Економічні науки/6. Маркетинг і менеджмент

асист. Горшков М.А., Янчук Т.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

ОПЕРАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ КАТЕГОРІЙНОГО АПАРАТУ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Протягом останніх років значно посилюється конкуренція між основними підсистемами менеджменту. З розвитком ринкових відносин головні позиції почав займати операційний менеджмент, адже саме він здійснює управління процесами забезпечення підприємства всіма необхідними ресурсами та перетворення їх у готову продукцію чи послуги, від чого у свою чергу залежить кінцевий результат будь-якої господарської діяльності.

У сучасній економічній літературі можна знайти велику кількість різноманітних точок зору стосовно визначення операційний менеджмент, абсолютно кожна з них частково чи повністю розкриває зміст даного поняття.

Спираючись на різні точки зору, можна запропонувати таку дефініцію: операційний менеджмент – це організуюча діяльність у процесі створення товарів і надання послуг, яка охоплює виробничі операції, починаючи із забезпечення організації потрібними ресурсами (вхід) і впродовж їх трансформації в готові товари й послуги (вихід). У процесі операційного менеджменту беруть участь різні складові елементи управлінської діяльності, які уособлені у його категоріях [2].

Операційна система являє собою функціональне поле, яке формує можливості та обмеження операційного менеджменту.

В операційному менеджменті суб’єктами управління виступають операційні менеджери. Саме вони здійснюють управлінський вплив за допомогою такого інструменту, як операційна стратегія та операційна програма.

Таким чином, операційну стратегію розглядають як сукупність взаємопов’язаних управлінських рішень, котрі спрямовані на вирішення проблем операційної системи. А операційна програма являє собою систему визначений заходів щодо реалізації тієї чи іншої операційної стратегії.

Забезпечення розвитку операційної системи можна здійснити через корінні та видові функції. До корінних функцій операційної системи відносять функцію розвитку та функцію безпеки [4]. Виходячи з цього, операційна стратегія втілює функцію розвитку операційної системи, а функція розвитку операційної системи полягає у конкретних управлінських рішеннях та діях, котрі безпосередньо пов’язані з реалізацією інтересів стратегії та підприємства в цілому. Дії повинні спрямовуватись на незворотні та закономірні зміни підсистем й елементів цієї системи, які в подальшому призведуть до її якісно нового стану. Саме такий підхід функції є інтегруючим, так як реалізація відбувається через такі видові функції, як маркетингова, операційна, інвестиційна, фінансова, кадрова тощо.

Багато дослідників пов’язують використання операційної стратегії з такими умовами, як наявність тривалої та стабільної операційної системи, що функціонує, а також створення операційною системою продукції для подальшого впровадження на ринках із легко прогнозованим постійним попитом.

Операційна стратегія визначає як саме керувати провідними організаційними ланками операційної системи, а також як забезпечувати виконання стратегічно важливих оперативних завдань.

На думку великої кількості науковців, операційна стратегія та її рівень ефективності є найважливішим фактором забезпечення необхідного рівня економічної безпеки. Однозначно, така діяльність стає основою повноцінного виробництва будь-якого підприємства, функціонування організації чи установи.

Отже, операційну стратегію можна розглядати, як елемент стратегії розвитку. В такому випадку, найголовнішою особливістю операційної стратегії є її формування. Операційна стратегія не може формуватись як окремий напрямок стратегічного планування, а повинна узгоджуватись з іншими виробничими стратегіями підприємства, у першу чергу, з маркетинговою та фінансовою. Завдяки такому підходу до розробки стратегій залучаються суб’єкти управління в операційному менеджменті. Це є позитивним явищем, адже тепер з’являється можливість створювати управлінські групи, визначити відповідальних за окремі процеси у розвитку операційної системи, рівня її ефективної роботи, і дуже важливим є своєчасне отримання інформації про операційну стратегію для її подальшого корегування.

Література:

1. Операційна стратегія як чинник економічної безпеки розвитку виробничого підприємства / В.Г. Алькема //Науково-інформаційний вісник «Економіка». – 2011. - №3. – с. 106-114.

2. Операційний менеджмент: еволюційний розвиток і категорійний апарат / Н. Микитенко // Вісник КНТЕУ. – 2003. - №5. – с. 51-57.

3. Стратегічні альтернативи для бізнесу та конкуренція в сучасній економіці / О. Ковтун // Економіка України. – 2012. - №6. – с. 54-65.

4. Шляхи забезпечення безпеки соціально-економічних систем / С.В. Васильчик // Науковий вісник НАТУ. – 2009. – Вип. 19.13. – с. 237-241.