 2010-2011рр. належало підприємствам обласного центру (м. Миколаїв), якими забезпечено у 2010 р. – 85,7% загального випуску олії, а у 2011р. – 88,5%. Значні обсяги виробництва продукції забезпечувалися також підприємствами Арбузинського, Кривоозерського та Веселинівського районів від 111 до 2309 тонн.

Таблиця 1

Розподіл підприємств олійного підкомплексу Миколаївської області за обсягами виробництва олії

Обсяг виробництва, т	2009 р.		2010 р.		2011 р.
	од.	%	од.	%	од.	%
до 10	53	50,0	40	45,0	45	50
від 11 - 50	41	39,0	34	38,0	25	36
від 51 до 100	3	3,0	7	8,0	4	5,0
від 101 до 500	6	6,0	4	4,5	5	5,5
понад 500	2	2,0	4	4,5	4	4,0
Всього	105	100	89	100	83	100

В Миколаївській області найбільшими виробниками соняшникової олії є ТОВ «Екотранс», ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод», приватне сільськогосподарське підприємство «Анастасія». Крім того, слід зазначити, що переробкою насіння соняшнику займаються і не великі сільськогосподарські підприємства.

Дослідження показали, що найбільш ефективно працює підприємство з потужністю від 300 т за добу. В даному випадку продуктивність праці значно більша 34,2 %, а рівень рентабельності виробництва 17,8 %. З 2004р. у Кривоозерському районі почав працювати потужний виробник – ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» (смт. Криве Озеро) потужністю 60т за добу. Дане підприємство працює на давальницькій сировині.

Продукція нашого підприємства знаходиться на дослідній стадії розвитку. Вона відповідає загальноприйнятому стандарту ГОСТ 1129-93 і нормам, що стосуються нерафінованої соняшникової олії вищого ґатунку. Дана продукція не потребує патентно-ліцензійного захисту.

Таблиця 2

Змінні витрати на виробництво соняшникової олії, грн
Показники	Кількість
Сировина і матеріали	43000
Запаси, 5%	2150
Разом	45150

Суму постійних витрат, які будуть необхідні на виробництво олії розраховано в таблиці 3

Таблиця 3

Умовно - постійні витрати на виробництво соняшникової олії, грн
Склад витрат	Всього витрат
1.Операційні витрати
1.1 Витрати на електроенергію ,опалення,інші	1000
1.2 Оплата праці
у т.ч	1336
Основна	1000
відрахування на з/п	336
3. Амортизація	2,69
Всього	2338,69

В Таблиці 4 зроблено завершальний розрахунок та визначено чистий прибуток від операційної діяльності підприємства.

Таблиця 4

Розрахунок звіту про прибутки та збитки у підприємстві «Орбіта»на виробництво соняшникової олії, грн
Показники	Сума
1. Обсяг продажу	3700
2. Змінні витрати	45150
3. Валовий прибуток	33517,31
4. Постійні витрати	2338,69
5. Прибуток до оподаткування	31178,62
6.Прибуток після оподаткування	24942,9
Точка беззбитковості ,грн.	74169,88
Індекс прибутковості,%	55,24
Строк окупності ,міс	2

Тобто, провівши всі вищезазначені розрахунки можна зробити висновок, що такий проект буде ефективним в запровадженні, оскільки при беззбитковому виробництві 74169,88 грн підприємство буде отримувати індекс прибутковості 55,24, що є досить високим показником. Проект окупиться у досить короткий термін 2 місяці. Отже, в такому випадку цей проект можна приймати до виконання.

Для досягнення якісних змін в управлінні інвестиційною діяльністю аграрних підприємств державна політика повинна, з одного боку, створювати стимули змін внутрішнього середовища підприємств, а з іншого – створити можливості їх реалізації. При цьому, жорсткі умови діяльності і необхідність подолання перешкод краще стимулюють внутрішній розвиток і підвищення конкурентоспроможності сільського господарства, ніж наявність сприятливих можливостей.

Штучне покращення умов функціонування підприємств зменшує стимули для розвитку та призводить до збереження існуючої неефективної системи. На мою думку, кожному підприємству необхідно розробити комплекс заходів, які забезпечать зростання інвестицій за рахунок внутрішніх джерел. Головними з них, є збільшення обсягів та поліпшення якості продукції аграрних підприємств при зростанні ефективності виробництва.

Література:
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. К.: Эльга–Ника центр. 2001. - 448с.

2. Недашківський М.М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування// Фінанси України.–2000.–№2.–С.79-85.
3. Ткаченко К.Л. Формування державної інвестиційної політики // Фінанси України.–2003.–№1.–С.86-91.
4. Черваньов Д. М., Нейкова Л. І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 514 с.