Экономические
науки/Облік і аудит
К.е.н. Волощук Л.О., Скороходова Л.В.
Одеський
національний політехнічний університет, Україна
Передумови створення загальної технології оцінки і обліку інтелектуальної
складової в діяльності виробничих підприємств
В умовах стрімкого
розвитку впливу інтелектуальних активів підприємства на його інноваційні
процеси постає потреба у повсякденній діяльності ураховувати всі аспекти
діяльності.
Проблематика питання
оцінки і обліку інтелектуальних активів, а також їх відображення у вітчизняній
звітності вивчається багатьма провідними науковцями. Але дослідження піддаються
деякі аспекти цього питання. Комплексно це питання досі є не вирішеним і є
доволі актуальним для сьогодення.
Для того, щоб звести
результати проведених досліджень у єдину технологію оцінки і обліку
інтелектуальної складової необхідно, на сам перед, визначитись з усіма
параметрами технології, яка буде задовольняти вимогам підприємств всіх видів
діяльності та форм власності - задля створення так званої комплексної
(універсальної) технології.
Серед декількох
досліджених джерел виявлено такі визначення цього поняття, наведені у табл. 1:
Таблиця 1 – Визначення поняття «технологія»
№ з/п |
Визначення поняття |
Джерело /автор |
1 |
2 |
3 |
1. |
- засіб перетворення сировини – чи то
люди, інформація або фізичні матеріали – у необхідні продукти та послуги |
Чарльз Перроу [1] |
2. |
- поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання,
інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для
здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації та людях |
Люис Дейвис [2] |
Продовження таблиці 1 |
||
1 |
2 |
3 |
3. |
– наукова дисципліна, що вивчає
способи переробки матеріалів, виготовлення виробів і процеси, що
супроводжують ці види робіт |
Електронний толковий словник [3] |
4. |
– сукупність прийомів, що
застосовують у якій-небудь справі, майстерстві, мистецтві |
|
5. |
– науковий опис способів виробництва |
|
6. |
– сукупність методів обробки,
виготовлення, зміни стану, форми сировини, матеріалу чи полу фабрикату, що
здійснюються у процесі виробництва продукції |
|
7. |
– наукова дисципліна, що вивчає
фізичні, хімічні, механічні та інші закономірності, що діють у технологічному
процесі; самі операції й добутки, обробки, транспортування, збереження,
контроль, що являються частиною виробничого процесу |
|
8. |
- комплекс організаційних заходів, операцій і прийомів,
направлених на виготовлення, обслуговування, ремонт та/або експлуатацію
виробу з номінальною якістю та оптимальними витратами |
Електронна бібліотека [4] |
9. |
- у широкому сенсі – сукупність методів, процесів і
матеріалів, що використовуються у будь-якій галузі діяльності, а також,
науковий опис способів технічного виробництва; у вузькому – комплекс
організаційних заходів, операцій і прийомів, спрямованих на виготовлення,
обслуговування, ремонт та/або експлуатацію виробу з номінальною якістю та
оптимальними витратами, що зумовлені поточним рівнем розвитку науки, техніки
і суспільства в цілому |
З вище наведених
визначень видно, що трактування поняття «технологія» є досить різним і
вживається як для визначення сукупності деяких заходів, методів і операцій, так
і суто технічно – як кінцевий продукт розумової або виробничої діяльності.
Зрозуміло, що для
цілей обліку та оцінки інтелектуальної складової у діяльності підприємств
впровадження такого поняття повинно вживатись у сенсі сукупності деяких
методів, прийомів та операцій, що б задовольняли потребам користувачів кінцевої
інформації. Тобто, в даному випадку, технологія повинна містити:
-
перелік вхідної інформації, що необхідна для оцінки і
обліку інтелектуальних активів (за здалегідь встановленими формами подання
такої інформації);
-
групи показників, за якими буде проводитись оцінка
інтелектуальних активів (для вибору необхідної оцінки: грошової або якісної);
-
декілька варіантів висновків, при деяких стандартних
варіантах розрахованих результатів (декілька інтервалів ймовірних рішень з
визначенням граничних показників для кожного з інтервалів);
-
бухгалтерський інструментарій для обліку результатів
оцінки виявлених інтелектуальних активів (з позначенням кореспондуючих
рахунків, відповідних статей витрат та доходів та ін.);
-
форма для внесення отриманих даних як до
загальноприйнятої фінансової та статистичної звітності, так і форма, де знайде своє відображення окремо
інформація про інтелектуальні активи підприємства у кількісному, якісному та
грошовому вимірниках.
Наведені
складові при їх сукупному впровадженні могли б задовольнити потребу створення
комплексної технологій оцінки і обліку інтелектуальної складової діяльності
підприємства, але на первинному етапі,
при відсутності напрацювань для створення такої технології доцільною є
розробка індивідуальної технологій для окремого підприємства, або для групи однорідних
підприємств, однакових за обсягами діяльності, формою власності, та
найголовніше – за спорідненої групою інтелектуальних активів на цих
підприємствах.
Впровадження
такої технологій дасть змогу вирішити як облікові, так і аналітичні проблеми
стосовно інтелектуальної складової діяльності підприємств, а також порівнювати
такі підприємства з метою встановлення
конкурентних переваг та позицій на ринку.
Литература:
1. Чарльз Перроу Основи менеджменті//Режим доступу: http://www.big-library.com. ua/book/36_Osnovi_menedjmenty/2864_43_Vnytrishne_seredovishe_organizacii
2. Люис Дейвис Системний аналіз організації//Режим доступу: http://www.lib.lntu.info/ books /fbd/mbg /2012/12-33/page12.htm
3. Електронний толковий словник// Режим доступу: http://tolkslovar.ru/t2446.html
4. Електронна бібліотека//Режим доступу: http://www.bibliotekar.ru/biznes-43/58.htm